Рішення № 128336013, 24.06.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/310/22

н/п 2/766/1202/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24.06.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участі секретаря Сивкович О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсон в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року АТ «СЕНС БАНК» звернулось до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором №Ф080885К у розмірі 171744,06 грн. та суму судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.06.2008 ОСОБА_1 уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» уклали кредитний договір № Ф080885К на підставі якого відповідач отримала кредит у сумі 32600,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення всієї суми до 26.06.2033 року. Відповідно до кредитного договору кредитор надає відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цивільного характеру використання грошові кошти в сумі 32600,00 дол. США. Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти відповідачу. Відповідно до рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 жовтня 2019 року на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто з відповідача в рахунок часткового погашення заборгованості за договором кредиту № Ф080885К від 27.06.2008 року в розмірі 19323,70 доларів США, що в еквіваленті складає 509 347,81 грн. звернути стягнення на будинок, який складається із житлового будинку літ. А, житловою площею 29,6 кв.м, загальною площею 52,8 кв.м, літньої кухні літ. Б, сараю літ. О, туалет літ Н., споруди №1,4, огорожі № 2,3, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною І.М. 27.06.2008 року, зареєстрованого в реєстрі № 3211, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за стартовою ціною, яка встановлена як погоджена сторонами іпотечна вартість, а саме 186 217,00 грн. з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ «Укрсоцбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч.2ст.625 ЦК України, яка станом на 15 листопада 2021 року становить 171744,06 грн, та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 45841,30 грн та суми заборгованості за інфляційними витратами 125902,76 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 31.01.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.07.2024 року було змінено найменування позивача по справі та здійснено перехід у загальне позовне провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.10.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином в порядкуст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог ч.6ст.187 ЦПК України.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч.4 ст.223 та ст. ст.280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Згідно ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Як встановлено судом, що 27 липня 2008 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № Ф080885К, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 32600,00 доларів США, зі сплатою 13,5% процентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку, який вказаний в пп.1.1.1 п. 1.1 ст. 1 Договору.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань відповідачем утворилась заборгованість за кредитом.

19жовтня 2015 року рішенням Комсомольський районний суд м. Херсона у справі № 667/5629/15-ц з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість у розмірі 19323,70 доларів США, що в еквіваленті складає 509 347,81 грн. та судові витрати в розмірі 1862,17 грн.

Згідно з рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк», шляхом затвердження його в новій редакції.

30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Як вбачається із досліджених судом матеріалів справи, в результаті невиконання рішення суду та умов договоруу відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 15 листопада 2021 року становить 171744,06 грн, та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 45841,30 грн та суми заборгованості за інфляційними витратами 125902,76 грн. Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства, що виникають з кредитних правовідносин", наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 у справі № 489/2951/16-ц зазначено, що за змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, нарахування відсотків, разом із тим виникає грошове зобов`язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач мав кредитні зобов`язання перед банком та з нього, згідно з рішенням суду від 19 жовтня 2015 року, яке набуло законної сили 04 жовтня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19323,70 доларів США, що в еквіваленті складає 509 347,81 грн., а також судовий збір у розмірі 1533, 55 грн.

Розрахунок 3 відсотків річних та інфляційних витрат долучено до позовної заяви та судом перевірено, контррозрахунку відповідачем не надано, доказів на підтвердження погашення заборгованості також не надано.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що відповідач не виконує рішення суду від 19 жовтня 2015 року, то позовні вимоги позивача про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних витрат, відповідно до ст. 625 ЦК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою ст.133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі складають 2576,16 грн.

На підставі ст. ст.526,530,546,598,610,611,625,1049,1054ЦК України, керуючись ст.ст.12,19,43,49,81,133,141,259,263-265,274-284,354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за невиконання зобов`язань за кредитним договором № Ф080885К від 27 червня 2008 року, яка виникла станом на 15 листопада 2021 року у розмірі 171744 (сто сімдесят одну тисячу сімсот сорок чотири) гривні 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 16 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Сенс Банк», юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1

Повний текст рішення складено 24.06.2025 року.

Суддя Я.В. Шестакова