Ухвала суду № 128215296, 17.06.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2248/25

Провадження № 2/541/1167/2025

У Х В А Л А

17 червня 2025 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не сплачено судовий збір.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення у справі. Мотивує своє клопотання тим, що згідно довідки ДП «УКРСПИРТ» № 1.11-7/48 від 24.09.2024 року позивач не отримав заробітну плату за період з березня по вересень 2024 року, що негативно вплинуло на майновий стан позивача. За подання даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп, що становить надмірний тягар для позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Питання відстрочення сплати судового збору є правом суду і застосовується у виключних випадках, зазначених у законі, за наявності лише вагомих для цього підстав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20.02.2014 у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Відповідно до наданої позивачем копії довідки ДП «УКРСПИРТ» № 1.11-7/48 від 24.09.2024 року, йому за період з січня 2024 року по вересень 2024 року нараховано дохід в розмірі 335909,32 грн, виплачено 77000,00 грн, заборгованість на 24.09.2024 року становить 193407,00 грн.

Вказана довідка самі по собі, не охоплює повний дохід фізичної особи, оскільки, окрім зазначеного доказу, доказами, які у своїй сукупності підтверджують дохід фізичної особи, зокрема, є: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.

Крім того, позивач є здоровим, працездатним, не є особою з інвалідністю чи пенсіонером, а тому суду не надано достовірних, належних та допустимих доказів, які б дозволили відстрочитипозивачу сплату судового збору.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Наведені заявником доводи та надані докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданих заявником доказів не можливо повністю встановити його майновий стан, а його доводи не свідчать про наявність умов для відстрочення сплати судового збору, які передбачено частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для відстроченняпозивачу сплату судового збору. Оскільки суд не наділений повноваженнями відстрочитиособі сплату судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що відстрочення сплатисудового зборуєправом,а необов`язкомсуду,суд приходитьдо висновку,що в задоволенні клопотання позивачапро відстрочкусплати судовогозбору слідвідмовити,а тому позивачу належить сплатити судовий збір на загальних підставах.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року становить 3028,00 гривні.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем подано до суду в електронній формі позовну заяву майнового характеру з ціною позову 27147,30 грн.

Таким чином, позивачу при зверненні до суду із вказаною позовною заявою необхідно було сплатити судовий збір в дохід державного бюджет в розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8) за подання до суду позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору, а також не надано підтвердження того, що позивач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплати судовий збір в розмірі 968,96 грн, який необхідно сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) 899998 , Рахунок отримувача UA768999980313181206000016305, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__( реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Миргородський міськрайонний суд Полтавської області та надати до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі на рахунок суду.

Вищезазначені обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку залишити без руху

Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Про викладене повідомити позивача, направивши йому для відома копію цієї ухвали та роз`яснивши, що у разі не усунення виявлених недоліків у зазначений строк, його позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. А. Морозовська