Рішення № 128231159, 12.06.2025, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 608/550/25

Провадження № 2/595/255/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2025

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бучач цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕПТ-БАНК» в інтересах якого діє адвокат Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «АКЦЕПТ-БАНК» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №А33ТСТ155101008963 від 20.08.2020 у розмірі 53950,85 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 20.08.2020 року, будучи клієнтом банку, ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір А33ТСТ155101008963, щодо надання їй кредиту у розмірі 27000 грн строком на 40 місяців із сплатою процентів 50.00 щомісячно та комісії в розмірі 0 грн. Станом на 14.03.2025 заборгованість відповідачки за даним кредитним договором складає 53950,85 грн., яка складається з: 27000 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 26950,85 грн загальний залишок заборгованості за процентами. Банк інформував відповідачку про наявну заборгованість шляхом повідомлення за допомогою телефонних дзвінків та sms-повідомлень, письмово вимоги не направлялись. На підставі наведеного просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 16 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕПТ-БАНК» в інтересах якого діє адвокат Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відзиву на позов від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно із позовною заявою просить справу розглядати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоч належним чином повідомлялася про час та дату розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ч.3ст.211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Частини 1, 2 ст.509ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електроннукомерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» відповідно до якої погодилася з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг.

20.08.2020 року між АТ «АКЦЕПТ-БАНК» та ОСОБА_2 підписано заяву на надання послуги «Швидка готівка» № А33ТСТ155101008963. Відповідно до заяви № А33ТСТ155101008963 від 20.08.2020 року ОСОБА_2 надано строковий кредит у розмірі 27000 гривень строком на 36 місяців, процентна ставка50% на рік, розмір щомісячного платежу становить 1471,03 грн.

Відповідно до п.11, 12 Заяви № А33ТСТ155101008963 ОСОБА_2 погодилася з тим, що ця Заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк" при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір. Підписанням цієї Заяви ОСОБА_2 підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк", Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Відповідачем ОСОБА_1 20.08.2020 14 год. 06 хв. підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», що підтверджено простим електроним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 , яким вона підтвердила, що ознайомлена з дійсними Умовами і правилами надання банківських послуг, де зазначено інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту.

АТ «Акцент-Банк» на підтвердження перерахунку коштів надано копію меморіального ордеру аbank №TR.14989906.22792.1656 від 20.08.2020 про перерахування коштів в сумі 27000 грн на рахунок НОМЕР_2 . Окрім того, у квитанції зазначається у графі «призначення» - видача кредиту згідно договору № А33ТСТ155101008963 від 20.08.2020.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого АТ «Акцент-Банк», за кредитним договором від 20.08.2020 року відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на 28.02.2025 року у неї виникла заборгованість в сумі 53950,85 гривень, яка складається з наступного: 27000 гривень - заборгованість за кредитом; 26950,85 гривень - заборгованість за відсотками.

За таких підстав суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між АТ «Акцепт-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №А33ТСТ155101008963 від 20.08.2020 року.

Так, ст.525ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст.81ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачу був наданий кредит у сумі 27000 грн.

Внаслідок порушення ОСОБА_1 узятих на себе зобов`язань розмір її заборгованості перед АТ «Акцепт-Банк» за договором станом на 28.02.2025 становить 53950,85 грн, що складається із: 27000 грн заборгованості по тілу кредиту; 26950,85 грн заборгованості по процентах.

На підтвердження вказаних обставин АТ «Акцент-Банк» надало суду: копію Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку; копію заяви про надання послуги «Швидка готівка» №А33ТСТ155101008963 від 20.08.2020 року; копію паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» від 20.08.2020 року; розрахунок заборгованості за договором та виписку по кредиту; копією меморіального ордеру №TR.14989906.22792.1656 від 20.08.2020.

Із розрахунку заборгованості, наданого АТ «Акцент-Банк», вбачається, що за кредитним договором від 20.08.2020 року відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на 28.02.2025 року у неї виникла заборгованість в сумі 53950,85 гривень, яка складається з наступного: 27000 гривень - заборгованість за кредитом; 26950,85 гривень - заборгованість за відсотками.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №А33ТСТ155101008963 від 20.08.2020 року.

Відтак, суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ «Акцепт-Банк» заборгованості кредитним договором №А33ТСТ155101008963 від 20.08.2020 року у сумі 53950,85 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, вимогами ст.141ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Отже, з відповідача в користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315464059 від 14.03.2025.

Керуючись ст.ст.12,13,80,81,89,141,263-268,280,282,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕПТ-БАНК» в інтересах якого діє адвокат Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства«АКЦЕПТ-БАНК»заборгованість закредитним договором№А33ТСТ155101008963від 20.08.2020року у розмірі 53950 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 85 коп, яка складається з: 27000 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 26950,85 грн загальний залишок заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕПТ-БАНК» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судових витрат по сплаті судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р. О. Содомора