Ухвала суду № 128349942, 24.06.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9642/23

Провадження № 1-кп/0203/323/2025

У Х В А Л А

24.06.2025 року Колегія суддів Центрального районного суду м. Дніпра

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041650000838 від 26.05.2023 відносно:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.4, 12 ч.2 ст. 115, КК України,

встановила:

В провадженні Центрального районного суду м. Дніпра знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

В судовому засіданні прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зник ризик, зазначений у п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який існував на час обрання міри запобіжного заходу, а саме обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушенні, передбаченого п.п. 4, 12, ч. 2 ст.115 КК України, може переховуватися від суду. Окрім того, обвинувачений є неодруженим, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, що може свідчити про можливість залишення обвинуваченим місця мешкання.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора, просили задовольнити.

Захисник ОСОБА_10 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що клопотання є формальним, є аналогічним попереднім клопотанням, до матеріалів, в порушення КПК України та практики ЄСПЛ, не долучені документи, на підтвердження зазначеного у клопотанні ризика. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або визначити розмір застави, зазначивши, що ОСОБА_11 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце мешкання.

Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, клопотання за змістом аналогічне попереднім, є формальним, не надано доказів того, що ризики не зменшилися та не наведено доводів, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, просив змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт, та зазначив, що ОСОБА_11 з весни 2023 року перебуває під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав думку захисника.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник також підтримали доводи сторони захисту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27травня 2023року обвинуваченому ОСОБА_11 обрано обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який в подальшому був продовжений, останній раз ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 06 травня 2025 року до 04 липня 2025 року..

Обвинувачений ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 , суд приймає до уваги тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судове дослідження доказів по справі не закінчене, свідки не допитані, а отже перебуваючи на волі обвинувачений, передбачаючи можливе покарання, може переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності, тому вважає, що є ризик можливого переховування останнього від суду, запобігання якого можливе лише шляхом тримання обвинуваченого під вартою.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання прокуроращодо продовження ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити в повному обсязі.

Продовжити ОСОБА_11 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22 серпня 2025 року.

На ухвалупротягом п`ятиднів здня її оголошення, можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра.

Головуючий - суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2