Рішення № 128234437, 19.06.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1625/24

Провадження №2/155/133/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2025 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Яремчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області, про визначення додаткового строку для подання заяви нотаріусу для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

23 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви нотаріусу для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка для обслуговування житлових будинків/присадибні ділянки площею 0,0252 га, а також житловий будинок, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Після смерті останнього ніхто спадщини не прийняв та відповідних документів не оформив. Позивач не може в нотаріальному порядку успадкувати майно, через те, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що строк пропустив у зв`язку із тим, що у нього відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_2 . Горохівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , у зв`язку з недостатністю долучених документів про родинні стосунки. Просить суд визначити для нього додатковий строк тривалістю шість місяців, для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року за клопотанням позивача витребувано від Горохівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Берестечко.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_4 розгляд справи відкладено на 16.04.2025 року.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 16 квітня 2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 травня 2025 року.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 21 травня 2025 року за клопотанням позивача витребувано матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 19 червня 2025 року постановлено відмовити позивачу у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Позиція учасників судового розгляду

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області в судове засідання не з`явився, однак 19.06.2025 року скерував до суду письмову заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, при вирішення спору покладався на розсуд суду.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , місце смерті: місто Берестечко, Горохівський район, Волинської області, що стверджується копією актового запису про смерть №36 від 28 травня 1999 року, складеного Берестечківською міською радою Горохівського району Волинської області (а.с. 68).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на спадкове майно до складу якого входить земельна ділянка для обслуговування житлових будинків/присадибні ділянки площею 0,0252 га., що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка надана Берестечківською міською Радою народних депутатів у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення №78 від 18.12.1993 року. (а.с. 9)

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , місце смерті: місто Берестечко, Горохівський район, Волинської області, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15 грудня 1982 року Берестечківською міською радою Горохівського району Волинської області (а.с. 8).

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_7 як між батьком та сином підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 , відповідно до якого його батьком є ОСОБА_7 , матір`ю - ОСОБА_8 (а.с. 5).

Як вбачається із свідоцтво про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_3 , його батьком є ОСОБА_9 , матір`ю - ОСОБА_10 (а.с. 6),

Вважаючи себе спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до Горохівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою видачі свідоцтва про смерть (а.с. 11).

Із відповіді Горохівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , у зв`язку з недостатністю долучених документів про родинні стосунки. А саме, відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_2 (а.с. 12-13).

09 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з вимогою до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області про оформлення права власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлових будинків/присадибні ділянки площею 0,0252 га. (а.с. 14-16).

Берестечківською міською радою Луцького району Волинської області 05 серпня 2024 року №Ф-114 роз`яснено ОСОБА_1 , що чинним законодавством України органам місцевого самоврядування не надано права щодо визначення права власності в порядку спадкування. Рекомендовано вирішити дане питання в судовому порядку (а.с. 17).

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №360833006 від 04.01.2024, за параметрами запиту - АДРЕСА_1 інформація у реєстрі відсутня (а.с. 10).

Згідно інформації, яка надійшла від нотаріуса Горохівської державної нотаріальної контори Т.Островської на виконання вимог ухвали суду про витребування спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена. Інформація про наявність заповіту ОСОБА_5 у Спадковому реєстрі відсутня.

Позивач ОСОБА_1 вважає себе племінником та спадкоємцем майна після смерті померлого ОСОБА_5 і просить визначити додатковий строк для подання заяви нотаріусу для прийняття спадщини.

Мотиви прийнятого судом рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.

Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов?язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

01 січня 2004 року в Україні набув чинності Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року.

За змістом частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 1 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах по спадкування» роз`яснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР (далі - ЦК УРСР), якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть.

Отже, враховуючи дату смерті спадкодавця ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові відносини у даній справі регулюються Цивільним кодексом Української РСР.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до статтей 529, 530 ЦК УРСР існує дві черги спадкоємців за законом:

Спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родичу.

при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

До числа спадкоємців за законом належать також: непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст. 531 ЦК УРСР).

Отже, з аналізу чинного на час смерті ОСОБА_5 . Цивільного кодексу Української РСР вбачається, що племінники не входили до кола спадкоємців за законом.

Племінники мають право на спадкування за законом як спадкоємці п`ятої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України 2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 р.

Окрім того, факт родинних відносин між померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як між рідними братами не підтверджений матеріалами справи, оскільки свідоцтво про народження ОСОБА_5 в матеріалах справи відсутнє.

Відтак, факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_5 як між племінником та дядьком, як про це зазначає позивач у позові, не підтверджений належними та допустимими доказами, судове рішення про встановлення такого факту позивачем суду не надано.

Станом на момент смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (часу відкриття спадщини) спадкові відносини регулювалися Цивільним кодексом Української РСР, який передбачав дві черги спадкування, а тому позивач, навіть будучи племінником померлого, не міг бути спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 . Оскільки матеріалами справи також не встановлено, що позивач перебував на утриманні ОСОБА_2 не менше одного року до його смерті, відповідно до положень статей 529 - 531, 535 ЦК УРСР права на спадкування останній не має. Інформація про наявність заповіту ОСОБА_5 на ім`я позивача відсутня.

Суд зауважує, що частиною першою статті 550 ЦК УРСР 1963 року визначено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Отже, ЦК УРСР не передбачав такого способу захисту як визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини, а передбачав продовження строку для прийняття спадщини, стаття 550 ЦК УРСР.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відтак, зазначене положення ст. 1272 ЦК України застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з 01.01.2004 р.

Суд також зазначає, що позивачем не подано постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. В судовому засіданні позивач зазначив, що до нотаріуса не звертався.

З огляду на вищевикладене у задоволенні позову ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини слід відмовити.

У разі відмови у задоволенні позову судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України покладаються на позивача. У даній справі позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 4,5, 13, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторонами по справі є:

позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач: Берестечківська міська рада Луцького району Волинської області (адреса місцезнаходження: місто Берестечко, вулиця Шевченка, 2, Луцького району Волинської області, ЄДРПОУ 04051262).

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.