Рішення № 12835041, 29.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 17/92 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С. В. Таран, розглянувши матеріали справи №17/92

за позовом: державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування", м. Дніпропетровськ

до відповідача: повного товариства "ТДН" громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2, м. Кіровоград

про стягнення 14706,34 грн.

Представники:

від позивача - Крят Л.Б., довіреність №8 від 25.12.2009 року;

від відповідача - участі не брали.

Державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" подано позов до повного товариства "ТДН" громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 11028,66 грн. основного боргу, 688,91 грн. 3% річних, 2988,77 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в засіданні суду 29.11.2010 року участі не брав. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/92 від 08.11.2010 року була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті: "організація вибула" (а.с. 41). Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.11.2010 року (вх. №02-15/36606 від 17.11.2010 року), надісланого на вимогу суду державним реєстратором реєстраційної палати виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, повне товариство "ТДН" громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 56 (а.с. 49-51). Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Саме за зазначеною адресою було направлено ухвалу господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/92 від 08.11.2010 року.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про порушення провадження у справі №17/92 від 08.11.2010 року за місцем реєстрації відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між державним підприємством "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" ("покупець") та повним товариством "ТДН" громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ("постачальник") укладено договір №10/3-51 від 05.03.2007 року (далі - договір №10/3-51 від 05.03.2007 року), за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупця зв'язуюче СПФ-011Л в кількості 8 тонн (далі - товар) загальною вартістю 190560 грн., а покупець - прийняти та оплатити товар (а.с. 70-71).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.1 договору №10/3-51 від 05.03.2007 року сторони узгодили, що розрахунки за даною угодою проводяться за кожну партію товару в національній валюті України шляхом банківського переказу у формі 100% після оплати.

На виконання умов зазначеного договору позивачем на підставі рахунків-фактур №07 від 05.03.2007 року, №09 від 05.03.2007 року, №10 від 05.03.2007 року, №14 від 17.04.2007 року, №15 від 25.04.2007 року, №19 від 12.06.2007 року, №20 від 20.06.2007 року, №21 від 21.06.2007 року, №29 від 20.09.2007 року, №30 від 20.09.2007 року, № 31 від 20.09.2007 року, №34 від 16.10.2007 року, №35 від 16.10.2007 року, №36 від 16.10.2007 року, виставлених відповідачем, (а.с. 56-69) було перераховано повному товариству "ТДН" громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 136250,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №945 від 28.03.2007 року на суму 12386,40 грн., №1691 від 24.04.2007 року на суму 12386,40 грн., №2464 від 05.06.2007 року на суму 12386,40 грн., №1963 від 14.05.2007 року на суму 12386,40 грн., №3271 від 03.07.2007 року на суму 9528 грн., №2609 від 07.06.2007 року на суму 12386,40 грн., №5628 від 01.10.2007 року на суму 2382 грн., №3649 від 16.07.2007 року на суму 9528 грн., №6254 від 26.10.2007 року на суму 11910 грн., №6223 від 26.10.2007 року на суму 11910 грн., №6505 від 29.10.2007 року на суму 2382 грн., №6696 від 31.10.2007 року на суму 12386,40 грн., №6387 від 26.10.2007 року на суму 2382 грн., №6173 від 25.10.2007 року на суму 11910 грн. (а.с. 14-20).

Між тим взяті на себе зобовязання за договором №10/3-51 від 05.03.2007 року відповідач належним чином не виконав: товар (зв'язуюче фенольне СПФ-011Л) поставив лише на суму 125221,74 грн., про що свідчать накладні №05/3 від 17.05.2007 року на суму 12386,40 грн., №01/05 від 11.05.2007 року на суму 23343,60 грн., №08/1 від 15.11.2007 року на суму 66076,68 грн., №07/1 від 04.07.2007 року на суму 23415,06 грн. (а.с. 22-23), внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 11028,66 грн.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.05.2008 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією №5/58 від 27.05.2008 року, що містить вимогу повернути державному підприємству "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" попередню оплату в сумі 11028,66 грн. (а.с. 24). Вказану претензію відповідачем було отримано 04.06.2008 року. Як вбачається із відповіді на претензію №81 від 03.07.2008 року відповідач зобов'язався повернути зазначену суму у строк до 01.09.2008 року (а.с. 55).

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Докази повернення позивачеві попередньої оплати товару чи його поставки відповідачем не подано, а тому господарський суд визнає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 11028,66 грн. вартості оплаченого, але не поставленого товару.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 688,91 грн. за період з 01.09.2008 року по 30.09.2010 року та інфляційні збитки в сумі 2988,77 грн. за період з вересня місяця 2008 року по вересень місяць 2010 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з повного товариства "ТДН" громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (25006, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 56, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 13747967) на користь державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 32495626) - 11028,66 грн. основного боргу, 688,91 грн. 3% річних, 2988,77 грн. інфляційних втрат, 147,06 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 03.12.2010 року.