Вирок № 12829630, 19.11.2010, Хотинський районний суд Чернівецької області

Кримінальна справа № 1-154/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Хотин 19 листопада 2010 року

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

Головуючого судді Галичанського О.І.;

секретара-Захотій А.В.;

за участю: прокурора Левчука О.С.;

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хотин кримінальну справу відносно:

- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, на вихованні 1 малолітня дитина, освіта середня, працюючого різноробочим Колінківського лісництва, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України;

- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, не працюючого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 11.04.2010 року приблизно о 22 годині вечора, знаходячись на вулиці Головна АДРЕСА_1, вступив у попередню злочинну змову з своїм братом ОСОБА_4, направлену на незаконне заволодіння транспортним засобом ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1, яким розпоряджався по дорученню ОСОБА_5 У зазначений час даний автомобіль також стояв на вулиці Головна АДРЕСА_1. Його вартість становила 16191 гривня 38 копійок.

Реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 стали наносити ОСОБА_5 удари в ділянку обличчя. Після цього ОСОБА_3 за допомогою троса зачепив автомобіль ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 до свого трактора. Далі ОСОБА_3 проти волі потерпілого ОСОБА_5 сів за кермо зазначеного автомобіля. ОСОБА_4 сів за кермо трактора і незважаючи на заперечення ОСОБА_5, за допомогою свого брата відбуксирував автомобіль до свого дому, розташованого в АДРЕСА_1.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України не визнав і пояснив, що ввечері 11.04.2010 року він знаходився у себе вдома. В цей час йому зателефонував його брат ОСОБА_4 та повідомив, що з бензобаку його автомобіля «ЗІЛ 130», який стоїть на подвір»ї його будинку ОСОБА_6 намагається злити бензин. Він вийшов на подвір»я і побачив, як автомобіль «ВАЗ 2106», який стояв за автомобілем «ЗІЛ 130» увімкнув двигун і поїхав в напрямку вулиці Головної с. Колінківці. Враховуючи, що то був не перший випадок спроби злити бензин з його вантажної машини, вони разом з братом ОСОБА_4 сіли в трактор та поїхали шукати ту особу, яка могла бути до цього причетна. Коли вони проїзджали по вул. Головній с. Колінківці біля магазину «Людмила» побачили автомобіль «ВАЗ 2106», схожий на той, що стояв біля його подвір»я за автомашиною «ЗІЛ 130». Біля ВАЗ 2106 стояв мешканець с. Рокитне Новоселицького району Чернівецької області ОСОБА_5. Він, будучи упевненим, що ОСОБА_5 знав де знаходиться ОСОБА_6 став з»ясовувати з ним місцезнаходження ОСОБА_6 і наніс йому удар в ділянку обличчя. Після цього, розуміючи, що в машині ОСОБА_5 не має бензину, за допомогою трактора за згодою ОСОБА_5 відбуксирували його автомобіль до себе на подвір»я. Тут допомогли ОСОБА_5 завезти автомобіль і той поїхав до себе в село.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину, передбаченому ст.289 ч. 2 КК України не визнав і пояснив, що ввечері 11.04.2010 року запідозрив знайомого ОСОБА_5 на ім.»я ОСОБА_6 в намаганні викрасти бензин з автомобіля ЗІЛ 130, який належить його братові ОСОБА_3. Про це він повідомив ОСОБА_3 і вони разом на тракторі під»їхали до ОСОБА_5, який знаходився біля своєї машини ВАЗ 2106 поруч з магазином в с. Колінківці. ОСОБА_5 був один. Вони запитали його де знаходиться його товариш ОСОБА_6. Після цього він (ОСОБА_4.) відійшов на декілька хвилин у своїх справах, а коли повернувся, то вони разом з братом ОСОБА_3 відбуксирували за допомогою трактора автомобіль ОСОБА_5 до його господарства, щоб там дочекатися ОСОБА_6. Він заперечує проти того, що бачив того, хто наносив удар ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що ввечері 11.04.2010 року на автомашині марки ВАЗ 2106, яка належить його батькові поїхав в дискотеку в с. Колінківці разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Коли вони проїзджали по селу Колінківці, в його автомашині закінчився бензин. Він зателефонував своєму знайомому на ім»я ОСОБА_16 і попросив його привезти бензин. ОСОБА_16 приїхав до нього на своєму автомобілі марки «ВАЗ 2106», взяв у нього 20 гривень та пляшку ємністю 1, 5 літра. Разом з ОСОБА_16 на його машині поїхав ОСОБА_10. ОСОБА_4 на ОСОБА_16, який мав підвезти йому бензин він залишався в в батьковій машині. В цей час до нього підійшов ОСОБА_4 і попросив поставити машину в іншому місці, оскільки вона заважає проїзду іншим транспортним засобам. Він послухався ОСОБА_4 і накатом спустив машину та припаркував її біля іншого магазину поруч з містком.

