Постанова № 12835605, 06.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2010                                                                                           № 8/119-8/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" в особі Чернігівської філії

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2010

у справі № 8/119-8/125 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Український промисловий банк"

до                                                   Дочірнє підприємство "АКТА 2010 Чернігів"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 2602727,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області № 8/119-8/125 від 14.10.2010 р. позов ТОВ„Український промисловий банк” про стягнення 2602727,18 грн. та зустрічний позов ДП „Акта 2010 Чернігів” про розірвання договору залишені без задоволення.

Позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду у справі в зв’язку з тим, що не отримав копії апеляційної скарги.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки з доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що на його адресу (м. Чернігів вул. Щорса60) копія скарги з додатками направлена 28.10.10, що підтверджується відміткою відділення поштового зв’язку про прийняття кореспонденції та фіскальний чек. Крім того, копію ухвали Київського апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду, відповідач отримав 26.11.2010, клопотання про відкладення подано безпосередньо до канцелярії суду апеляційної інстанції, що в свою чергу надавало можливість представнику відповідача, будучи у приміщенні суду ознайомитися з матеріалами справи. Проте, відповідач не скористався наданими йому правами. Таким чином, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 28.03.2006 сторонами укладений кредитний договір № 16/КВ-06, за умовами якого позивач зобов’язався відкрити відновлювальну відкличну кредитну лінію лімітом 400000доларів США, строком повернення до 27.03.2009 під 13% річних, а відповідач зобов’язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами відповідно до графіку та повернути кредитні кошти.

09.07.2007 сторонами укладений додатковий договір № 16/1 до кредитного договору № 16/КВ-06 від 28.03.2006, яким збільшений ліміт кредитних коштів до 500000 доларів США, .

29.05.2009 сторонами підписаний договір № 16/КВ-06/4, в якому сторонами визначено, зокрема, що сума кредиту становить 283332 доларів США під 13% річних, термін повернення до 25.12.2010р

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що в зв’язку з простроченням повернення чергової частині кредиту та процентів за користування коштами надає право Банку вимагати дострокового повернення кредиту. На лист-вимогу відповідач не відреагував.

В свою чергу відповідач звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами, обґрунтовуючи їх тим, що внаслідок світової фінансової кризи, яка негативно відобразилася на економічному стані країни, курс долара США підвищився майже на 70% по відношенню до курсу що існував при укладанні договору, в зв’язку з чим втратив можливість на реалізацію запланованих бізнес-проектів для яких були отримані кредитні кошті, дані обставині підпадають під ознаки „істотні умови”, що в порядку ст. 652 ЦК України є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні як первісного так і зустрічного позовів, господарський суд виходив з того, що позивач не має права вимагати повернення коштів у гривні, оскільки валютою договору є долар США, не надано належних доказів направлення на адресу відповідача вимогу про повернення коштів.

Щодо зустрічного позову, то господарський суд відмовив у задоволенні з тих підстав, що у позивача(за зустрічним позовом) відсутні правові підстави ставити питання про дострокове розірвання договору.

Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на тому, що господарський суд припустився помилки вважаючи, що у нього відсутні підстави для вимоги про повернення кредиту у гривні, в зв’язку з чим просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно із ч. 2 ст. 180 ГК України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до умов договору та додатків до нього, сторонами визначений графік повернення кредиту , проте з грудня 2009 відповідачем не повертається тіло кредиту та не сплачуються відсотки за користування кредитними коштами.

Відмовляючи Банку з задоволенні вимог у гривні, господарським судом не враховано того, що Постановою НБУ № 19 від 21.01.2010 ініційовано процедуру ліквідації та відкликана банківська ліцензія. Крім того, відкрито лише один рахунок у національній валюти-гривні, що перешкоджає позивачу за первісним позовом як вимагати повернення коштів у валюти, сплачувати державне мито в іноземній валюті.

Частиною 2 ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті в гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідачем не надано доказів в спростування того, що заборгованість становить: по кредиту в розмірі 283332 доларів США, сплати відсотків за користування 21596,19долірав, заборгованість по комісії 1909,58доларів. В гривневому еквіваленті сума заборгованості складає 2486,830,34грн., а саме: 2238266,13грн. кредит, 170605,58грн. проценти по кредиту, 15085,30грн. комісія.

Таким чином, вимоги Банку про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами у гривні є обґрунтованими.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Так, сума пені за період з 15.04.10-01.10.10р становить 110929,55 грн. та складається з: пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 94416,44грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами – 120952,54 грн.

Враховуючи, що вимоги Банку мають відмітку про отримання їх відповідачем, те, що відповідачем порушені умови укладеного договору та додатків до нього, у позивача є підстави вимагати дострокового повернення коштів, колегія суддів вважає первісний позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі, отже рішення в частині відмови у його задоволенні підлягає скасуванню.

Щодо зустрічних позовних вимог, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Ознаками кредитного відношення є зворотність кредиту та платність кредитного зобов'язання і сторони, з метою забезпечення захисту власних інтересів, вправі були застосувати будь-які законні процедури для підвищення результативності й ефективності своїх дій, у тому числі враховувати специфічні конкретні умови на ринку валютного кредитування.

Згідно до ст. 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору позивачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Доводи позову стосовно того, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для змінення договору, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюється Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд с цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України N 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все позивач) повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Таким чином, рішення господарського суду в цієї частині є обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Український промисловий банк” задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області № 8/119-8/125 від 14.10.2010 –скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову.

Позов ТОВ „ Український промисловий банк” задовольнити. Стягнути з Дочірнього підприємства „Акта 2010 Чернігів”(14014 м. Чернігів вул. Щорса 60; ідент.код 22826338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”(01133 м. Київ бульвар Л.Українки 26; р/р 32000175001 в ГУ НБУ по м. Києву, МФО 321024, ЄДРПОУ 19357325) тіло кредиту 2241127,79грн.(два мільйона двісті сорок одна тисяча сто двадцять сім грн.. 79 коп.), заборгованість за відсотками 247987,15грн. (двісті сорок сім тисяч дев’ятсот вісімдесят сім грн.. 15коп.), заборгованість за комісією 19116,09грн.(дев’ятнадцять тисяч сто шістнадцять грн..09коп.), пеня за порушення термінів повернення кредиту 94416,44грн.( дев’яносто чотири тисячі чотириста шістнадцять грн.. 44 коп.), пеня за порушення термінів повернення відсотків 12952,54 грн.(дванадцять тисяч дев’ятисот п’ятдесят дві грн..54 коп.), 25500грн. державного мита за подання позову та 12750грн. за подання апеляційної скарги, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В частині зустрічного позову, рішення господарського суду залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

09.12.10 (відправлено)