Рішення № 12834801, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/22108.12.10 За позовом          Міністерства транспорту та зв’язку України

До                    1) Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації);

2) Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”

Треті особи

без самостійних вимог

на предмет спору 1) Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця”

2) Фонд державного майна України

3) Київська міська рада

Про                    визнання права власності

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача Бортник О. М. (дов. № 4927/15/14-10 від 15.09.2010 р.)

Від відповідача 1) Нечипорчук Н. О. (дов. № 042/1/7-9937 від 08.12.2009 р.)

2)          Прилипко А.А. (дов. № 14503 від 07.04.09р.)

Від третьої особи 1) Тутика М. Б. (дов. № 1482-Ню від 20.05.2010 р.); Божко В. П. (дов. № 2716-Ню від 23.09.2010 р.)

2) Кіхтенко О. С. (дов. № 318 від 30.07.2010 р.)

3) Касьяненко (дов. № 225 –КР-1066 від 19.10.2010 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство транспорту і зв'язку України (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Головного управління комунальної власності міста Києва (далі по тексту –відповідач 1) про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код 00017584) на будівлі трансформаторної підстанції № 696 та № 5016, розташовані за адресою: м. Київ вул. І. Федорова, 39, що знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код 04713033).

Ухвалю Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 12.08.2010 року. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 року розгляд справи був відкладений на 08.09.2010 року у зв'язку з неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів, залученням іншого відповідача та третіх осіб та необхідністю витребування нових доказів по справі. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі іншого відповідача КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (далі за текстом –відповідача 2), залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України, залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську міську раду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2010 р. розгляд справи був відкладений на 06.10.2010 р. у зв’язку з неявкою позивача, відповідачів 1, 2 та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

Представником відповідача-1 в судовому засіданні 06.10.10р. було подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, яке залишено судом без задоволення з огляду на те, що рішення у справі про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно не може вплинути на права та обов'язки зазначеної особи щодо сторін у справі, оскільки зазначена особа уповноважена здійснювати контроль у сфері містобудування, а отже рішення у справі не може вплинути на контрольні функції уповноваженого органу, які не залежать від винесення судом відповідного рішення.

У судовому засіданні 06.10.2010 р. оголошувалась перерва до 21.10.2010 р., у відповідності до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 21.10.2010 р. представник позивача надав уточнення позовних вимог, в яких просить суд

- визнати право власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкт нерухомого майна по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”, а саме: будівлю трансформаторної підстанції № 696, площею 114, 2 кв.м. літера “А”за технічним паспортом, рік введення в експлуатацію 1974 та будівлю трансформаторної підстанції № 5016, площею 51, 9 кв. м. літера “Б”за технічним паспортом, рік введення в експлуатацію 1986;

- зобов’язати Комунальне підприємство “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”здійснити державну реєстрацію права власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві, що знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”, а саме: будівлю трансформаторної підстанції № 696, площею 114, 2 кв.м. літера “А”за технічним паспортом, рік введення в експлуатацію 1974 та будівлю трансформаторної підстанції № 5016, площею 51, 9 кв. м. літера “Б”за технічним паспортом, рік введення в експлуатацію 1986.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 21.10.2010 р. подав клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-1 про визнання права власності у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Дане клопотання залишено судом без розгляду, оскільки воно подано після початку розгляду справи по суті, а також в зв’язку з тим, що між сторонами у справі існують неврегульовані матеріально-правові відносини, про що свідчить подання позову у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 25.11.2010 р., у зв’язку з нез’явленням в судове засідання відповідача 2, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Судове засідання, призначене на 25.11.10р. не відбулося, справу знято з розгляду, у зв’язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному. Ухвалою суду від 25.11.10р. розгляд справи призначено на 08.12.10р.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Документи, подання яких відповідачу 1 необхідне для оформлення свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві - будівлю трансформаторної підстанції № 696 та будівлю трансформаторної підстанції № 5016, для подальшої реєстрації права власності за позивачем та передбачені Положенням про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна не збереглися. Відповідно відповідач 1 не вчиняє дій по оформленню свідоцтва про право власності на зазначені об’єкти нерухомості позивачу, тобто не визнає право власності позивача на вказані об’єкти. На підставі викладеного позивач просить суд визнати його право власності на об’єкти нерухомості по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві - будівлі трансформаторної підстанції № 696 та № 5016. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ст. 13 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 170, 191, 326, 328, 329, 392 ЦК України, ст.ст. 20, 22, 73, 141, 147 ГК України, ст.ст. 3, 4 Закону України “Про управління об’єктами державної власності”, ст. 9 Закону України “Про транспорт”, ст. 5 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом МЮУ від 07.02.2002 № 7/5. Також позивач просить покласти судові витрати на відповідача.

Відповідач 1 проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного. Позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певні особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права. Відповідачем у такому спорі може бути особа, яка може претендувати на таке право, а не особа, яка здійснює оформлення, тобто фактично видає документ, що посвідчує факт належності такого права –свідоцтво про право власності. Крім того, позивач не вступав у будь-які спірні відносини з відповідачем 1, і спір щодо законності дій органу владних повноважень не може бути предметом розгляду у господарському суді. На підставі викладеного відповідач 1 просить відмовити в позові повністю.

Відповідач 2 своїм правом на подання відзиву по справі не скористався. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (ДТГО “ПЗЗ”) –це створене на державній власності відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, що належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України - центрального органу виконавчої влади держави, яке виступає як орган управління майном та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту.

Згідно із положеннями п.п.4.1, 4.3 Статуту джерелами формування майна залізниці є майно в т.ч. нерухоме, передане залізниці. Майно залізниці складається з необоротних та оборотних активів, а також цінностей вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці.

Згідно Відомостей про окреме нерухоме державне майно за формою № 26(д) наданою в матеріали справи Фондом державного майна будівлі понижених трансформаторних підстанцій № 696 та № 5016, що знаходяться в м. Києві, вул. І. Федорова, 39 перебувають на балансі ДТГО “ПЗЗ”.

До складу залізниці згідно статуту (преамбула) входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи. Зокрема, до складу залізниці входить відокремлений структурний підрозділ –Київська дистанція електропостачання, яка діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ Київську дистанцію електропостачання Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”, затвердженого наказом начальника Залізниці від 08.06.2006 р. № 284-Н.

Згідно зазначеного Положення (ст. 5) майно дистанції електропостачання становлять основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі підприємства. Майно дистанції електропостачання відноситься до державної власності, є складовою частиною майна залізниці і закріплюється за дистанцією електропостачання на праві господарського відання.

Відповідно з інвентаризаційними картками № 010077, та № 010109 обліку основних засобів та довідок про балансову вартість приміщень, які знаходиться на балансі Київської дистанції електропостачання ДТГО “ПЗЗ”, на балансі структурного підрозділу ДТГО “ПЗЗ”Київської дистанції електропостачання перебувають наступні об'єкти нерухомості: будівлі трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5015, загальною площею 51, 9 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 39 (літери “А”і “Б”за технічним паспортом), що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" з моменту побудови експлуатує будівлі трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5015, загальною площею 51, 9 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 39 (літери “А”і “Б”за технічним паспортом).

Київська дистанція енергопостачання сплачує податок на землю за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою м. Київ, вул. І. Федорова, 39, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із вказаною інвентарними картками та даними бухгалтерського обліку зазначені об'єкти було введено в експлуатацію у 1974 та 1986 роках, проте докази введення об'єкту в експлуатацію було втрачено/не збереглися.

10.08.2007 р. Київська дистанція енергопостачання зверталася до державного архіву м. Києва для отримання копії рішення про відведення земельної ділянки під забудову ДТГО “ПЗЗ”та копії акту введення в експлуатацію об’єктів нерухомості - будівель трансформаторної підстанції № 696 та № 5016, розташованих за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 39.

У відповідь Державний архівів м. Києва повідомив 28.08.2007р., що в документах Управління капітального будівництва, в актах державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об’єкта за 1970-1998 рр. рішень про відведення земельної ділянки під забудову ДТГО “ПЗЗ”та актів введення в експлуатацію об’єктів, розташованих за адресою вул. І. Федорова, 39 в м. Києві не виявлено.

На час розгляду справи право власності на об’єкти нерухомості –будівлі трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5016, загальною площею 51, 9 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 39 (літери “А”і “Б” за технічним паспортом) належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство.

06.12.2007р. Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", в особі Київської дистанції енергопостачання звернулося з заявами про оформлення права власності на об’єкти нерухомості розташовані за адресою м. Київ, вул. І. Федорова, 39 (літери “А” і “Б”за технічним паспортом) до Головного управління комунальної власності м. Києва Київміськдержадміністрації.

27.12.2007 р. Головне управління комунальної власності м. Києва повідомило ДТГО “ПЗЗ”, що оформлення права власності на об’єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, на підставі визначеного пакету документів. Наданий Київською дистанцією електропостачання пакет документів для оформлення права власності не містить усіх необхідних документів, зокрема, документів, щодо відведення земельної ділянки під будівництво, дозволу на будівництво, акту приймання об’єкту в експлуатацію, розпорядження районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси, тощо, тому відповідно у Головного управління комунальної власності м. Києва не має підстав для оформлення права власності.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання права власності та зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У відповідності до ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно ст. 3 Закону України “Про управління об’єктами державної власності”об’єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Згідно ст. 4 зазначеного закону суб’єктами управління об’єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлює, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів, зокрема одним з яких є свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, а також рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до ст.13 Конституції України та ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності. Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. № 01-8/98 “Про деякі питання законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом”відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”відповідна державна реєстрація –офіційне визнання і підтвердження державною фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об’єкт нерухомого майна, пред’явленими згідно зі ст. 392 ЦК України.

Оскільки відповідно до п. 5 Розділу “Прикінцеві положення”Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що втрата залізницею документів, які засвідчують виникнення права державної власності на створене у 1974 та 1986 роках нерухоме майно, є підставою для визнання цього права судом.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначено у вказаному Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Згідно із п.1.3 Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Суд бере до уваги, що відповідно до п.6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Доводи відповідача 1, що відповідач 1 не оспорює право власності на спірне майно, а тільки оформляє свідоцтво, і позивачем не доведено порушення з його боку законних та охоронюваних інтересів позивача, не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідач 1 не здійснив/відмовив в оформлення/і свідоцтв про право власності на будівлі трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5015, загальною площею 51, 9 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 39 (літери “А”і “Б”за технічним паспортом) позивачу, у зв’язку з некомплектністю поданого пакету документів, хоча пакет документів містив докази втрати певних документів, отже відповідачем 1 не визнається право власності позивача на вказані об’єкти нерухомості, і відповідно порушуються його права та інтереси.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання БТІ зареєструвати майно за позивачем є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

На підставі викладених норм чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, тому суд задовольняє позовні вимоги позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати право власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”, а саме: будівлі трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5015, загальною площею 51, 9 кв. м. (літери “А”і “Б”за технічним паспортом) роки введення в експлуатацію 1974 та 1986 відповідно.

3.          Зобов’язати Комунальне підприємство “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”здійснити державну реєстрацію права власності держави України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна по вул. І. Федорова, 39 у м. Києві, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”, а саме: будівлі трансформаторної підстанції трансформаторної підстанції № 696, загальною площею 114, 2 кв.м., та № 5015, загальною площею 51, 9 кв. м. (літери “А”і “Б”за технічним паспортом) роки введення в експлуатацію 1974 та 1986 відповідно.

4.          Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) 51, 00 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) 51, 00 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 13.12.2010 року.