Справа № 1-239\10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року. м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі
головуючого судді Розман М.М.
при секретарі Цех Г.М.
з участю прокурора Братюк В.П.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 України, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Тячівського районного суду від 17.12.2002 року за ст. 185 ч.1 КК України , вироком Тячівського районного суду від 20.11.2003 року за ст. 185 ч.2 КК України , вироком Тячівського районного суду від 19 січня 2006 року за ст.ст. 15 ч.3 , 152 ч.1 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на три роки і один місяць позбавлення волі , у вчиненні злочину,
передбаченого ст.ст. 187 ч.1, 296 ч. 1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 20.01.2010 року, близько 23.30 год. в АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, напав на громадянку ОСОБА_3 і з метою заволодіння її майном, повалив її на землю та наніс удар долонею руки по голові, від чого вона вдарилася головою об тверду поверхню дороги, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді синців правої скроневої області, правого колінного суглобу та забійної рани правої скроневої області, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя , після чого заволодів її мобільним телефоном марки «Нокія-6300 » вартістю 780 гривень, жіночою сумочкою вартістю 90 гривень, гаманцем вартістю 35 гривень, в якому були гроші в сумі 320 гривень, туалетною водою вартістю 8 гривень та дзеркалом вартістю 3 гривні, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1236 гривень.
Крім цього, 2101.2010 року близько 18.00 год. в смт. Дубове, на пішохідній дорожці між вулицями Набережна та Борканюка, перебуваючи в стані алкогольного спяніння грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно пристав до громадянки ОСОБА_4, повалив її на землю і виражаючись в її адресу нецензурними словами наніс їй один удар ногою в обличчя , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваної рани нижньої губи, рухомості 1-го зуба справа на нижній щелепі, синців лівої половини тазу та спинки ОСОБА_6, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину , передбаченого ст. 296 ч.1 КК України визнав і пояснив , що 21.01.2010 року , близько 18.00 год., він , будучи в стані алкогольного спяніння , йшов з дому до магазину , то на пішохідній доріжці з вулиці Борканюка до вулиці Набережна повз нього пройшла дівчина. Він хотів дізнатися хто це і вигукнув в її сторону щоб зачекала. ОСОБА_5 вона почала втікати і тому він розлютившись догнав її і повалив на землю. Коли вона почала кричати та намагалася втекти він вдарив її ногою. В подальшому вона підвелася і втекла. Через деякий час до нього на вулиці підійшов чоловік , як він зрозумів батько цієї дівчини , але він втік від нього.
Свої дії пояснює тим , що спочатку подумав , що гукав на чоловіка , який боргує йому гроші , а не на незнайому йому дівчину. А тому просить його суворо не карати.
Свою вину у вчиненні злочину , передбаченого ст. 187 ч.1 КК України не визнав і причетність до злочину заперечив , від дачі показань по даному епізоду відмовився та просить його за цією статтею виправдати.
Розглянувши матеріали кримінальної справи , суд вважає , що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів в судовому засіданні повністю доведена. Крім його особистого визнання це стверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 21.01.2010 року, близько 18.00 год. в смт. Дубове вона поверталася додому з магазину «АВС», який розташований на вул.Набережній Коли вона проходила в напрямку свого будинку по пішохідній доріжці , то на зустріч їй йшов ОСОБА_2. Оминувшись з ним вона пішла далі , однак в подальшому почула за нею хтось йде швидкою ходою і гукнув стій. Позаду вона побачила ОСОБА_2 і злякавшись почала втікати, але він наздогнавши її схопив за куртку та штовхнув на паркан. Вона вдарилася і впала на землю. ОСОБА_2 впав на неї і вона почала кричати, кликати по допомогу та відштовхувати його. Тоді ОСОБА_6 піднявшись вдарив її в обличчя. Їй вдалося підвестися і втекти в напрямку свого будинку. Вдома вона про це одразу розповіла батькові і він пішов шукати ОСОБА_6 , а пізніше розповів , що знайшов,але той втік від нього.Цивільного позову не заявляє.