Рішення № 128384899, 24.06.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" червня 2025 р.Справа № 405/7932/24 Провадження № 2/390/190/25

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення 21 370,32 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2024 ТОВ «Споживчий центр» та відповідач в електронній формі уклали кредитний договір № 08.07.2024-100001420, відповідно до умов якого відповідачу на умовах платності, строковості та зворотності надано кредит у розмірі 8 000,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, у нього виникла заборгованість, тому позивач звернувся до суду та просить стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.

19.02.2025 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Наведену ухвалу надіслано сторонам в порядку, передбаченому процесуальним Законом. Проте, до суду не повернулося зворотне поштове повідомлення на підтвердження того, що відповідач отримав відповідне рішення суду. Відзив від відповідача також не надходив.

Згідно зі статтею 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто крайній строк розгляду цієї справи зважаючи на наведену норму був 21.04.2025.

Суд, врахувавши, що не вкладається у строки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачені статтею 275 ЦПК України, однак, зважаючи на відсутність інформації про обізнаність відповідача про розгляд справи, з метою забезпечення можливості реалізації ним прав, передбачених ЦПК України, вирішив повторно направити ухвалу від 19.02.2025, продовжити строк розгляду справи, перейти до розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників, повідомити відповідача про час та місце розгляду справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання (перебування), через СМС повідомлення і через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України і розглянути справу у строк "розумний", тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового розгляду.

Позивач в судове засідання 24.06.2025 не з`явився, однак попередньо подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Водночас не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, відзиву не подав.

Справа розглядається відповідно до статей 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, на підставі наявних доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої і п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, згідно з частиною першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Саттею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 08.07.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено у електронному вигляді договір надання грошових коштів у позику №08.07.2024-100001420, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е673».

За умовами наведеного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн. Строк дії кредитного договору 98 днів. Денна процентна ставка 1,13 %.

Відповідно до умов договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі: 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 1 200,00 грн.

Згідно п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн. Переказ коштів здійснено 08.07.2024, що підтверджується копією квитанції про сплату №446922371 від 08.07.2024 на картку НОМЕР_1 . Наведений номер картки надано у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 08.07.2024-100001420 (кредитної лінії).

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору №08.07.2024-100001420 від 08.07.2024 утворилася заборгованість.

Згідно з доданою до позову Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 08.07.2024-100001420 від 08.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 21 370,32 грн, з яких:

заборгованість за основним боргом - 8 000,00 грн;

заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 9 072,00 грн;

заборгованість на нарахованими та несплаченими комісіями 298,32 грн;

неустойка 4 000,00 грн.

Доказів належного виконання кредитних зобов`язань відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Водночас суд не може погодитись із наданим позивачем розрахунком в частині нарахування процентів, неустойки.

Зі змісту договору вбачається, що проценти слід нараховувати за 98 днів за узгодженою у договорі процентною ставкою 1,13 %. У підсумку, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 9 072,00 грн процентів.

Однак позивач не звернув уваги, що Законом України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведених змін за змістом частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %

Закон № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023.

Для кредитних договорів, укладених після цієї дати, встановлено перехідний період, протягом якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, тобто:

до 20.08.2024 1,5% на день;

з 21.08.2024 1% на день.

Отже, оскільки між сторонами договір №08.07.2024-100001420 від 08.07.2024 укладено після 24.12.2023, він підпадає під наведені обмеження, а заборгованість за процентами не може перевищувати: 8287,20грн (8 000,00 грн * 1,13% * 43 дні + 8 000,00 грн *1 % * 55 днів).

Щодо стягнення неустойки, відповідно до пункту 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на наведену норму і триваючий воєнний стан нарахована ТОВ «Споживчий центр» неустойка у розмірі 4 000,00 грн за прострочення ОСОБА_1 виконання договору № 08.07.2024-100001420 від 08.07.2024 у період дії в воєнного стану підлягає списанню кредитодавцем.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимоги ТОВ «Споживчий центр» та стягнення з ОСОБА_2 16585,52 грн.

Доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунків кредитної заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 порушив взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів і комісії, суд приходить до висновку, що з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором кредиту.

Зважаючи на предмет спору позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422,00 гривень, які згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України присуджуються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позов задоволено на 77,61%, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1879,72 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 549, 624, 626, 638, 1049, 1054, Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 16585 (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 879 (тисячу вісімсот сімдесят дев`ять) грн 72 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, ЄДРПОУ 37356833

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.О. Підгірська