Через деякий час до нього на тракторі під»їхав ОСОБА_4 і запитав у нього де знаходиться ОСОБА_11. Він йому відповів, що ОСОБА_10 поїхав з його знайомим за бензином. Після цих слів ОСОБА_4 став наносити йому ляпаси по обличчю і штовхати. Він разом з своїми товаришами відбіг від машини і дочекавшись поки трактор поїде, через декілька хвилин повернувся до неї. Під»їхав ОСОБА_16 і дав йому пляшку з бензином. ОСОБА_8 став заливати бензин в бак, а він качав бензонасос. До нього знову під»їхав трактор. В ньому був ОСОБА_3. ОСОБА_4 в цей час знаходився поруч з ним (потерпілим). ОСОБА_3 намахнувся на нього рукою. Він, увертаючись пригнувся і тоді ОСОБА_3 наніс йому удар в обличчя коліном. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стали його бити, а коли припинили, то сказали, що заберуть його машину, поки не знайдеться ОСОБА_10. Після цього його силоміць заштовхали в багажник батькової автомашини. Перед цим, на їхню вимогу він віддав їм ключі від авта. Знаходячись в багажнику він чув, як хтось намагався завести цю автомашину. Машина не заводилась. Через декілька хвилин він почув, як до машини під»їзджає трактор. Потім відкрили кришку багажника його автомобіля і чоловік на прізвисько «ОСОБА_17» знайомий братів ОСОБА_4 попросив його дати йому гайковий ключ для того, щоб причепити троса до його автомашини. Він дістав з багажника балонного ключа і передав його «ОСОБА_17». Після цього ОСОБА_3 сказав йому, щоб він сідав за кермо свого авта. Він побоюючись того, що його знову будуть бити виконав наказ ОСОБА_3. ОСОБА_3 сів за кермо трактора, до якого вже був прив»язаний його автомобіль. До нього підійшов ОСОБА_4 і сказав, щоб він сів на переднє пасажирське сидіння свого автомобіля. Він підкорився і вийшов із-за керма. За кермо сів ОСОБА_4. Він (потерпілий), обходячи автомобіль, побоюючись за своє здоров»я, не знаючи куди його збираються везти, втік і побіг в дискотеку. Там він зустрів знайомого братів ОСОБА_4 ОСОБА_12, якому розповів про те, що з ним сталося. ОСОБА_12 вподальшому привіз його до господарства ОСОБА_4, де і стояв його автомобіль. ОСОБА_12 поговорив з братами ОСОБА_4 і через приблизно 5 хвилин йому повернули його автомобіль. Ніяких претензій до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 він не має.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що разом з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 11.04.2010 року їхали на автомобілі ОСОБА_5 в дискотеку в АДРЕСА_1. В селі Колінківці в машині ОСОБА_5 закінчився бензин. Після цього, він бачив, як ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підійшли до ОСОБА_5 з претензіями з приводу його автомобіля, після чого вони втікли в дискотеку. Всіх обставин подій він не пригадує у зв»язку із спливом часу але підтримує показання, дані на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні також пояснив, що обставини конфлікту ОСОБА_5 з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не пригадує у зв»язку із спливом часу, але підтримує покази дані ним на досудовому слідстві.

Судом досліджено матеріали кримінальної справи, в тому числі дані про особу підсудних.

