Рішення № 12834486, 02.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.10 р.                     Справа № 9/200                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Толкунової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд”, м.Горлівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕМ Юго-Восток”, м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 20182грн.67коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Золотухін С.В. – представник (за довіреністю б/н від 22.09.2010р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд”, м.Горлівка звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕМ Юго-Восток”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 20182грн.67коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 16567грн.00коп., інфляційних витрат в розмірі 685грн.01коп., пені в розмірі 798грн.80коп., 20% річних в розмірі 972грн.17коп. та штрафу в розмірі 1159грн.69коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №224М від 01.03.2010р., видаткові накладні №303082 від 21.05.2010р., №303357, №303358 від 29.05.2010р., №303608, №303609 від 05.06.2010р., №303801, №303802 від 11.06.2010р., №304060 від 19.06.2010р., податкові накладні, претензію вих.№449/18-03 від 22.09.2010р.

Позивачем 27.10.2010р. та 02.12.2010р. надані письмові пояснення, відповідно до яких останній підтримує свої позовні вимоги.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7294817 Товариство з обмеженою відповідальністю „ХЕМ Юго-Восток”, м.Маріуполь станом на 18.10.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд”, м.Горлівка та Товариством з обмеженою відповідальністю „ХЕМ Юго-Восток”, м.Маріуполь укладений договір поставки №224М, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача) алкогольні напої, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №224М від 01.03.2010р.

Відповідно до п.п.3.2, 3.4 договору, постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс” (в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар. Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв’язку.

В розпорядженні суду відсутні наведені вище замовлення відповідача, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної оцінки факту передачі продукції.

За твердженням позивача, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 28384грн.50коп., що підтверджується видатковими накладними №303082 від 21.05.2010р., №303357, №303358 від 29.05.2010р., №303608, №303609 від 05.06.2010р., №303801, №303802 від 11.06.2010р., №304060 від 19.06.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 27.10.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно осіб, представників підприємства відповідача, підписи яких містяться на видаткових накладних №303801 від 11.06.2010р., №303609 від 05.06.2010р., №304060 від 19.06.2010р., №303802 від 11.06.2010р., №303358 від 29.05.2010р., №303608 від 05.06.2010р., №303082 від 21.05.2010р., №303357 від 29.05.2010р., надати письмові пояснення стосовно факту отримання товарно-матеріальних за вищезазначеними видатковими накладними та ухвалою від 09.11.2010р. суд додатково зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності всіх правовідносин між сторонами. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Наразі, наведені накладні не містять безпосереднього посилання на договір поставки №224М від 01.03.2010р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаних вище поставок є саме договір поставки №224М від 01.03.2010р., оскільки відповідно до письмових пояснень позивача вих.№531/18-03 від 27.10.2010р. останній зазначив, що крім договору №224М від 01.03.2010р. між позивачем та відповідачем інших договорів станом на 27.10.2010р. укладено не було та письмовими поясненнями вих.№584/18-03 від 02.12.2010р. позивач повідомив, що крім, як за договором поставки №224М від 01.03.2010р., інших правовідносин між сторонами не було.

Також, п.п. 4.1, 5.2, 5.3 договору передбачено, що кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовлені та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що покупець зобов'язаний надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому покупцем вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомлені не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Позивачем до матеріалів справи надані копії зазначених вище повідомлень зі зразками підписів осіб та штампів, які містяться у видаткових накладних №303801 від 11.06.2010р., №303609 від 05.06.2010р., №304060 від 19.06.2010р., №303802 від 11.06.2010р., №303358 від 29.05.2010р., №303608 від 05.06.2010р., №303082 від 21.05.2010р., №303357 від 29.05.2010р.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №303801 від 11.06.2010р., №303609 від 05.06.2010р., №304060 від 19.06.2010р., №303802 від 11.06.2010р., №303358 від 29.05.2010р., №303608 від 05.06.2010р., №303082 від 21.05.2010р., №303357 від 29.05.2010р. на підставі договору поставки №224М від 01.03.2010р. підтверджується підписами уповноважених представників відповідача на вищезазначених накладних та штампом, а отже прийнятий відповідачем на підставі договору поставки №224М від 01.03.2010р. без заперечень.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін – шляхом попередньої оплати.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком сплати заборгованості за кожною видатковою накладною є:

