Ухвала суду № 128279590, 10.06.2025, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4583/25

Номер провадження № 1-кп/756/1281/25

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання захисника про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 10.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000775 до Київського апеляційного суду задля визначення підсудності, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №3233-ІХ від 13.07.2023), ч. 4 ст. 358 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження строку дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше запобіжний захід закінчується 15.06.2025. При цьому, на думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, учинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №3233-ІХ від 13.07.2023), ч. 4 ст. 358 КК України, серед яких, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкі злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Крім того, злочини вчинені у складі злочинної організації. Це саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 умисно переховувався від органу досудового розслідування впродовж тривалого часу, а саме з травня 2020 по 2025 рік, хоча знав і розумів, що відносно нього здійснюється досудове розслідування та про факт повідомлення йому про підозру. Також, згідно інформації Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України ОСОБА_4 також розшукується правоохоронними органами Республіки Польща на національному рівні з метою арешту.

Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушування до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілих.

При цьому, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи корисливий мотив злочинів у яких обвинувачується обвинувачений.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили в його задоволенні відмовити посилаючись на те що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши клопотання прокурора, захисника думку обвинуваченого, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення вчинені кримінальних правопорушень, які відноситься до категорій кримінальних проступків (ч.4 ст. 358 КК України), особливо тяжких (ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №3233-ІХ від 13.07.2023)), відповідно до ст. 12 КК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Судом вже було наведено, що підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинуваченого. Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і у клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Однак, на думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку ст. 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.

Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом встановленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин, як і з підставами їх існування, вказаними прокурором у судовому засіданні.

Однак, суд не погоджується з існуванням ризику, передбаченого пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на його обґрунтування прокурором не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів.

Ці висновки суду свідчать, що наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризикам, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого та наведені прокурором у клопотанні. Отже наразі відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та обрання відповідно до вимог ст. 315 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.

Суд враховує, що захисник та обвинувачений просили змінити останньому запобіжний захід на більш м`який, однак суду не надали будь-яких посилань чи доказів зменшення тих ризиків, які були підставою для його обрання, а отже їх клопотання не було обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), на думку суду, відповідно до ч. 5 ст. 182, п.4 ч. 4 ст. 183 КПК України ОСОБА_4 не слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Крім того, під час підготовчого судового засідання захисником заявлено клопотання про направлення кримінального провадження, внесеного 10.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000775, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №3233-ІХ від 13.07.2023), ч. 4 ст. 358 КК України КК України до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

В обґрунтування такого клопотання захисник посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №120181110200002698 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України та за фактами заволодіння учасниками злочинної організації майном фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб шляхом обману під час надання послуг з автоперевезення вантажів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч 4 ст. 28, ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

10.08.2020 прокурором Офісу Генерального прокурора матеріалів досудового розслідування, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.358 КК України виділено кримінальне провадження №12020000000000775 з підстав оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук. На даний час зазначене кримінальне провадження є предметом розгляду Оболонським районним судом м.Києва.

В той же час, на розгляді Дарницького районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному у ЄРДР за №12018110030001840 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за фактами заволодіння учасниками злочинної організації майном фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб шляхом обману під час надання послуг з автоперевезення вантажів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч 4 ст. 28, ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України. У даному провадженні призначено підготовче судове засідання на 09.07.2025.

Отже, на думку захисника стороною обвинувачення штучно роз`єднано судовий розгляд кримінальних проваджень щодо ОСОБА_4 та інших зазначених вище осіб, які, відповідно до обвинувального акту, були учасниками злочинної організації, виконували відведені ролі для досягнення спільної мети. З метою з метою повноти, всебічності, об`єктивності розгляду кримінальних проваджень, захисник просила звернутись з поданням до Київського апеляційного суду з поданням задля визначення підсудності за Дарницького районного суду міста Києва

В судовому засіданні захисник підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, мотивуючи тим, що таке рішення може ускладнити судовий розгляд кримінального провадження, в якому обвинувачується ОСОБА_4 та затягнути його завершення.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити клопотання про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні до Київського апеляційного суду задля визначення підсудності.

Вислухавши клопотання захисника, думку обвинуваченого та прокурора, дослідивши клопотання захисника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду.

За вимогами ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, поряд з іншими, відносяться верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; публічність; диспозитивність; розумність строків.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Положення ст. 217 КПК України встановлюють, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства.

Так, відповідно до обвинувального акту щодо ОСОБА_4 , він обвинувачується в участі у злочинній організації та вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, злочинною організацією.

Згідно із ч. 4 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп.

Участь у злочинній організації передбачає перебування в складі злочинної організації, Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують вся організація та окремі її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації.

Отже, злочин може вважатися вчиненим злочинною організацією лише у випадку, якщо до складу об`єднання входили щонайменше п`ять осіб, які відповідають ознакам суб`єкта злочину, у той час як в рамках цього кримінального провадження обвинувачення висунуто тільки одній особі- ОСОБА_4 .

На думку суду, здійснення належної оцінки ролі осіб, які обвинувачуються у спільному вчиненні кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, можливе лише за умови одночасного та спільного судового розгляду обвинувальних актів.

Проте, провадження стосовно п`яти учасників злочинної організації розглядається окремо від провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , які за позицією сторони обвинувачення, є учасниками такої злочинної організації.

Суд переконаний, що окремий розгляд зазначених кримінальних проваджень може негативно вплинути на повноту судового розгляду та призвести до порушення загальних засад кримінального провадження, а також прав обвинуваченого ОСОБА_4 на справедливий суд, що передбачає незалежність та безсторонність суду, розумний строк розгляду справи, рівність учасників кримінального провадження та справедливу (належну) процедуру розгляду справи.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 344/20740/18, який дійшов висновку, що виділення матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, якщо всі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялися, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкоджає суду повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке б відповідало вимогам КПК України та Конвенції.

Крім того, під час окремого судового розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_4 судом не може бути забезпечений принцип повноти судового розгляду в зв`язку з тим, що допит інших обвинувачених у штучно розділеному кримінальному провадженні, можливо бути проведений лише в якості свідків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини порушення принципу презумпції невинуватості може також статися в разі певних процесуальних припущень, через які особа вважається винною без установлення її вини в загальному процесі та відповідно до певного стандарту доведення («Клуві проти Франції», п. 42 - 54).

Таким чином, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення повноти, всебічності, об`єктивності розгляду, оперативності та ефективності кримінального провадження, враховуючи стадію судового провадження - підготовче провадження, де не розпочато дослідження доказів (кримінальне провадження 359/1166/200), необхідно задовольнити клопотання захисника та звернутись з поданням до Київського апеляційного суду з поданням задля визначення підсудності кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №3233-ІХ від 13.07.2023), ч. 4 ст. 358 КК України КК України.

Інші питання, пов`язані з підготовкою судового засідання, у тому разі щодо прийняття позовної заяви потерпілого, передбачені ст. 314, 315 КПК України, судом не вирішувались.

Керуючись статтями 7, 31, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 196, 197, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 - не визначати.

Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 08.08.2025 та підлягає негайному виконанню після її оголошення. Останній день дії ухвали є 08.08.2025.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 10.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000775, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №3233-ІХ від 13.07.2023), ч. 4 ст. 358 КК України, до Київського апеляційного суду задля визначення підсудності - задовольнити.

Направити обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 10.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000775, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 ( в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №671-ІХ від 04.06.2020), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції до внесення змін на підставі ЗУ №3233-ІХ від 13.07.2023), ч. 4 ст. 358 КК України КК України до Київського апеляційного суду задля визначення підсудності.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1