Крім показів потерпілого і свідків, вина підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України повністю доведена письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-протоколом усної заяви про злочин, в якому ОСОБА_5 зазначає, що після того, як ОСОБА_4 і ОСОБА_3 побили його, вони незаконно заволоділи його транспортним засобом ВАЗ 2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який за допомогою трактора перетягнули до свого господарства. (а.с. 8)

-протоколом відтворення обстановки і обставин події, в якому зафіксовано, як потерпілий ОСОБА_5 безпосередньо на місці показує і розповідає про обставини, за яких до нього було застосовано фізичне насильство підсудними і яким чином вони 11.04.2010 року заволоділи його транспортним засобом (а.с. 135-142)

-роздруківкою додаткового протоколу допиту потерпілого від 29.04.2010 із застосуванням відеоз»йомки. Покази ОСОБА_5 співпадають з показами, даними ним, як під час першого допиту, так і під час допиту в судовому засіданні (а.с.113-115)

При цьому суд відмічає послідовність показів потерпілого ОСОБА_5 як на досудовому слідстві, так і під час судового засідання.

-висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено скалковий перелом кісток спинки носу та бокових стінок. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, можливо від ударів руками в ділянку носа, по строку можуть відповідати вказаному в обставинах (11.04.2010 р.) і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров»я. (а.с. 152)

-висновком авто товарознавчої експертизи, ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2106, яким 11.04.2010 року керував ОСОБА_5 складає 16191, 38 грн. (шістнадцять тисяч сто дев»яносто одна) гривня 38 коп.

Аналізуючи досліджені письмові докази у справі та покази свідків і потерпілого, протоколи очних ставок ОСОБА_4.і ОСОБА_3 з ОСОБА_8 (а.с.159-161, 165-166), де зафіксовано, як ОСОБА_8 наполягає на своїх показав і вказує, що ОСОБА_5 11.04.2010 року побили ОСОБА_4 і ОСОБА_3, після чого трактором відбуксирували автомобіль останнього; протоколи очних ставок ОСОБА_4, ОСОБА_3 з ОСОБА_13, в якому зафіксовано підтвердження показів потерпілим і заперечення проти них підсудними(а.с.167-170, 171-174), суд критично ставиться до показів підсудних, відмічає їхню непослідовність та нелогічність і розцінює наведене, як бажання уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Таким чином, вищенаведені докази в своїй сукупності в повній мірі підтверджують вину підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 289 ч. 2 КК України. Їхні дії вірно кваліфіковані за вказаною статтею кримінального кодексу України, оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 11.04.2010 року в АДРЕСА_1 приблизно між 22 та 23 годинами вечора незаконно , за попередньою змовою групою осіб, поєднуючи свої дії з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,заволоділи транспортним засобом ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5 по дорученню.

Обставини, що пом”якшують покарання підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_3 є добровільне повернення ними автомобіля потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних судом не виявлено.

По місцю проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, одружений, виховує малолітнього сина ОСОБА_14 2005 року народження, раніше не судимий, не працює.

По місцю проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно, одружений, виховує малолітнього сина ОСОБА_15 2009 року народження, раніше не судимий, працює різноробочим Колінківецького лісництва.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його позитивну характеристику по місцю проживання, наявність на вихованні малолітньої дитини.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його позитивну характеристику по місцю проживання, наявність на вихованні малолітньої дитини.

Враховуючи зазначені факти, а також ту обставину, що потерпілий у справі не має до підсудних претензій ні морального, ні матеріального характеру, автомобіль, яким ОСОБА_4 і ОСОБА_3 незаконно заволоділи був ними повернутий потерпілому, обидва підсудних виховують малолітніх дітей, суд вважає, що їхнє виправлення можливе без ізоляції від суспільства і до них доцільно застосувати вимоги ст. 75 КК України

Цивільний позов в кримінальній справі не заявлено. Судові витрати складають 206 (двісті шість) гривень 40 копійок

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і відповідно до ст. 76 КК України виконає покладені на нього обов»язки-буде періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і відповідно до ст. 76 КК України виконає покладені на нього обов»язки-буде періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 солідарно 206 (двісті шість) гривень 40 копійок-витрат, пов»язаних з проведенням експертизи на р/р 31256272210002, ЄДРПОУ 25575279, банк УДК в Чернівецькій області, МФО 856135

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО

Оригінал даного вироку суду знаходиться в Хотинському районному суді: кримінальна справа №1-154/10 року.

Суддя Хотинського районного суду

Чернівецької області О.І. Галичанський