Ухвала суду № 128384901, 25.06.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

УХВАЛА

про залишення заяви без задоволення

"25" червня 2025 р. Справа № 390/584/25 Провадження № 2-п/390/8/25

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О,

за участю: секретаря судового засідання Сотченко Я. В.,

представниці заявника (відповідача) Мазуренко Н. Ю. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 13.05.2025 в цивільній справі № 390/584/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення 32800,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 13.05.2025 у справі №390/584/25 позов ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 32 800,00 грн боргу, 2422,40 грн судового збору і 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою проперегляд заочногорішення Кропивницькогорайонного судуКіровоградської областівід 13.05.2025у ційсправі,просить йогоскасуватиі призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зокрема, відповідач вважає, що його неявка в судові засідання та неподання відзиву на позов мають поважні причини, а саме через відсутність в Україні він не міг це зробити. Виїхав за кордон 11.09.2024, про що є відмітка у закордонному паспорті (надається), і на даний час не повернувся в Україну, так як це пов`язане, в тому числі, і з лікуванням поранення.

Отже, неявка відповідача в судові засідання та неподання відзиву на позов мають поважні причини.

Відсутність відповідача в судовому розгляді справи призвела до неможливості подання заяви про пропущення строку позовної давності.

Зокрема, кредитний договір №2086555 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 про надання фінансового кредиту на суму 10 000,00 грн укладено 30.06.2021. Строк кредитування 30 днів з можливою пролонгацією до 120 днів, стандартна процентна ставка 1,90 % в день. Відповідач порушив умови договору, тому виникла заборгованість за кредитом.

Відповідач вважає, що право вимоги сплати заборгованості настало через місяць з дня укладення кредитного договору, тобто 30.07.2021.

До суду позовна заява подана 20.03.2025, тобто через майже 4 роки після виникнення права вимоги, тому позовна давність звернення до суду сплила.

В рішенні суду вказано, що розмір простроченої заборгованість за сумою кредиту 10 000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами - 22 800,00 грн.

Доказів виконання умов кредитного договору спростування суми нарахованого боргу, належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунку відповідач на час розгляду справи суду не надав, тому, враховуючи викладене, позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідач акцентує, що і позивач не надав до суду розрахунок простроченої заборгованості за процентами - 22 800,00 грн, що унеможливлює перевірку його правильності.

Представниця відповідача в судовому засіданні наголосила на необізнаності ОСОБА_1 про судовий розгляд цієї справи, поважних причинах його неявки в судові засідання і неподання відзиву у справі, що, у свою чергу, позбавило його можливості звернутися із заявою про застосування строків позовної давності.

Інші учасникисправи всудове засіданнящодо розглядузаяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 13.05.2025 в цивільній справі № 390/584/25 не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Викладене вище давало суду підстави для ухвалення в справі заочного рішення.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

ЄСПЛ вказав, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykhv. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» наголошує на тому, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.

Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Зважаючи на наведене, з огляду на зміст заяви про перегляд заочного рішення, доводи представниці заявника суд не вбачає можливим перегляд заочного рішення у цій справі, оскільки відповідач не наводить посилань на докази, що мають, на його думку, істотне значення для правильного вирішення справи, і які не досліджувались судом при розгляді справи у зв`язку із неявкою відповідача. Доказів, які б підтверджували необґрунтованість вимог позивача до заяви не додано.

Посилаючись на пропуск позовної давності відповідач не врахував пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Зазначене свідчить, що позовна давність звернення до суду з вимогами ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення 32800,00 грн не сплила, тому подання відповідної заяви відповідачем не вплинула б на результат у цій справі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, приймаючи до уваги посилання, викладені у заяві відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись статтями 258-260,287,288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 13.05.2025 у справі №390/584/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення 32 800,00 грн залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О. Підгірська