Рішення № 128232631, 17.06.2025, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1445/24

2/180/48/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Марганецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Марганецька міськарада черезсвого представника адвокатаСідельникову О.Л.звернулася досуду зпозовомдо ОСОБА_1 про стягненнябезпідставно збереженихкоштів орендноїплати. В обґрунтування позову представник зазначає, що згідно договору купівлі-продажу від 04.04.2018 року ТОВ «Горизонт» продав частки виробничої бази, що складається з адміністративно-побутового корпусу «А», виробничого корпусу «А-1» та «Б», загальною площею 303,9 кв.м, ОСОБА_1 . Зазначений об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці кадастровий номер 1211300000:01:027:0051, площею 0,1819 га. Рішенням сесії Марганецької міської ради № 1291-43/VІ1 від 20.09.2018 року було вилучено вищезазначену земельну ділянку у ТОВ «Горизонт». Рішенням сесії Марганецької міської ради № 1292-43/VІ1 від 20.09.2018 року надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у користування на умовах оренди фізичній особі-громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Заяв щодо погодження та затвердження документації із землеустрою ФОГ ОСОБА_1 до міської ради не надходили. З 2018 року відповідач користується земельною ділянкою. Вказана земельна ділянка є власністю територіальної громади, від імені якої виступає Марганецька міська рада. За весь період користування земельною ділянкою відповідач до Марганецької міської ради для укладення Договору оренди земельної ділянки не звертався. Грошові кошти за користування земельною ділянкою не сплачував. В результаті несплати орендної плати за 2023-2024 роки відповідач безпідставно зберіг у себе орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою на загальну суму 38320,88 гривень.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Марганецької міської ради 38320,88 гривень за період 01.11.2022 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 30.06.2024 фактичного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1211300000:01:027:0051, а також судові витрати по справі.

В подальшому, позовні вимоги були уточнені в частині початку періоду обрахунку: з 01.11.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 30.06.2024.

Ухвалою від 22.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином; відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань у встановлений судом строк відповідач не надав.

За ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 04.04.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт» та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 купив частки виробничої бази, що складається з адміністративно-побутового корпусу «А», виробничого корпусу «А-1» та «Б», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Рішенням Марганецької міської ради від 20.09.2018 року № 1291-43/VІІ вилучено земельну ділянку площею 0,1819 га по АДРЕСА_1 у ТОВ «Горизонт» із користування на умовах оренди, у зв`язку із переходом права власності на об`єкт нерухомого майна до іншої особи, на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2018 року № 248, кадастровий номер земельної ділянки 1211300000:01:027:0051. Договір оренди земельної ділянки від 11.01.2008 р. 04:08:109:00002 втратив чинність (а.с.8).

Рішенням Марганецької міської ради від 20.09.2018 року № 1292-43/VІІ вирішено надати фізичній особі-громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у користування на умовах оренди по АДРЕСА_1 , площею 01819 га (кадастровий номер земельної ділянки 1211300000:01:027:0051), з метою обслуговування існуючих будівель та споруд, які належать йому на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2018 року № 248 (а.с.9).

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.06.2024 року фізичній особі ОСОБА_1 на протязі 2021-2023 років земельний податок та орендна плата не нараховувались, та ним не сплачувались (а.с.11-12).

Згідно відповіді Управління фінансів, економіки та регуляторної політики Марганецької міської ради від 03.06.2024 року, від ОСОБА_1 плата за землю за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.05.2024 року не надходила (а.с.13-14).

З огляду на пред`явлені позивачем докази, зважаючи на норми, якими регулюються правовідносини між сторонами з приводу оплати за користування земельною ділянкою комунальної власності, суд приходить до такого.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податкомє обов`язковийплатіж,що справляєтьсяз власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже,у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горизонт» (продавець) і ОСОБА_1 (покупець).

Як встановлено судом, мішеннями Марганецької міської ради від 20.09.2018 року вилучено у ТОВ «Горизонт» земельну ділянку по АДРЕСА_1 , із користування на умовах оренди (при цьому, договір оренди земельної ділянки від 11.01.2008 року втратив чинність), і надано фізичній особі-громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у користування на умовах оренди по АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Розрахунку розміру орендної плати за землю, заяв щодо погодження та затвердження документації із землеустрою ФОГ ОСОБА_1 до міської ради не надходили.

Отже, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 , зокрема укладення відповідних договорів оренди з Марганецькою міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Також, суд встановив, що ОСОБА_1 не сплачував за фактичне користування земельною ділянкою протягом 2021-2023 років та станом на 01.05.2024 року, ні земельний податок, ні орендну плату.

З огляду на викладене ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за землю, розмір орендної плати за користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1211300000:01:027:0051 за період 01.11.2023-31.12.2023 становить 6686,33 грн., за період 01.01.2024-30.06.2024 становить 31634,54 грн., разом 38320,88 грн.

Наданий позивачем розрахунок суми збитків у даній справі відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Марганецької міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Марганецької міської ради 38320,88 грн. безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1211300000:01:027:0051, за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 30.06.2024.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Марганецької міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: Марганецька міська рада, ЄДРПОУ 35055650, адреса: Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Єдності, 29-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено18.06.2024 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна