Рішення № 128359018, 17.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/12385/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Козак А.К.,

представника позивача Братищенка Ю.О.,

представника відповідача Вельможко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Інженерний центр" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) звернулося до суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюка Л.Л. №111/19/10/26-7/2506/02/5 від 25.06.2019 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в розмірі 1728900 грн.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

20.02.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Полтавським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.02.2025 справа розподілена судді Костенко Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/12385/19 та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Здійснено заміну відповідача у справі №640/12385/19 Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код 37471912) на її правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код 44245840, бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ДАБІ у м.Києві від 10.06.2019 № 258, направлення для проведення позапланової перевірки від 10.06.2019 б/н у період з 10.06.2019 по 24.06.2019 року проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування, зокрема, замовником будівництва - Комунального підприємства "Інженерний центр", вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська Гірка" у Печерському та Шевченківському районах м.Києва". За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором складено акт від 12.06.2019 б/н, яким зафіксовано порушення частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Приписом від 12.06.2019 з метою усунення виявлених порушень вимагалось : з 12.06.2019 заборонити експлуатацію об`єкта будівництва; у термін до 12.08.2019 усунути виявлене порушення відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019, яким встановлено порушення містобудівного законодавства, а також передбачено відповідальність відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (чинний на момент винесення оскаржуваної постанови), а саме, відповідно до частини 4 статті 2 вказаного Закону, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: - експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.06.2019 № 111/19/10/26-7/2506/02/5.

Позивач вважає, що вказана постанова винесена незаконно, оскільки згідно з пунктом 2 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених цим Законом, мають право від іменіорганів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду. Отже позивача стверджує, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбувся головним інспектором не маючи повноважень на розгляд такої справи є безпідставним. Проте, підставою позову є те, що одна і та сама особа склала протокол і сама ж його розглянула, що суперечить змагальному процесу, який запроваджений в України, а є нічим іншим як слідчим процесом який, практикувався раданською владою у роки другої світової війни, де члени трибуналу були і суддями і прокурорами і адвокатами .

Вважаючи постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюка Л.Л. №111/19/10/26-7/2506/02/5 від 25.06.2019 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в розмірі 1728900 грн протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення прокуратури міста Києва від 03.06.2019 № 04/2/4/1-1670-19. У вказаному зверненні зазначено, що 25.05.2019 відбулось офіційне відкриття пішохідно-велосипедного переходу між Володимирською гіркою та Аркою дружби народів в місті Києві без прийняття вказаного об`єкта до експлуатації. Відповідно пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених цим Законом, мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду. Отже твердження представника позивача, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбувся головним інспектором не маючи повноважень на розгляд такої справи є безпідставним.

Позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача, де вважає доводи у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, незаконними, та такими, що суперечать й порушили вимоги чинного законодавства відповідачем.

У запереченні на відповідь на відзив, представник відповідача посилається на правомірність винесеної спірної постанови.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" містобудування (містобудівна діяльність) це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відносини у сфері містобудування, містобудівної, архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.п. 7,9 Порядку №553).

Пунктом 13 Порядку №553 закріплено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пп. 16-22 Порядку).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, зокрема, на вимогу правоохоронних органів та у присутності суб`єкта містобудування. За результатами проведеного заходу посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві (далі Департамент ДАБІ у м. Києві) у присутності позивача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єктів будівництва: "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська Гірка" у Печерському та Шевченківському районах м.Києва".

Підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення прокуратури міста Києва від 03.06.2019 № 04/2/4/1-1670-19. У вказаному зверненні зазначено, що 25.05.2019 відбулось офіційне відкриття пішохідно-велосипедного переходу між Володимирською гіркою та Аркою дружби народів в місті Києві без прийняття вказаного об`єкта до експлуатації.

На підставі звернення прокуратури міста Києва від 03.06.2019 № 04/2/4/1-1670-19, наказу ДАБІ у м.Києві від 10.06.2019 № 258, направлення для проведення позапланової перевірки від 10.06.2019 б/н у період з 10.06.2019 по 24.06.2019 року проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування, зокрема, замовником будівництва - Комунального підприємства "Інженерний центр", вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська Гірка" у Печерському та Шевченківському районах м. Києва".

Під час здійснення заходів позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м.Києві Близнюком Леонідом Леонідовичем (далі - головний інспектор), за участю уповноваженої особи за довіреністю Комунального підприємства "Інженерний центр" Петраковського Сергія Олександровича (представник заявника), встановлено, що відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - на Єдиний реєстр) внесено відомості щодо:

- дозволу на виконання будівельних робіт "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська Гірка" у Печерському та Шевченківському районах м.Києва", № КВ 113183520923, замовник будівництва - Комунальне підприємство "Інженерний центр", виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);

- повідомлення про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська Гірка" у Печерському та Шевченківському районах м.Києва", № ІУ 123190520595.

У той же час, у Єдиному реєстрі відсутні відомості щодо прийняття в експлуатацію зазначеного об`єкту.

Під час виїзду на об`єкт перевірки встановлено, що вищезазначений об`єкт експлуатується, у якості мостового пішохідно-велосипедного переходу, без прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

На підставі вищезазначеного, за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором складено акт від 12.06.2019 б/н, яким зафіксовано порушення частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Примірник акта отримано 12.06.2019 представником заявника, про що стоїть відповідна відмітка у самому акті.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Враховуючи, що під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва були виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором, у присутності представника заявника, винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.06.2019. Приписом від 12.06.2019 з метою усунення виявлених порушень вимагалось : з 12.06.2019 заборонити експлуатацію об`єкта будівництва; у термін до 12.08.2019 усунути виявлене порушення відповідно до вимог

законодавства у сфері містобудівної діяльності, примірник припису одержав представник заявника 12.06.2019, про що стоїть відповідна відмітка.

На підставі викладеного, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019, яким встановлено порушення містобудівного законодавства, а також передбачено відповідальність відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (чинний на момент винесення оскаржуваної постанови), а саме, відповідно до частини 4 статті 2 вказаного Закону, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Примірник протоколу отримано представником заявника 12.06.2019, про що стоїть

відповідна відмітка.

Відповідно пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.06.2019 № 111/19/10/26-7/2506/02/5.

Щодо порушень позивачем містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення, суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону №3038 встановлено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

У свою чергу статтею 39 Закону №3038, зазначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Аналогічні норми закріплені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі Порядок № 461).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що саме замовник будівництва несе відповідальність за експлуатацію об`єкта без прийняття в експлуатацію.

Згідно дозволу на виконання будівельних робіт "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська Гірка" у Печерському та Шевченківському районах м.Києва", № КВ 113183520923, замовником будівництва є Комунальне підприємство "Інженерний центр", виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку № 461.

Пунктом 24 Порядку № 461, встановлено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

11.06.2019 замовником будівництва подано до ДАБІ заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта та видачу сертифіката, який зареєстрований в ДАБІ 11.06.2019 за № 40-30/1106-28. До вищезазначеної заяви додано акт готовності об`єкта до експлуатації від 11.06.2019.

Згідно акту готовності об`єкта до експлуатації від 11.06.2019 генеральним підрядником будівництва є ТОВ "Спецавто-буд", ВИКОНАНО загально-будівельні роботи на об`єкті. Також зазначено, що будівельні роботи виконано у строк: початок робіт- грудень 2018; закінчення робіт червень 2019.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що відповідно до договору підряду № 172/18-279 , підрядник зобов`язується не допускати присутності на будівельному майданчику третіх осіб, що не задіяні при виконанні робіт; підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення) майданчика, до прийняття закінчених робіт Замовником, роботи за договором підряду можуть вважатись виконаним у повному обсязі відповідно до проектної документації, вимог будівельних норм, стандартів і правил, і прийнятими Замовником лише після введення об`єкту в експлуатацію шляхом видачі сертифіката. Тобто, момент прийняття виконаних робіт за договором співпадає з датою видачі сертифіката. А до цього моменту роботи вважаються не прийнятими, а тому відповідальність за недопущення третіх осіб (перехожих) на об`єкт несе Підрядник на підставі п.п. 6.4.17., 10.2. договору підряду.

Однак, згідно акту готовності об`єкта до експлуатації від 11.06.2019, будівельні роботи закінчені у червні 2019, та замовник просить вважати закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (чинний на момент винесення оскаржуваної постанови), а саме, відповідно до частини 4 статті 2 вказаного Закону, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд зазначає, що обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність, тобто на замовника.

Саме на замовника будівництва покладено обов`язок ініціювати питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Аналогічний висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 2340/4928/18.

З огляду вищенаведеного, доводи позивача стосовно того, що відповідальність на об`єкті повинен нести підрядник, помилкові та жодним доказом не підтверджуються.

Щодо посилання позивача на те, що одна і та сама особа склала протокол і розглянула справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону, передбачено, що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені:

1) органів державного архітектурно-будівельного контролю:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 41 Закону № 3038 накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених цим Законом, мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Положеннями Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 06.04.1995 № 244 закріплено наступне.

Справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

головні інспектори будівельного нагляду.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Аналіз наведених норм, свідчить про те, що головні інспектори будівельного нагляду є уповноваженими особами для складання протоколу та розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Отже твердження представника позивача, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбувся головним інспектором не маючи повноважень на розгляд такої справи є безпідставним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постановипро накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства "Інженерний центр" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 червня 2025 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко