Рішення № 12834506, 30.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.10 Справа № 1/69/10

Суддя

за позовом приватного підприємства “Транспромліс”, 69035, м. Запоріжжя, пер. Котельний, 2

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд”, 69092, м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 165

про стягнення 178543,54 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Колодій А.О., дор. № 3 від 05.10.2010 р.;

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.10.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “Транспромліс” з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд” суми 178543,54 грн., що складається з 165724,55 грн. основного боргу, 4581,25 грн. пені, 885,37 грн. - 3% річних, 6852,37 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 500,00 грн. штрафу на підставі договору купівлі –продажу № 15/06-10 від 07.06.2010 р., ст. ст. 526, 624, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України.

18.10.2010 р. порушено провадження у справі 1/69/10, судове засідання призначено на 09.11.2010 р.

Ухвалою від 09.11.2010 р. розгляд справи відкладався на 14.12.2010 р. у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів та неявки відповідача у судове засідання.

17.11.2010 р. суд ухвалив: ухвалу від 18.10.2010 р. про порушення провадження у справі та ухвалу від 09.11.2010 р. про відкладення розгляду справи направити за належною адресою відповідача: 69092, м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 165, судове засідання призначено на 30.11.2010 р.

Судове засідання закінчено 30.11.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

18.11.2010 р. на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.

Заява не суперечить діючому законодавству, не порушує нічиїх охоронюваних законом інтересів, та приймається судом до розгляду.

Позивач в судовому засіданні 30.11.2010 р. надав заяву про виправлення описки в уточненій позовній заяві, зазначивши, що сума виконаних робіт 172724,55 грн., зазначена позивачем помилково, загалом за актами здачі-прийняття робіт було виконано на 180023,79 грн. В іншій частині позивач заяву (уточнену) підтримав. Просить суд стягнути з відповідача 165724,55 грн. основного боргу, 4581,25 грн. пені, 885,37 грн. - 3% річних, 6852,37 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 500,00 грн. штрафу.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: всі процесуальні документи судом надсилались на юридичну адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, яка за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є: 69092, м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 165.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 15/06-10 про надання послуг (надалі –Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору виконавець (позивач) зобов’язується надати послуги по використанню вантажного та транспортного обладнання, в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Строки надання вказаних послуг: з 07.06.2010 р. до 31.12.2010 р. (п. 2.1. Договору), тими ж часовими рамками сторони визначили і дію Договору: з моменту підписання (07.06.2010 р.) до 31.12.2010 р.

Перелік обладнання (техніки) та вартість його найму наводиться в Додатку № 1, що є невід’ємною частиною Договору. (2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору замовник (відповідач) зобов’язаний перерахувати суму, що вказана в акті здачі-прийняття наданих послуг на протязі 10 днів з моменту підписання такого акту.

Послуги вантажного та транспортного обладнання були надані відповідачу 22.06.2010 р., 30.06.2010 р., та 28.07.2010 р., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000175 від 22.06.2010 р., № ОУ-0000218 від 30.06.2010 р., № ОУ-0000252 від 28.07.2010 р., які сторонами було підписано без зауважень одна до одної.

Для оплати вказаних послуг позивач виставив відповідачу відповідні рахунок-фактури № СФ-000206 від 22.06.2010 р., № СФ-000208 від 23.06.2010 р., № СФ-000285 від 28.07.2010 р.

Як вбачається з банківської виписки, що міститься в матеріалах справи, відповідачем було оплачено суму основного боргу частково, 22.06.2010 р. ним перераховано на рахунок позивача 7000,00 грн., а 23.06.2010 р. 7299,24 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 165724,55 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав. Оплату за отримані послуги в повному обсязі та в обумовлені в Договорі строки не здійснив. Доказів погашення суми заборгованості не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Факт заборгованості відповідача в сумі 165724,55 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні. Вимога про стягнення суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4581,25 грн. пені на підставі п. 5.5. Договору за період часу з 09.08.2010 р. по 12.10.2010 р. за несвоєчасну оплату послуг.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми прострочки, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла на момент прострочки за кожний її день.

          Розрахунок пені перевірений судом, та є вірним. Вимога позивача щодо стягнення пені за період з 09.08.2010 р. по 12.10.2010 р. на суму 4581,25 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6852,37 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 885,37 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних та 3% річних є обґрунтованими. Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних за період часу з 09.08.2010 р. по 12.10.2010 р. складають 885,37 грн., а інфляційні за серпень - вересень 2010 року складають 6852,37 грн. розрахунки зроблено правильно. Дані вимоги підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф 500,00 грн. на підставі п. 5.4. Договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору, за одноразову необґрунтовану відмову від виконання своїх обов’язків винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 500,00 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем для доведення своєї вимоги про стягнення штрафу не було надано належного її обґрунтування, а також жодного доказу в підтвердження відмови відповідача від виконання своїх зобов’язань. Крім того, суму основного боргу відповідач оплатив частково, що було встановлено судом вище. В задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Позовні вимоги задовольняються частково.

          Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд” (69092, м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 165, п/р 26004300008727 в ЗФ АКБ «Форум», МФО 313913, код ЄДРПОУ 33431950) на користь приватного підприємства “Транспромліс” (69035, м. Запоріжжя, пер. Котельний, 2 п/р 260020180718 в ВАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 20471730) 165 724 (сто шістдесят п’ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 55 коп. основного боргу, 4 581 (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят одну) грн. 25 коп. пені, 885 (вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 37 коп. –3% річних, 6852 (шість тисяч вісімсот п’ятдесят дві) грн. 37 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1780 (одну тисячу ) грн. 43 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять шість) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

           Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 03 грудня 2010 року.