–          за видатковою накладною №303082 від 21.05.2010р. – 11.06.2010р.;

–          за видатковими накладними №303357, №303358 від 29.05.2010р. – 19.06.2010р.;

–          за видатковими накладними №303608, №303609 від 05.06.2010р. – 26.06.2010р.;

–          за видатковими накладними №303801, №303802 від 11.06.2010р. – 02.07.2010р.;

–          за видатковою накладною №304060 від 19.06.2010р.. – 10.07.2010р.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 16567грн.00коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту звірки розрахунків за період з 01.04.2010р. по 30.07.2010р., який підписаний сторонами без заперечень.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 16567грн.00коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення решти заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 16567грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд”, м.Горлівка в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16567грн.00коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 685грн.01коп. та 20% річних в розмірі 972грн.17коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.2 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 20% річних становлять суму в розмірі 972грн.17коп. за період прострочення з 11.06.2010р. по 08.10.2010р. та розмір інфляційних витрат становить 685грн.01коп. за період прострочення з серпня 2010р. по вересень 2010р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення 20% річних в розмірі 972грн.17коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 953грн.69коп., оскільки при встановлені моменту початку нарахування 20% річних, позивач за видатковою накладною №303082 від 21.05.2010р. визначає дату 11.06.2010р., за видатковими накладними №303357, №303358 від 29.05.2010р. визначає дату 19.06.2010р., за видатковими накладними №303608, №303609 від 05.06.2010р. визначає дату 26.06.2010р., за видатковими накладними №303801, №303802 від 11.06.2010р. визначає дату 02.07.2010р., за видатковою накладною №304060 від 19.06.2010р. визначає дату 10.07.2010р. Однак, як вище встановлено судом, зазначені дати є кінцевим строком оплати отриманої продукції за наведеними накладними, у зв’язку з чим, моментом початку нарахування 20% річних за видатковою накладною №303082 від 21.05.2010р. є 12.06.2010р., за видатковими накладними №303357, №303358 від 29.05.2010р. є 20.06.2010р., за видатковими накладними №303608, №303609 від 05.06.2010р. є 27.06.2010р., за видатковими накладними №303801, №303802 від 11.06.2010р. є 03.07.2010р., за видатковою накладною №304060 від 19.06.2010р. є 11.07.2010р.

Одночасно розглянувши представлений розрахунок суми інфляційних витрат, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 685грн.01коп. не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 798грн.80коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи зі змісту п.7.1. договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 798грн.80коп. за період прострочення з 11.06.2010р. по 08.10.2010р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, з урахуванням наведених вище підстав щодо часткового задоволення 20% річних, належний до стягнення розмір пені становить 784грн.18коп. за період з 12.06.2010р. по 08.10.2010р. (з урахуванням часткових оплат).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 798грн.80коп підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 784грн.18коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 1159грн.69коп.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.7.1 договору, розмір штрафу за розрахунком позивача становить 1159грн.69коп.

Перевіривши наданий розрахунок, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 1159грн.69коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають пропорційному розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд”, м.Горлівка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕМ Юго-Восток”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 20182грн.67коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 16567грн.00коп., інфляційних витрат в розмірі 685грн.01коп., пені в розмірі 798грн.80коп., 20% річних в розмірі 972грн.17коп. та штрафу в розмірі 1159грн.69коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕМ Юго-Восток” (за адресою: вул. 50 років Жовтня, буд. 21/43, м.Маріуполь, Донецька область, 87516, код ЄДРПОУ 35455506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант-Трейд” (за адресою: вул.Озерянівська, 2, м.Горлівка, Донецька область, 84601, р/р 26004000001831 в ГО АКБ Укрсоцбанк м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 36899012) суму основного боргу в розмірі 16567грн.00коп., інфляційні витрати в розмірі 685грн.01коп., пеню в розмірі 784грн.18коп., 20% річних в розмірі 953грн.69коп., штраф в розмірі 1159грн.69коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 201грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.61коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 02.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 03.12.2010р.