Постанова № 12821489, 16.09.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5487/09/2270/1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Блонського В.К.,

при секретарі Капітан В.А., за участі:

представника позивача Шеремети В.В.,

представників відповідачів Кундиловської М. М., Сапожнік Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, уточнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000472302/0/4407 від 27 травня 2009 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 90046 грн., і стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький 86899 грн., (вісімдесят шість тисяч вісімсот девяносто девять грн., ) відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість заявленої у березні 2009 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 21 травня 2009 року № 4665/23 - 3/14152653. За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від № 0000472302/0/4407 від 27 травня 2009 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 90046 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним на суму 86899 грн., так як за результатами перевірки не встановлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, висновки перевіряючих позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення відповідача незаконне, так як позивачем було правомірно заявлено податок на додану вартість у сумі 86899 грн., до бюджетного відшкодування, тому податкове повідомлення - рішення № 0000472302/0/4407 від 27 травня 2009 року, підлягає скасуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення - рішення є законним, так як позивач не надав для проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податку на додану вартість в сумі 90046 грн.. документів які б доказували оплату частини відємного значення згідно рядка 25.1 декларації по податку на додану вартість.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 27.09.1999 року за номером запису 0964, є юридичною особою, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Позивач взятий на податковий облік 24.01.1993 року у відповідача за № 1446, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість- 141526522254, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 31784154 від 05.01.2000 року.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року, та на підставі матеріалів перевірки відповідачем було складено акт перевірки 21 травня 2009 року № 4665/23 - 3/14152653.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. а) п. п. 7.2.6, п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 абзац «а», п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від З квітня 1997 року № 168/97-ВР, а саме: позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого в декларації податку на додану вартість за березень 2009 року рядок 25.1 в сумі 90046 грн.

За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000472302/0/4407 від 27 травня 2009 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 90046 грн.

Згідно п. п. 1.5, 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, звітний (податковий період) - період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, а податковим зобовязанням є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому періоді), що визначена згідно з цим Законом.

П. п. 7.8.1, п. 7.8, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням певних обставин за цим же Законом.

Відповідно п. п. 4.1.1, 4.1.4, п. 4.1 ст 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті, та зобовязаний протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати податкову декларацію за базовий податковий (звітний) період, у разі якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Згідно п. п. 7.7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Право на бюджетне відшкодування виникає у разі наявності різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

П. п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. п. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналізуючи дану норму Закону, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна. Маючи відємне значення суми за різницею між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду платник податку має право на бюджетне відшкодування суми податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Також визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді є фактична оплата сум податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

За звітний період, тобто за березень 2009 року позивач подав податкову декларацію від 17.04.2009 року по податку на додану вартість, у рядку 25.1 якої зазначив суму 227375 грн., по податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, згідно із правилами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Частиною першою висновку акту перевірки підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на його рахунок в установі банку за березень 2009 року в сумі 137329 грн., різниця становить суму 90046 грн., яка не підлягає відшкодуванню позивачем.

Зменшення до відшкодування суми податку на додану вартість на 3147 грн., позивач не оспорює.

Як встановлено із пояснень сторін, та матеріалів перевірки позивачем для проведення перевірки з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, надано відповідачу належно заповнені податкові накладні, та документи бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представником позивача були надані також належно завірені платіжні документи, які засвідчили факт перерахування коштів постачальникам товарів, які закуплялись позивачем.

Суд не бере до уваги висновки акту перевірки та пояснення представника державної податкової інспекції відносно того, що правовідносини позивача та ТОВ «Металстіл ЛТД» у березні 2009 року в частині здійснення діяльності по договору постачання товарів б/н від 05.03.2008 року містять ознаки нікчемного правочину, оскільки являють собою імітацію господарської діяльності та є такими, що не призвели до реального настання правових наслідків, на підставі відсутності документів, що засвідчують транспортування, та якість та джерело походження сталі, виходячи з того, що відсутність товарно - транспортних накладних та сертифікатів відповідності чи якості сталі не є доказом безтоварності певних господарських операцій. Доказів того, що договір б/н від 05.03.2008 року укладений між позивачем та ТОВ «Металстіл ЛТД» є нікчемним, відповідачем не надано, у акті перевірки не наведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та доведений у судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 1, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області № 0000472302/0/4407 від 27 травня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» м. Хмельницький 86899 грн., (вісімдесят шість тисяч вісімсот девяносто девять грн., ) відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість заявленої у березні 2009 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 21.09.2009 року.