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердила пояснила, що 20.01.2010 року, близько 23.30 год. в смт. Дубове, вона поверталася додому з дискотеки. При собі вона мала жіночу сумочку , у якій були гаманець коричневого кольору з грошима на суму 320 гривень, парфуми та дзеркальце. Ідучи по вулиці Гагаріна вона помітила , що позаду за нею хтось йде. Після цього її наздогнав невідомий їй на той час чоловік, який почав пропонувати з ним познайомитися , але вона у свою чергу відмовилася з ним знайомитися та попросила до неї не чіплятися і перейшла на інший бік вулиці. ОСОБА_5 той продовжував за нею йти. А коли вона вже підходила до свого будинку , то по дорозі в цей час проїхав на своєму автомобілі ОСОБА_8, якого вона добре знає. Після того як автомобіль проїхав , то до неї підбіг цей чоловік, схопив її руками з заді за тулуб та почав відтягувати в затемнене місце. Вона почала кричати і той чоловік завалив її на землю та почав говорити щоб вона не кричала і вдарив рукою по голові , від чого вона вдарилась головою об камінь. В цей час вона тримала в руках свій мобільний телефон марки «Нокіа-6300» , який перед цим дістала з кишені пальта. Невідомий подумав , що вона хоче комусь зателефонувати та почав виривати з її руки телефон. А коли вирвав , то в неї залишилась задня кришка та батарея від телефону. Потім вона вирвалася, впустила кришечку і батарею телефону та залишила свою сумочку. Чоловік почав бігти за нею та кричати , щоб вона зупинилася, але потім зупинився і повернувся на місце ,де залишились її речі. Вона заховалася за дерево і бачила, як вказаний чоловік по освітленій частині вулиці з її сумочкою побіг у невідомому напрямку. Вдома вона розповіла все батькам, після чого разом з її батьком вони пішли подивитися на місце , де на неї накинувся невідомий чоловік. Там вони знайшли кришку та батарею від її телефону, після чого пішли в напрямку куди побіг незнайомий чоловік і близько через 50 метрів знайшли її сумочку, в якій знаходилися всі речі, а також її мобільний телефон, лише були відсутні всі гроші. Стверджує , що на неї напав саме ОСОБА_9. Цивільного позову не заявляє.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні ствердила, що вона працює в магазині «АВС» в смт. Дубове , який розташований неподалік від її будинку. 21.01.2010 року в магазин заходив ОСОБА_2 у нетверезому стані. Того ж дня , близько 18.00 год. до магазину приходила її донька за продуктами , після чого пішла додому. А через декілька хвилин їй зателефонувала та повідомила, що її побив ОСОБА_6. Вона відразу ж вибігла на вулицю та побачила, що її чоловік ОСОБА_2 тримає ОСОБА_6 за верхній одяг, однак ОСОБА_2 вирвався від її чоловіка та втік.
Свідок ОСОБА_11 під час досудовому засіданні ствердив, що 21.01.2010 року ,близько 18.00 год., він знаходився вдома. До будинку забігла його дочка, яка перед тим пішла до магазину, де працює його дружина, яка плакала та трималася рукою за рот ,з якого текла кров. Донька йому розповіла, що по дорозі додому на неї безпричинно накинувся ОСОБА_2 на прізвисько «ОСОБА_6» , повалив на землю та вдарив ногою в обличчя. Він відразу ж пішов подивитися на те місце, де ОСОБА_6 накинувся на його доньку і на пішохідній доріжці побачив, що до магазину йде ОСОБА_2. Він наздогнав його і схопив за верхній одяг, почав запитувати , чому він вдарив його дочку. Також з магазину вийшла його дружина. Однак ОСОБА_6 від нього вирвався і втік.
Свідок ОСОБА_9 під час досудового слідства пояснив, що 20.01.2010 року , близько 23.30 год. , він їхав на своєму автомобілі марки «ВАЗ-2199» по вулиці Гагаріна в смт. Дубове. Коли проїжджав біля парку то бачив як по вулиці йшла його знайома ОСОБА_7 , а за нею йшов ОСОБА_2. На вулиці в той час крім ОСОБА_7 та ОСОБА_2 він нікого не бачив. Наступного дня ОСОБА_7 розповіла , що чоловік , який за нею йшов , на неї накинувся , вдарив та забрав її речі.
Ці показання свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_11 у звязку з їх неявкою в судове засідання через виїзд з постійного місця проживання оголошені і досліджені в судовому засіданні.
( а.с. 26 , 86 )
Даними під час досудового слідства показаннями ОСОБА_2 по епізоду нападу на потерпілу ОСОБА_7 стверджено , що 20 січня 2010 року він протягом дня вживав спиртні напої і перебував в стані спяніння , а близько 23.00 год. знаходився в центрі смт. Дубове , де побачив молоду дівчину , у якої була сумочка. На вулиці нікого не було і він почав за нею йти щоб забрати у неї гроші. Наскільки памятає хотів з нею познайомитися , але дівчина не хотіла і продовжувала йти далі. Неподалік магазину повернула в темне місце і він там наздогнавши її повалив на землю щоб забрати в неї речі. Можливо він штовхнув її , але не памятає , а також не памятає чи забирав в неї з рук телефон. Вказана дівчина вирвалася від нього і втекла. На місці залишилася її сумочка , яку він взяв та пішов в напрямку свого будинку. По дорозі відкрив сумочку і виявив в ній мобільний телефон , гаманець та предмети жіночого туалету. В гаманці побачив гроші в сумі 250 гривень , які забрав , а гаманець з сумочкою викинув. Гроші наступного дня витратив на власні потреби.
