Рішення № 12835008, 29.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 16/115 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С. у відкритому судовому засіданні розглянув справу № 16/115

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія", м. Одеса

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку", м. Кіровоград

про стягнення 32921,05 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 10 від 02.01.08 р. в сумі 32 921,05 грн., з яких 31210,22 грн. основна заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 1710,83 грн.

14.10.10 р. на адресу господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 27910,76 грн., а також 3% річних в сумі 1763,82 грн. (а.с. 21).

В якості доказу направлення вказаної заяви відповідачу позивачем надано суду опис вкладення до цінного листа від 11.10.10 р. (а.с. 27), згідно якого місцезнаходженням адресату значиться: 25030, м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 39.

Однак, відповідно до довідки Головного управління статистики в Кіровоградській області № 14-10607 від 24.09.10 р. адресою товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" є: 28430, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, 1 (а.с. 19).

З огляду на викладене, з метою дотримання принципу рівності прав сторін в господарському процесі, господарський суд не приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог.

22.11.10 р. господарським судом отримано заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" № 108 від 18.11.10 р. про зміну підстав позовних вимог (а.с. 47-48).

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено право позивача змінювати предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи.

Судовий розгляд даної справи розпочато господарським судом у судовому засіданні 09.11.10 р., що підтверджується змістом ухвали суду від 09.11.10 р. (а.с. 43-44).

Оскільки позивачем заяву про зміну підстав позовних вимог подано з порушенням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тобто після початку розгляду справи по суті, господарський суд не приймає вказану заяву до розгляду та розглядає позовні вимоги в редакції позовної заяви (а.с. 2-3).

Однак, господарський суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду в загальному порядку з відповідними вимогами.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, в судовому засіданні 29.11.10 р. участі не брав.

Господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності повноважного представника відповідача з огляду на наступне.

Ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи від 09.11.10 р. направлена відповідачу за двома адресами:

1) за адресою, зазначено позивачем у позові - 25030, м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 39;

2) за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 28430, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, 1.

Вказане підтверджується копією списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень господарського суду Кіровоградської області № 69 від 11.11.10 р. (а.с. 71) та вихідним штампом загального відділу господарського суду на зворотньому боці ухвали суду від 09.11.10 р. (а.с. 44, зв. бік).

Таким чином, господарським судом вжито всіх можливих та належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, господарський суд встановив наступне.

02.01.08 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" (далі - Покупець) укладено договір поставки товарів № 10 (далі - Договір, а.с.7 - 10).

Відповідно до умов Договору Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених даним Договором, продукти харчування, що поставляються (далі - товар), в асортименті, кількості і по цінам, указаним в накладних, що засвідчують приймання - передачу товару від Постачальника Покупцю, та є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1. Договору).

У розділі 2 Договору сторони погодили умови поставки товару.

Так, згідно п. 2.1. Договору право власності на товар, а з ним і ризик його випадкової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання повноважними особами накладних, що засвідчують передачу товару.

Пунктами 4.1. - 4.3. Договору визначено, що загальна сума Договору визначається згідно накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця.

Форма оплати - безготівкова.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 30 календарних днів з моменту передачі товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.08 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що на виконання умов Договору Постачальником відповідачу було передано товар на загальну суму 24 868,70 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 13629 від 18.03.08 р. та податковою накладною 1262 від 18.03.08 р. (а.с. 11-12).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з цим, під час судового розгляду справи, господарським судом з'ясовано, що суму заборгованості за товарно-транспортною накладною № 13629 від 18.03.08 р. в розмірі 24 868,70 грн. відповідачем погашено в повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем відповідними банківськими виписками (а.с. 55).

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок сторін у справі довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи наявні докази, що спростовують доводи викладенні позивачем в позові. Заборгованість щодо оплати вартості отриманого відповідачем товару згідно товарно-транспортною накладною № 13629 від 18.05.08 р. в сумі 24 868,70 грн. сплачена відповідачем ще до звернення позивача до суду з даним позовом, а отже відсутня.

Таким чином, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24 868,70 грн., в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 6341,52 грн. та 3% річних в сумі 1710,83 грн. (а.с. 13-14).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 24 868,70 грн. сплачена з порушенням строку, визначеного Договором, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Однак, надані позивачем до суду розрахунки відповідних нарахувань не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем безпідставно не враховано здійснена відповідачем оплата вартості товару отриманого ним згідно товарно-транспортної накладної № 13629 від 18.05.08 р. в сумі 24 868,70 грн., а саме: 25.04.08 р. в сумі 8 000,00 грн., 27.05.08 р. в сумі 10 872,08 грн. та 12.06.08 р. в сумі 8 675,20 грн., де призначенням здійснених відповідачем платежів значиться накладна № 13629 (а.с. 55), у зв'язку з чим розрахунок, що здійснений позивачем, підлягає корегуванню.

Так, за період з 26.04.08 р. по 26.05.08 р. борг відповідача складав 16 868,70 грн., а отже, втрати позивача від інфляції - 219,29 грн.; за період з 28.05.08 р. по 24.06.08 р. борг відповідача складав 5 996,62 грн., втрати позивача від інфляції - 47,97 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 267,26 грн. (219,29 грн. + 47,97 грн. = 267,26 грн.).

Господарським судом здійснено також перерахунок 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача:

- за період з 19.04.08 р. по 24.04.08 р. борг відповідача складає 24868,70 грн., сума процентів річних - 12,26 грн.;

- за період з 26.04.08 р. по 26.05.08 р. борг відповідача складає 16868,70 грн., сума процентів річних - 42,98 грн.;

- за період з 28.05.08 р. по 24.06.08 р. борг відповідача складає 5996,62 грн., сума процентів річних - 13,80 грн.

Загальна сума 3% річних становить 69,04 грн. (12,26 грн. + 42,98 грн. + 13,80 грн. = 69,04 грн.).

В решті вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог ст.ст. 45, 46 Господарського процесуального кодекусу України та Декрету КМУ "Про державне мито" № 7/93 від 21.01.1993 р. державне мито сплачено в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, недоплачене державне мито підлягає стягенню з позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33-34, 45, 46, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Декретом КМУ "Про державне мито" № 7/93 від 21.01.1993 р., господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" (28430, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, 1, код ЄДРПОУ 33962746, банківські реквізити не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, кв. 23, адреса для листування: 65028, м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, 2-га рампа, 2-й поверх, каб. № 4, код ЄДРПОУ 32509218, банківські реквізити не відомі) заборгованість в сумі 336,30 грн., з яких інфляційні втрати - 267,26 грн., 3% річних - 69,04 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 32,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 24,07 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, кв. 23, адреса для листування: 65028, м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, 2-га рампа, 2-й поверх, каб. № 4, код ЄДРПОУ 32509218, банківські реквізити не відомі) до Державного бюджету України (за реквізитами: отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді: Банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області; МФО № 823016; № рахунку 31115095700002; і. к. 24145329; код бюджетної класифікації - 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій" ) - 9,00 грн. недоплаченого державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

Суддя Л.С. Коротченко