Ухвала суду № 128366909, 24.06.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28043/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Овсяникова К.В. діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності, у якому просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ), право власності на транспортний засіб, а саме автомобіль марки WANDERER, кузов № б/н, рік випуску 1940, двигун № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2100 см кубічних, державний номерний знак НОМЕР_3 , транзитний номерний знак НОМЕР_4 , який було придбано 11 червня 2009 року відповідно до Біржової угоди № 000012.

Так, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим ЦПК України.

Ухвалою суду від 20.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

23.06.2025 представником позивача - адвокатом Овсяноковою К.В. до суду подано заяву про усунення недоліків, у якій остання зазначала, що у позовній заяві було помилково не вказано ціну позову. Зазначала, що ціна позову складає 1000 (одна тисяча гривень) 00 коп. Така ціна позову виходить із наступного- відповідно до Біржової угоди АІС № 000012 ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав транспортний засіб, а саме автомобіль марки WANDERER, кузов № б/н, рік випуску 1940, двигун № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2100 см кубічних, державний номерний знак НОМЕР_3 , транзитний номерний знак НОМЕР_4 . Згідно із даною Біржовою угодою АІС № 000012 ціна автомобіля складає 1000 (одну тисячу гривень) 00 коп. (що зазначено в самій Біржовій угоді).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, заяву про усунення недоліків позовної заяви, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Зі змісту вимог позову вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 є позовом майнового характеру.

Разом з тим, як зі змісту матеріалів справи вбачається відсутність доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України регламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, і таким законом є Закон України «Про судовий збір».

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 визначено у розмірі 3028,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу про визнання права власності на майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.121995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 04.03.2013 № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Представником позивача зазначено, що ціна позову складає 1000,00 грн відповідно до Біржевої угоди АІС № 000012 від 11.06.2009. Проте, відповідно до відкритої інформації, розміщеної на сайті auto.ria.com станом на 24.06.2025 середня ринкова вартість автомобіля марки WANDERER 1937-1942 року випуску становить 728600,00 грн.

В матеріалах позову наявна квитанція про сплату судового збору на суму 1211,20 грн. Отже, позивачу необхідно визначити та вказати ціну позову відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України (вказавши дійсну вартість автомобіля на час розгляду спору, надавши звіт про оцінку майна) та доплатити судовий збір у розмірі визначеному відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності, - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу можливість усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Новак