Ухвала суду № 128335556, 24.06.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3415/24

Провадження № 6/487/94/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі Марченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, -

встановив:

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Березенська Ю.О., звернулася до Заводського районного суду міста Миколаєва із заявою про відстрочення виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.01.2025 року, постановленого за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу терміном на 1 рік.

Заява обґрунтована тим, що відповідачка ОСОБА_1 повідомляє суд, що із початком збройної агресії на території України втратила бізнес, і на разі має скрутне матеріальне становище, у трудових відносинах не перебуває, є пенсіонеркою. Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період за 2023-2024 роки, розмір доходу за 2024 рік складає 2485 грн. на місяць (який отримано від здачі в оренду паїв). Розмір пенсії ОСОБА_1 складає 2681,87 грн. на місяць. Також, відповідачка отримує виплати від Всесвітньої продовольчої програми (ВПП/WFP) грошові перекази у розмірі 568,13 грн. щомісяця. Проте, з урахуванням усіх доходів, ОСОБА_1 не має фінансової спроможності для забезпечення власної життєдіяльності, оскільки у ході виконавчого провадження №76908139 накладено арешт на майно та рахунки, та всі доходи списуються в рахунок виконання рішення уповноваженого органу - ГУ ДПС у Миколаївській області. Крім того, стан здоров`я відповідача ОСОБА_1 є незадовільний, у зв`язку з наявністю хронічних захворювань таких як цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертезія, та гіпотиреоз, що потребує систематичного прийому ліків та медичних обстежень. Наведені обставини ускладнюють виконання рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 20.01.2025 про стягнення заборгованості., на думку відповідача, має бути відстрочено судом на 1 рік.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року заяву про розстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

29.04.2025 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшли заперечення на клопотання, в яких заперечував проти відстрочення виконання судового рішення, оскільки відповідачем не доведено скрутне фінансове становище.

Представник заявника Березенська Ю.О. в судовому засіданні підтримала вказане клопотання та просила його задовольнити.

Представник позивача Колесник Д.В. заперечив проти вказаного клопотання з підстав викладених у запереченні та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість доводів заяви та заявлених вимог, суд дійшов до наступного.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 20.01.2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МЛК» заборгованість за договором купівлі-продажу квартири від 10 жовтня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області К.Є. Горбуровим, зареєстрованим в реєстрі за №2573, в розмірі 311739 грн. 58 коп., що в еквіваленті до долару США за курсом НБУ на день подання позовної заяви становить 7878,18 доларів США, з яких 7527,98 доларів США (основна сума заборгованості за Договором), та 350,20 доларів США (3 % річних). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МЛК» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4675 грн. 83 коп.

Рішення суду вступило до законної сили.

Відповідно до вимог ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюється іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення та зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33Закону України «Про виконавчепровадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від26грудня 2003року №14«Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду вцілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Крім того, суд враховує те, що вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення не може ставити сторін у нерівне положення, тому, враховуючи значний час з моменту постановленого рішення, процес інфляції, судом досліджується питання наявності у заявника виключних обставин, що зумовлюють необхідність у відстроченні виконання рішення.

Відповідно до частини 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до висновку, що відомості, які містяться у наданих документах, не доводять об`єктивну неможливість чи утруднення виконання судового рішення. Боржником також не доведено можливості сплачувати платежі на виконання судового рішення, а відтак, доцільності та об`єктивної необхідності надання строку відтермінування виконання рішення в цілому.

Суд вважає, що існування встановлених обставин не створює випадок винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.

Складне фінансове становище, пов`язане з військовою агресією, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення, при тому, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, заявником не доведено винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, й про необхідність розстрочення такого. Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суд у даній справі, обґрунтованих підстав для такого розстрочення суд не вбачає, у зв`язку із чим заява представника ОСОБА_1 Березенської Ю.О. задоволенню не підлягає.

Слід також зазначити,що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.263-265,435 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розстрочення виконання судового рішення у справі №487/3415/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Г. Нікітін