Ці дані під час досудового слідства показання ОСОБА_2 у звязку з його відмовою від дачі показань в судовому засіданні , оголошені і досліджені в судовому засіданні.
( а.с.64-65)
З протоколу огляду місця події від 22.01.2010 року встановлено місце вчинення злочину по епізоду з потерпілою ОСОБА_7.
( а.с. 3 )
Висновком товарознавчої експертизи за №2440 від 01.02.2010 року підтверджено вартість речей , якими заволодів підсудний від потерпілої ОСОБА_7.
( а.с. 69-78)
Згідно до висновку судово-медичної експертизи № 92 від 25.01.2010 року у потерпілого ОСОБА_3 встановлено тілесні ушкодження у вигляді синців правої скроневої області, правого колінного суглобу, та забійної рани правої скроневої області , які могли бути спричинені дією тупих твердих предметів , цілком можливо при ударі у виступаючі частини поверхні землі про падінні потерпілої після попереднього поштовху. Строку події 20 січня 2010 року відповідають і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя.
(а.с. 87)
З протоколу огляду місця події від 23.01.2010 року встановлено місце вчинення злочину по епізоду з потерпілою ОСОБА_4.
( а.с. 44 )
Згідно до висновку судово-медичної експертизи № 106 від 03.02.2010 року у потерпілого ОСОБА_4 встановлено тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваної рани нижньої губи, рухомості 1-го зуба справа на нижній щелепі, синців лівої половини тазу та спинки ОСОБА_6 , які могли бути спричинені дією тупого твердого предмета , цілком можливо ногою. Строку події 21 січня 2010 року відповідають і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.
( а.с. 89 )
Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази , які узгоджуються щодо фактичних обставин справи між собою , суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 187 ч.1 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном , поєднаний із насильством , небезпечним для життя та здоровя особи , яка зазнала нападу , та за ст. 296 ч.1 КК України як хуліганство , тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжується особливою зухвалістю.
Заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_2 по епізоду нападу на потерпілу ОСОБА_7 спростовується наведеними по справі доказами , зокрема показаннями потерпілої , свідка ОСОБА_9, а також даними під час досудового слідства в присутності захисника визнавальними показаннями самого підсудного ОСОБА_2. А його доводи про те , що вечером 20.01.2010 року він знаходився вдома не знайшли свого підтвердження , оскільки цю обставину не підтвердив в судовому засіданні як викликаний за клопотанням підсудного свідок ОСОБА_12, який є його зятем , так і допитані в порядку окремого доручення через неможливість явки в судове засідання за станом здоровя , що підтвердив в судовому засіданні сам підсудний, його батьки ОСОБА_13 та ОСОБА_14.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується негативно.
Обставин , що помякшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд не знайшов.
Обставинами , що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину в стані спяніння та вчинення злочину повторно.
Враховуючи наведене та беручи до уваги , що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів і після відбуття покарання знову вчинив два умисні злочини , що свідчить про його стійку кримінальну поведінку , суд вважає ,що його виправлення і попередження з його боку вчинення нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання в виді позбавлення волі на певний строк.
Цивільного позову не заявлено.
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи покласти на підсудного.
Речові докази: жіночу сумочку , мобільний телефон марки «Нокія», гаманець , дзеркальце та парфуми , які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 , залишити їй як власниці.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України , суд ,
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ст.ст. 187 ч.1 , 296 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст.187 ч.1 КК України в виді позбавлення волі на чотири роки , а за ст. 296 ч.1 КК України в виді обмеження волі на три роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України , за сукупністю вчинених злочинів , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити покарання в виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 23 січня 2010 року , тобто з моменту його затримання.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили залишити попередній-тримання під вартою.
Цивільного позову не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_2 1338 гривень 64 копійки на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області , код ЄДРПОУ 25575144 , банк -УДК в Закарпатській області , МФО 812016 , р\р 31256272210434 за проведення товарознавчої експертизи.
Речові докази по справі : жіночу сумочку , мобільний телефон марки «Нокія», гаманець, дзеркальце та парфуми , які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 , залишити їй як власниці.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.
Головуючий: М.М.Розман
Судове рішення № 12840506, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 13.12.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-239-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: