Ухвала суду № 128324205, 23.06.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1276/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.05.2025 № 121130003987 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в податкових органах з 28.06.1994 по 14.10.2024, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.01.2025 №М-1/12-32-10- 02-14, від 06.01.2025, № М-2/12-32-10-02-14, від 06.01.2025, № М-3/12-32-10- 02-14, які видані Головним управлінням ДПС у Луганській області Державної податкової служби України, з дати звернення за призначенням пенсії - з 30.04.2025.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області (далі ГУ ПФУ в Луганській обл.).

30.04.2025 позивач подав через веб-портал ПФУ заяву про перехід на пенсію за віком за нормами Закону України Про державну службу.

Заяву ОСОБА_1 від 30.04.2025 розглянуто за принципом екстериторіальності відповідачем.

Рішенням від 07.05.2025 № 121130003987, позивачу, було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.

Так, відповідач в рішенні від 07.05.2025 №121130003987, зазначає що до стажу державної служби заявника можливо зарахувати період роботи з 21.06.1993 року по 27.06.1994, тому стаж державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу становить 1 рік 0 місяців 7 днів.

Період роботи з 28.06.1994 по 25.11.1996 та з 26.11.1996 по 01.05.2016 не зараховано до стажу державної служби, оскільки відповідно до пункту 17 частини 3 статті 3 Закону України Про державну службу, дія цього Закону н поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Оскільки заявник не має відповідного стажу державної служби, то прийняте рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України Про державну службу на підставі заяви від 30.04.2025.

Як, вбачається із рішення відповідача від 07.05.2025 №121130003987, до стажу державної служби заявника можливо зарахувати період роботи з 21.06.1993 по 27.06.1994, тому стаж державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про державну службу становить 1 рік 0 місяців 7 днів.

Однак, як вбачається із трудової книжки (додається до позову) позивача , він працював з 28.06.1994 по 25.11.1996, з 26.11.1996 по 01.05.2016, з 02.05.2016 по 28.07.2016, з 29.07.2016 по 10.10.2018, з 11.10.2018 по 28.08.2019, з 29.08.2019 по 21.12.2020, з 22.12.2020 по 14.10.2024р. на різних посадах в органах державної податкової служби та присвоювались спеціальні звання (записи 23- 62 трудової книжки).

Так, відповідачем зараховується період роботи в державній податковій службі з 21.06.1993 по 27.06.1994 до стажу державної служби , а період з 28.06.1994 по 14.10.2024 не зараховується до стажу державної служби, оскільки відповідно до пункту 17 частини 3 статті 3 Закону України Про державну службу, дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 2 вимоги, одна з яких є похідною.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, за подання позову, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону №3674-VI, позивач за подання адміністративного позову немайнового характеру повинен був сплатити судовий збір в розмірі 968,96 гривень (1211,20 грн*0,8).

Судовий збір за подання позову в сумі 968,96 грн не сплачений, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору через скрутне матеріальне становище та перевищення суми судового збору понад 5 %.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28.05.1985, п. 57, cерія А, № 93).

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, доступ до суду обмежений Законом.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту b пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України Про судовий збір, які набули чинності від 01.09.2015.

Зміни до Закону № 3674-VI, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону № 3674-VI кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів скрутного матеріального стану, як приклад: довідки стосовно залишку грошових коштів на рахунку, довідки про склад сім`ї, медичної довідки про стан здоров`я відомостей щодо отриманої пенсії за попередній рік тощо.

З позовної заяви вбачається, що окрім посилання на норми КАС України та Закону №3674-VI, водночас матеріалами позовної заяви підтверджується факт отримання позивачем пенсії за віком та перебування у трудових відносинах з ГУ ДПС у Луганській області.

Суд не приймає до уваги відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, оскільки відомості сформовані станом на 19.03.2025, тобто за три місяці до звернення до звернення з цим позовом.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону № 3674-VI визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання доказів скрутного матеріального становища або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака 84 Окружні адміністративні суди, код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 132, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 858,88 грн, або доказів скрутного матеріального становища.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива