Рішення № 128324165, 23.06.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/894/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якої звернувся адвокат Котік Олеся Станіславівна (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому представник позивача просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01 липня 2024 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01 липня 2024 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області та отримує пенсію за віком. Позивач отримувала пенсію на банківський рахунок по липень 2024 року. Позивач пройшла відеоідентифікацію, але пенсію не було поновлено.

Листом від 25 квітня 2025 року відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з отриманням інформації від правоохоронних органів відповідно до пункту 5 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію припинено та проходження ідентифікації не допоможе її поновити.

Отже, з 01 липня 2024 року виплату пенсії позивачу зупинено без прийняття окремого рішення.

З посиланням на положення частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», представник позивача вважає, що невиплата пенсії відповідачем пенсії є протиправною, а тому вона звернулася з цим позовом до суду і є підстави задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 09 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі після усунення недоліків позовної заяви та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Луганській області у травні 2025 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що нарахування та виплату пенсії позивача призупинено з 01 липня 2024 року на підставі пункту 5 частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з отриманням листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 20 червня 2024 року № 78/3/5/7-244 (вх. № 848/5 від 20 червня 2024 року) щодо призупинення нарахування пенсійних виплат, з метою недопущення фінансової підтримки колабораційної діяльності за рахунок соціальних виплат держави.

Для вирішення питання щодо поновлення/відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії ГУ ПФУ в Луганській області направлено листи від 02 вересня 2024 року за № 1200-0403-5/22148 та від 24 квітня 2025 року за №1200-0403-8/10226 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про підтвердження або спростування причетності ОСОБА_1 до колабораційної діяльності.

На запит від 02 вересня 2024 року за № 1200-0403-5/22148 ГУ ПФУ в Луганській області щодо причетності ОСОБА_1 до колабораційної діяльності, Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях надано відповідь від 16 вересня 2024 року № 78/3/5/7-2644(вх. від 17 вересня 2024 року № 1216/5).

На запит від 24 квітня 2025 року за №1200-0403-8/10226 ГУ ПФУ в Луганській області щодо причетності ОСОБА_1 до колабораційної діяльності, Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях надано відповідь від 01 травня 2025 року за №78/3-2-78/5/7-1167 (вх. Від 02 травня 2025 року № 752/5).

Надати листи Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях немає можливості, оскільки в листах вказана інформація не тільки відносно позивача, а також про інших осіб, яка містить особисті данні пенсіонерів.

ОСОБА_1 зверталась до ГУ ПФУ в Луганській області через вебпортал Пенсійного фонду України з питання отримання пенсійних виплат, а саме: 17 вересня 2024 року звернення зареєстровано за вхід. № 7131/Т-1200-24; 15 квітня 2025 року звернення зареєстровано за вхід. № 2547/Т-1200-24.

Листами від 26 вересня 2024 року № 7127-7131/Т-02/8-1200/24, від 25 квітня 2024 року № 2524-2547/Т02/8-1200/25 ГУ ПФУ в Луганській області надано відповіді та роз`яснення позивачу.

Для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та необхідними документами: паспортом громадянина України; документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності).

Оскільки виплату пенсії позивачу призупинено відповідно до пункту 5 частини сьомої першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підстави для поновлення виплати пенсії за допомогою відеоконференцзв`язку відсутні.

Позивач не позбавлений права на отримання пенсії, однак, враховуючи лист № 78/3/5/9-7971 від 26 жовтня 2022 року щодо недопущення фінансової підтримки колабораційної діяльності за рахунок соціальних виплат держави, її виплата може бути поновлена після проходження позивачем фізичної ідентифікації.

Отже ГУ ПФУ в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону № 1058-ІV).

На адресу ГУ ПФУ в Луганській області надійшов лист Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 20 червня 2024 року № 78/3/5/7-6244, в якому повідомлялось про проведення досудового розслідування кримінального провадження № 22022130000000080 від 10 березня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, зокрема відносно ОСОБА_1 . З метою недопущення фінансової підтримки колабораційної діяльності за рахунок державних виплат держави рекомендовано розглянути питання щодо призупинення нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1

17 липня 2024 року позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявкою щодо «Ідентифікації особи за допомогою відеоконференцзв`язку».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08 серпня 2024 року № 300616 під час відеоконференції при проведенні ідентифікації особу ОСОБА_1 встановлено.

ГУ ПФУ в Луганській області звернулось до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях з листом від 02 вересня 2024 року за № 1200-0403-5/22148 і від 24 квітня 2025 року за №1200-0403-8/10226 про підтвердження або спростування причетності ОСОБА_1 до колабораційної діяльності. При цьому зазначено, що ця інформація необхідна для вирішення питання щодо поновлення/відмови у виплаті пенсії.

У відзиві на позовну заяву зазначено: «На запит від 02 вересня 2024 року за № 1200-0403-5/22148 ГУ ПФУ в Луганській області щодо причетності ОСОБА_1 до колабораційної діяльності, Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях надано відповідь від 16 вересня 2024 року № 78/3/5/7-2644(вх. від 17 вересня 2024 року № 1216/5). На запит від 24 квітня 2025 року за №1200-0403-8/10226 ГУ ПФУ в Луганській області щодо причетності ОСОБА_1 до колабораційної діяльності, Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях надано відповідь від 01 травня 2025 року за №78/3-2-78/5/7-1167 (вх. Від 02 травня 2025 року № 752/5). Надати листи Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях немає можливості, оскільки в листах вказана інформація не тільки відносно позивача, а також про інших осіб, яка містить особисті данні пенсіонерів.».

Листом від 25 квітня 2025 року № 2524-2547/Т-02/8-1200/25 на звернення позивача на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ВЕБ-12001-Ф-С-25-068391 від 14 квітня 2025 року стосовно поновлення виплати пенсії, яке зареєстровано в ГУПФУ в Луганській області за № 2547/Т-1200-25, відповідачем повідомлено позивача, що виплату пенсії призупинено з 01 липня 2024 року на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії. Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) (далі Порядок № 22-1), визначено, що заява про поновлення виплати пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України. Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, ідентифікує заявника. Враховуючи підстави припинення виплати пенсії, для її поновлення позивачці необхідно особисто звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою та необхідними документами: паспортом громадянина України; документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявністю). Підстави для поновлення виплати пенсії за результатом проходження відеоконференцзв`язку відсутні.

В матеріалах пенсійної справи відсутнє рішення територіального органу Пенсійного фонду України про припинення виплати позивачу пенсії з 01 липня 2024 року.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 47 Закону України від «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48-1 Закону № 1058-IV визначено, що виплата особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.

Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого.

Отже, навіть наявність вироку суду з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі не є підставою для зупинення виплати пенсії, призначеної згідно з вимогами Закону № 1058-IV відповідно до вимог чинного законодавства.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені статті 49 Закону № 1058-IV, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи, що відповідачем не прийнято рішення, з якого можливо було б встановити підставу, визначену статтею 49 Закону № 1058-IV, для припинення виплати пенсії позивачеві, та невстановлення таких підстав в ході судового розгляду, має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачеві раніше призначеної пенсії з 01 липня 2024 року.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі № 608/1189/14-а дійшов аналогічних висновків та зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність застосування принципу верховенства права щодо спірних правовідносин та констатувати порушення відповідачем пункту 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини тобто порушення права власності позивача на суми призначеної пенсії, що здійснено відповідачем без законних підстав, тобто в свавільний спосіб.

Статтею 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Оскільки зі змісту Закону № 1058-ІV та самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2018 року, від 24 квітня 2018 року у справах № 820/5621/15 і № 167/592/17 відповідно.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що невиплата позивачу раніше призначеної пенсії з 01 липня 2024 року є протиправною. Позивач, починаючи з 01 липня 2022 року, не отримує пенсію з вини відповідача. Відповідно, суми пенсії, невиплачені позивачу з вини відповідача, мають бути виплачені їй за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин суд вважає, що обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю лише із словесним корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою про відкриття провадження у справі з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 968,96 грн до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій територіального органу Пенсійного фонду України, судовий збір у розмірі 968,96 грн до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 370, 371 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 липня 2024 року раніше призначеної пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 липня 2024 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль