Постанова № 128354997, 19.06.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2597/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лепешенковій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ЕНА №4732632 від 14 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП; провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що що 14 травня 2025 року поліцейським патрульної поліції Грищенко Є.Ю. винесено постанову ЕНА №4732632, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 14 травня 2025 року о 21:30:17 в с. Лиманка водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса чим порушив п.2.1.г ПДР України відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Із вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення не погоджується, вважає постанову незаконною та необгрунтованою, а відтак наявні підстави для її скасування, оскільки будь-якої підготовки до розгляду справи не було, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, не було ознайомлення з правами та не надано можливості скористатися правами відповідно до ст. 268 КУпАП, надати свої пояснення, скористатися правовою допомогою.

У позовній заяві представник позивача вважає, що вина позивача не доведена та не підтверджена доказами, не об`єктивно досліджено та не враховано всіх обставин справи, у зв`язку із чим, постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

14.05.2025 поліцейським патрульної поліції Грищенко Є.Ю. винесено постанову ЕНА №4732632, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 14 травня 2025 року о 21:30:17 в с. Лиманка водій керував транспортним засобом марки SEAT IBIZA д.н.з. НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса чим порушив п.2.1.г ПДР України відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів..

Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, відповідно до яких водій, зокрема, зобов`язаний: пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством; на вимогу поліцейського пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.

Згідно з п. 2.1 ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі відсутності у водія або у разі якщо водій не пред`явив поліцейському у спосіб, що дає можливість прочитати та зафіксувати дані, що містяться, зокрема, у полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На підставі ч.1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 цього Кодексу

Керування транспортним засобом можливе лише за наявності посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), і такі документи можуть бути предметом перевірки при встановленні права особи на керування транспортним засобом та самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами наведених норм законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 Правил дорожнього руху України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Аналогічного змісту правову позицію викладено у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема від 25.09 2019 у справі № 127/19283/17, від 21.11. 2019 у справі № 522/2280/16-а, від 19.06.2019 у справі №711/4707/17.

Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Отже, водій ОСОБА_1 відповідно до п. 2.1 ґ ПДР України, керуючи транспортним засобом, зобов`язаний був мати при собі чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії). А поліцейський, при наявності такого поліса у водія, міг перевірити його чинність в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , а саме відсутність при собі чинного полісу страхування у паперовій або електронній формі на не пред`явлення його на вимогу працівника поліції підтверджується: відеозаписом з місця події, зафіксованим на портативний відеореєстратор поліцейського; витягами (скріншотом) з загальнодоступного сайту МТСБУ, з інформацією щодо відсутності станом на 14.05.2025 полісу страхування, у транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , які надані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Таким чином працівники поліції встановивши , що водій автомобіля SEAT IBIZA д.н.з. НОМЕР_1 , керує транспортним засобом без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто порушує ПДР України , мали законні підстави для зупинки транспортного засобу та перевірки документів передбачених п.2.1 ПДР України.

Право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду справа №127/19283/17.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Доводи позивача, що поліцейським начебто були допущені процедурні порушення при винесенні оскаржуваної постанови, суд також вважає безпідставними, оскільки з оглянутого відеозапису вбачається, що позивачеві роз`яснялись його права, демонструвались нормативні акти, вислуховувались його заперечення. Тобто позивач скористався всіма наданими йому правами під час розгляду питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.

Всі інші доводи, викладені в адміністративному позові не є суттєвими і не містять підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поліцейський склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4732632від 14.05.2025 в межах своїх повноважень, а оскаржувана постанова винесена на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП, відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витати не підлягають відшкодуванню.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

У контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 90, 241-243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду на протязі тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 24.06.2025 року.

Суддя Є. С. Козирський