Рішення № 12834988, 22.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2010 р.Справа № 18/77 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/77

за позовом: Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Жовті Води

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" в особі Кіровоградської філії, м. Кіровоград

про стягнення 70 180,58 грн.

Представники сторін:

від позивача - Міровський В.А., довіреність № 18/10814 від 29.12.2009р., юрисконсульт;

від відповідача - Слєсаренко О.О., довіреність № 16/4819 від 14.12.2009р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державне підприємство "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 01-07/1331 від 21.06.2010 року про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" в особі Кіровоградської філії заборгованості з виплати страхового відшкодування в сумі 201 889,91 грн.

Заявою від 22.11.2010 року № 18/9954 зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з виплати страхового відшкодування в сумі 70 180,58грн. (т. 2, а.с. 94-95).

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо прав позивача, господарський суд розглядає справу з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідачем позов заперечено, про що надано письмовий відзив (т. 1, а.с. 34-37).

Розгляд справи ухвалою суду від 07.09.2010 року зупинявся за клопотанням сторони до закінчення процедури реорганізації державного підприємства "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд".

17.11.2010 року ухвалою господарського суду розгляд справи №18/77 поновлено та здійснено заміну позивача - державне підприємство "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" його правонаступником - державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

В судовому засіданні 22.11.2010 р. позивач позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру підтримав; відповідач позов заперечив.

Розглянувши наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, що не є предметом застави № R/18-143-04035 від 09.07.2008 року (надалі - договір страхування, т. 1, а.с. 8).

Згідно з поданою державним підприємством "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд", як Страхувальником, заявою на добровільне страхування наземного транспорту, предметом договору страхування є автомобіль марки TOYOTA Camry 3,5 LAT, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 12-13).

При укладенні договору страхування Страхувальник ознайомився та погодився з Умовами страхування (Додаток № 2 до договору страхування, т. 1, а.с.9-11) та Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених генеральним директором товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" 26.09.2006 року (т. 2, а.с. 55-66), про що свідчить підпис Страхувальника на договорі страхування.

Укладений між сторонами договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля (т. 1, а.с. 102-104).

18.05.2009 року Страхувальником у відповідності до пункту 2.3. Умов страхування подано Страховику (відповідачу) заяву, в якій повідомлено про страховий випадок та пошкодження застрахованого транспортного засобу (т. 1, а.с. 66-68). В цей же день представниками обох сторін згідно з вимогами пунктів 2.4.-2.6. Умов страхування здійснено огляд відповідного транспортного засобу, про що складено протокол, в якому зафіксовано характер пошкоджень автомобіля (т. 1, а.с. 68).

На підставі висновку додаткового автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальних збитків, заподіяних власникові автомобіля марки TOYOTA Camry 3,5 L AT, реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 01.06.2009 року за №106/5, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, зокрема, без урахування зносу деталей, що підлягають заміні, складає (без ПДВ) 168 241,59 грн. (т. 1, а.с. 16-24, 69-77).

25.06.2009 року Страхувальник звернувся до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" із заявою на виплату страхового відшкодування за вказаним вище страховим випадком, вказавши реквізити для перерахування (т. 1, а.с. 101)

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. За частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Сторонами за укладеним договором страхування визначено розмір страхової суми на рівні 254 000,00 грн. (розділ 8 договору).

Страховим випадком за пунктом 5.1.1 договору страхування є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Відповідно до Умов страхування, при визначенні суми страхового відшкодування у разі пошкодження транспортного засобу до уваги береться вартість відновлювальних ремонтних робіт, необхідних для відновлення його до стану, який він мав до настання страхового випадку з урахуванням витрат, пов'язаних з усуненням прихованих пошкоджень і дефектів, виявлених в процесі ремонту, викликаного страховим випадком і підтвердженого документально (п. 4.3. Умов страхування).

Під час розрахунку страхового відшкодування від вартості нових запасних частин та деталей, що підлягають заміні, вираховується розрахований відповідно до чинного законодавства України експлуатаційний знос (розділ 6 договору, п. 4.4. Умов страхування).

При розрахунку суми страхового відшкодування враховуються тільки ті витрати, які викликані страховим випадком (п. 4.5. Умов страхування). Пріоритетним документом, на підставі якого здійснюється розрахунок страхового відшкодування є акт автотоварознавчого дослідження, проведеного експертом, погодженим із Страховиком (розділ 7 договору, п. 4.6. Умов страхування).

