Рішення № 12835059, 01.12.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2010 р.Справа № 5/94 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Міраторг", м. Кіровоград

до: приватного підприємства "ТехАктив", м. Кіровоград

про стягнення 323448,48 грн.

Представники сторін:

від позивача: Очеретяний І.К., представник за довіреністю № 1 від 01.09.2010;

від відповідача: участі не брав.

Приватне підприємство "Міраторг" (далі - ПП "Міраторг") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "ТехАктив" (далі - ПП "ТехАктив") 323448,48 грн. боргу та 848,48 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2010 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі.

Відповідач 29.11.2010 року подав суду заяву № 3 від 29.11.2010 року про визнання позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між ПП "Міраторг" - постачальник та ПП "ТехАктив" - покупець 29.09.2010 року укладено договір купівлі - продажу № 8с (далі - Договір).

Згідно п.п. 1.1., 1.2. Договору постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар від постачальника та здійснити його оплату в строки, встановлені цим договором.

Постачальник зобов'язався поставити покупцеві товар протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору. а покупець прийняти та здійснити його оплату протягом 5 банківських днів з моменту отримання (п.п. 2.1., 2.3.).

У відповідності до п.п. 3.1., 3.2. Договору поставка товару здійснюється шляхом самовивозу покупцем придбаного товару зі складу постачальника. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною.

30.09.2010 року представниками постачальника та покупця підписано накладну № 62 у відповідності до якої ПП "Міраторг" передало, а ПП "ТехАктив" отримало соняшник на загальну суму 322600,00 грн.

Згідно довіреності № 19 від 30.09.2010 року, що видана ПП "ТехАктив" на отримання від ПП "Міраторг" товару згідно договору № 8с, товар отримав директор Зотов С.А.

Також, в матеріалах справи міститься податкова накладна № 62 від 30.09.2010 року на соняшник вартістю 322600,00 грн.

Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов’язання за договором купівлі-продажу № 8с від 29.09.2010 року.

Між тим, відповідач у порушення п. 2.3. Договору вартість поставленого товару, а саме соняшнику на загальну суму 322600,00 грн., не оплатив.

Згідно акта звірки взаєморозрахунків від 08.11.2010 року підписаного повноважними представниками сторін, як позивача так і відповідача, визначено заборгованість відповідача у сумі 322600,00 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі зазначених положень законодавства та умов Договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 322600,00 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.2. Договору за прострочення оплати товару встановлена пеню у розмірі 3% річних від суми боргу за кожен день прострочення до моменту повного виконання свого зобов'язання по сплаті.

Національним банком України встановлено з 10.08.2010 року облікову ставку в розмірі 7,75% річних.

Позивач пеню обчислив у період з 08.10.2010 року по 08.11.2010 року у розмірі 848,48 грн., застосувавши розмір пені - 3% річних, що є нижчою за облікову ставку, встановлену Національним банком України.

Згідно частини 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, оскільки дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на досліджені обставини справи та викладені положення законодавства господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 322 600,00 грн. та пені в розмірі 848,48 грн. є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Державне мито по справі в сумі 3234,48 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "ТехАктив" (25014, м. Кіровоград, вул. Кільцева, 65, ідентифікаційний код 37059353) на користь приватного підприємства "Міраторг" (25005, м. Кіровоград, вул. Куйбишева, 1Є, ідентифікаційний код 36904729):

основний борг у розмірі 322 600,00 грн., пеню в розмірі 848,48 грн.;

судові витрати у справі на державне мито в розмірі 3234,48 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 06.12.2010