Рішення № 128302028, 23.06.2025, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/241/25

пров. 2/393/152/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Добрострой О.С.,

за участі секретаря судового засідання Панькіної Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №135194 від 25.03.2024р. (далі договір) у розмірі 18783,72 грн. Позов мотивований тим, що 25.03.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'' КРЕДІПЛЮС'' (далі ТОВ ''ФК ''КРЕДІПЛЮС'') та ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) укладено договір, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Сума (загальний розмір) кредиту становить 32531,00 грн., яка надається не пізніше наступного дня після укладення договору у такому порядку 27000,73 грн. на № рахунку/картки позичальника, 5530,27 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією. 10.10.2024р. ТОВ ''ФК ''КРЕДІПЛЮС'' та Товариство з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС'' (далі ТОВ ''ФК ''ЕЙС'') уклали договір факторингу №10102024, відповідно до якого ТОВ ''ФК ''ЕЙС'' набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №10102024 від 10.10.2024р. позивач набув право вимоги до відповідача за договором в сумі 18783,72 грн., з яких - 14814,39 грн. заборгованість по кредиту, 3569,33 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 400,00 грн. комісія.

Ухвалою суду від 28.04.2025р. відкрито спрощене позовне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано докази в АТ ''РАЙФФАЙЗЕН БАНК''.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача Поляков О.В. вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, причину своєї неявки до суду не повідомила, відзив на позов не подавала.

Ухвалою суду від 23.06.2025р. постановлено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясував наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4, ч.5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною.Електронний договірвважається укладеним з моментуодержання особою,яка направилапропозицію укласти такий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиною шостою цієїстатті. Пропозиціяукласти електроннийдоговір (оферта) може бутизроблена шляхомнадсилання комерційногоелектронного повідомлення,розміщення пропозиції(оферти)у мережіІнтернет абоінших інформаційно-комунікаційнихсистемах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.п.6,12 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цьогоЗакону,вважається таким,що заправовими наслідкамиприрівнюєтьсядодоговору,укладеногоуписьмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст.12 Закону України ''Про електронну комерцію'' визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно дост.1054ЦКУкраїниза кредитнимдоговором банкабо іншафінансова установа(кредитодавець)зобов`язуєтьсянадатигрошовікошти(кредит)позичальниковіурозмірітанаумовах,встановленихдоговором,апозичальникзобов`язуєтьсяповернутикредиттасплатитипроценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судомвстановлено,що Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ ''ФК ''КРЕДІПЛЮС'', які затвердженні наказом №6-од від 22.02.2024р., передбачено загальні умови та порядок укладання договорів з клієнтами, умови та порядок надання фінансових послуг фізичним особам, наявні та можливі схеми кредитування, нарахування процентів за користування ними та інших винагород і ін. (а.с.25-35).

25.03.2024р. між ТОВ ''ФК ''КРЕДІПЛЮС'' та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №135194, відповідно до якого сума (загальний розмір) кредиту становить 32531,00 грн., яка надається не пізніше наступного дня після укладення договору у такому порядку 27000,73 грн. на № рахунку/картки позичальника, 5530,27 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 240,00% річних. Загальний строк кредитування складає 168 днів з 25.03.2024р. по 09.09.2024р. (а.с.13-16, 17-24).

25.03.2024р. на банківську карту відповідача зараховано кредитні кошти у сумі 27000,73 грн., що підтверджується довідкою ТОВ ''ФК ''КРЕДІПЛЮС'' та випискою про рух коштів по картковому рахунку відповідача (а.с.36, 75, 76).

10.10.2024р. ТОВ ''ФК ''КРЕДІПЛЮС'' та ТОВ ''ФК ''ЕЙС'' уклали договір факторингу №10102024, відповідно до якого ТОВ ''ФК ''ЕЙС'' набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором (а.с.45-47, 51, 52).

З виписки із особового рахунку відповідача за договором та з витягу із Реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу №10102024 від 10.10.2024р., слідує, що відповідач має заборгованість за договором у сумі 18783,72 грн., з яких - 14814,39 грн. заборгованість по кредиту, 3569,33 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 400,00 грн. комісія (а.с.44, 50).

Відповідач заборгованість за договором не сплатила, а також не надала суду доказів, які спростовували б дану заборгованість перед позивачем за вказаним договором.

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, тобто відповідач взяті на себе договірні зобов`язання за вищевказаним договором не виконала, то позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Зважаючи нате,що позовні вимоги підлягають задоволенню,то судові витрати,які складаються з судовогозбору в загальній сумі 2422,40 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зп.1ч.3ст.133ЦПКУкраїни до витрат, пов`язанихзрозглядомсправи, належатьвитрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача Поляков О.В. на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн. надав до суду: копію договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025р. (а.с.53-54), копію протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025р. (а.с.54 зворот), копію додаткової угоди №28 до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025р. (а.с.55), копію акту прийому передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025р. (а.с.56), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.57), копію довіреності від 04.12.2024р. (а.с.58).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до вимог ч.5 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, Великої Палат Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц).

З огляду на те, що відповідач не заявляв про необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивач подав належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, то суд дійшов висновку, що розмір судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи) у сумі 7000 грн. є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258 268, 272, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС'' (місцезнаходження Харківське шосе 19 офіс 2005, м.Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №135194 від 25.03.2024р. у сумі 18783,72 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні сімдесят дві копійки), з яких 14814,39 грн. заборгованість по кредиту, 3569,33 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 400,00 грн. комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС'' (місцезнаходження Харківське шосе 19 офіс 2005, м.Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС'' (місцезнаходження Харківське шосе 19 офіс 2005, м.Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення.

Відповідач, якому заочне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С.Добрострой