Поряд з цим, пунктом 4.11. Умов страхування передбачено, що у випадку конструктивного знищення транспортного засобу (коли вартість відновлювального ремонту без урахування експлуатаційного зносу перевищує 75% від ринкової вартості транспортного засобу на момент страхового випадку), Страховик здійснює виплату страхового відшкодування на свій розсуд, обираючи один з наступних варіантів, зокрема - за підпунктом 4.11.1. в розмірі суми за договором страхування (з урахуванням її зменшень якщо в період дії договору вже здійснювалось страхове відшкодування, після якого страхова сума поновлена не була), але не більше ринкової вартості відповідного транспортного засобу на момент настання страхового випадку за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 5% та вартості залишків транспортного засобу в ушкодженому стані, вартість яких визначається на розсуд Страховика згідно з актом автотоварознавчого дослідження або існуючого на час виплати ринкового попиту на згадані вище залишки.

Як вбачається з матеріалів справи, саме вказаний пункт Умов страхування було застосовано відповідачем при проведенні розрахунку суми страхового відшкодування за відповідним страховим випадком (т. 1, а.с. 113).

04.06.2010 року відповідачем складено страховий акт, згідно якого сума страхового відшкодування склала 131 709,33 грн., яка є різницею між ринковою вартістю автомобіля, його залишковою вартістю та франшизою (229 430,28 - 12 700,00 - 85 020,95 = 131 709,33 грн.) (т. 1, а.с. 115). Саме цю суму страхового відшкодування відповідач перерахував на рахунки, вказані Страхувальником (т. 1, а.с. 117-120, т. 2 а.с. 71-74).

Застосовуючи підпункт 4.11.1. пункту 4.11. Умов страхування, відповідач виходив з того, що вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля без урахування експлуатаційного зносу перевищує 75% його ринкової вартості на момент страхового випадку. При цьому, відповідачем визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля за висновком автотоварознавчого дослідження від 01.06.2009 року з включенням суми податку на додану вартість (168 241,59 + 33 648,32 = 201 889,91 грн.).

Господарський суд вважає дії відповідача щодо включення суми податку до розрахованої експертом вартості відновлювального ремонту автомобіля безпідставними, оскільки Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, що затверджена наказом Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. N 142/5/2092, та яка встановлює порядок оцінки (визначення вартості) дорожніх транспортних засобів і вимоги до оформлення результатів оцінки, не передбачає окреме нарахування ПДВ на визначену експертом суму вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження N 106/5 від 01.06.2009 року, проведеного на замовлення відповідача та який за умовами договору страхування є пріоритетним документом при визначені розрахунку суми страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки TOYOTA Camry 3,5L, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 168 241,59грн.

Будь-яких заперечень сторін з приводу даного висновку матеріали справи не містять.

Умови укладеного між сторонами договору страхування та додатки до нього не передбачають включення податку на додану вартість при розрахунку та виплаті страхового відшкодування.

За даних обставин, розрахунок та виплата страхового відшкодування в порядку, визначеному підпунктом 4.11.1. пункту 4.1. Умов страхування, є необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження N 106/5 від 01.06.2009 року складає менше 75% від ринкової вартості цього автомобіля (168 241,59 грн. по відношенню до 229 430,28 грн. становить 73,33%).

Є безпідставним також включення позивачем до суми страхового відшкодування ПДВ.

Так, Закон України "Про податок на додану вартість" не відносить до об'єктів оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів (підпункт 3.2.3. ст. 3 Закону), а тому виплата чи отримання страхових виплат не передбачають сум ПДВ.

При цьому відповідно до Закону "Про страхування" страхова компанія, надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку здійснює не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхові виплати, розмір яких визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи узгоджені між сторонами положення договору страхування та Умови страхування, встановлену висновком експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, відсутність рішень Страховика з визначення розміру страхового відшкодування в іншому порядку, Страхувальнику підлягає виплаті сума, що відповідає вартості відновлювального ремонту за експертним висновком в розмірі 168 241,59 грн.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про страхування" якщо страхувальник - юридична особа припиняється і встановлюються його правонаступники, права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступника.

З огляду на викладене та здійснені відповідачем виплати суми страхового відшкодування, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 36 532,26 грн. (168 241,59 - 131 709,33). В задоволенні позовних вимог в інші частині господарський суд відмовляє.

Клопотання позивача про виклик в судове засідання в порядку статті 31 Господарського процесуального кодексу України експерта, яким складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження N 106/5 від 01.06.2009 року (т. 2, а.с. 91), відхиляється судом як необґрунтоване та оскільки названа норма визначає процесуальний статус саме судового експерта.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598) в особі Кіровоградської філії товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" (25000, м. Кіровоград, вул. Леніна, 13, р/р 2650701300191 в ТОВ "Укрпромбанк", МФО 323754, ідентифікаційний код 33998327) на користь державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, ідентифікаційний код 14309787, відомості про рахунки відсутні) - заборгованість з виплати страхового відшкодування в сумі 36 532,26 грн., а також державне мито в сумі 365,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 122,84 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 29.11.2010 року.