Ухвала суду № 128210459, 18.06.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7150/14-ц

Провадження №6/333/57/25

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ТучковаС.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представника заявника адвоката Опришко О.О., представника відповідача адвоката Железняк-Кранг І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/7150/14-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну позивача по цивільній справі № 333/7150/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в сумі 4846076,97 гривень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Архіград-Буд», -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» звернулося до суду із заявою про заміну позивача Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» по справі №333/7150/14-ц, провадження №2/333/2781/14. В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» послалося на проведений 21.10.2024 аукціон (протокол електронного аукціону № GFD001-UA-20241014-14614) з продажу активів Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк», який є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Дорічний банк Сбербанк Росії», внаслідок якого між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» та Акціонерним товариством «Міжнародний резервний банк» 14.11.2024 року був укладений Договір про відступлення прав вимоги № GL18N1126568/1 від 14.11.2024, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В., реєстр. № 559, за якими Банк відступив Новому кредитору права вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АРХІГРАД-БУД", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за такими договорами: Договіром про відкриття кредитної лінії № 14-Н/13/08/КЛ-КБ від 03.07.2013 зі змінами; Іпотечним договором від 03.07.2013, посвідчений Горбашко М.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 03.07.2013 року та зареєстровано в реєстрі за № 810; Договором поруки № 14-Н/13/08/КЛ-КБ/1п від 03.07.2013р. У зв`язку з чим виникла необхідність в заміні позивача його правонаступником у цивільній справі №333/7150/14-ц, розглянутої Комунарським районним судом м.Запоріжжя.

За ухвалою суду від 03 лютого 2025 року прийнято до розгляду справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну позивача по цивільній справі № 333/7150/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в сумі 4846076,97 гривень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Архіград-Буд» .

13 лютого 2025 року від представника ОСОБА_1 , надійшов Відзив на Заяву про заміну позивача по цивільній справі № 333/7150/14-ц.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в заяві, і просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви про заміну сторони заперечувала з підстав, викладених у відзиві на заяву.

Представник Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву щодо слухання справи за їх відсутності, проти заміни позивача (стягувача) у справі не заперечував (том 1 а.с.71).

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов до таких висновків.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22 жовтня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в сумі 4846076,97 гривень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Архіград-Буд» та договором поруки задоволено, стягнуто з Стягнути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (р/ НОМЕР_2 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784) 4000000 (чотири мільйона) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 507134 (п`ятсот сім тисяч сто тридцять чотири) гривні 24 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом, 315344 (триста п`ятнадцять тисяч триста сорок чотири) гривні 92 копійки - пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту, 23597 (двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто сім) гривень 81 копійку - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, а разом 4846076 (чотири мільйона вісімсот сорок шість тисяч сімдесят шість) гривень 97 копійок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №14-Н/13/08/КЛ-КБ від 03.07.2013 року, та витрат по сплаті позивачем судового збору у сумі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (том 1 а.с.135-137).

На виконання вказаного судового рішення Комунарським районним судом м.Запоріжжя видано виконавчі листи (том 1 а.с.145).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» та Акціонерним товариством «Міжнародний резервний банк», який є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Дорічний банк Сбербанку Росії», 14.11.2024 року був укладений Договір про відступлення прав вимоги № GL18N1126568/1 від 14.11.2024, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В., реєстр. № 559, за якими Банк відступив Новому кредитору права вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АРХІГРАД-БУД", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за такими договорами: Договором про відкриття кредитної лінії № 14-Н/13/08/КЛ-КБ від 03.07.2013 зі змінами; Іпотечним договором від 03.07.2013, посвідчений Горбашко М.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 03.07.2013 року та зареєстровано в реєстрі за № 810; Договором поруки № 14-Н/13/08/КЛ-КБ/1п від 03.07.2013 року (том 2 а.с.39-42).

Заявник, з посиланням на норми ст.ст.512,514 ЦПК України та ст.ст.52, 334 ГПК України, зазначаючи про процесуальне правонаступництво на стадії виконавчого провадження, питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, що передбачене приписами ст.446 ЦПК України просив задовольнити Заяву про заміну позивача по цивільній справі № 333/7150/14-ц.

Боржник, ОСОБА_1 , в особі представника, в своїх запереченнях посилається на те, що наразі судовий розгляд справи завершено, судом надано виконавчі листи на виконання рішення суду, тобто вони перебувають на стадії виконання рішення. Натомість, відсутнє відкрите виконавче провадження, виконавчі листи повернуто Стягувачу, на дату подання Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар», строк для подання виконавчих листів, визначений Законом України «Про виконавче провадження», після їх повернення Стягувачу без виконання сплинув. Також зазначив та просив врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду по справі с № 2-7763/10, провадження № 14-197 цс 21.

На підтвердження заперечень, представником було здійснено адвокатські запити до держаної виконавчої служби.

Згідно відповіді Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) та відомостей витягу з АСВП щодо Боржника, виконавче провадження за виконавчим документом, виданим по цивільній справі № 333/7150/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 22 жовтня 2014 року, що набрало чинності 04.11.2014 року, про стягнення із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» заборгованості у розмірі 4846076,97 гривень, - виконавчий лист повернуто Стягувачу без виконання.

Як вбачається з відповіді Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса), перевіркою відомостей автоматичної системи виконавчих проваджень встановлено , що виконання виконавчого листа з стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк» , виданого 21.11.2014 року, на виконанні у відділі не перебуває. Згідно даних АСВП на виконанні перебувало виконавче провадження №57381075 з стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк» заборгованості у розмірі 4846076,97 гривень. За вказаним виконавчим провадженням, відкритим 09.10.2018 року, 04.01.2022 року було винесено Постанову про повернення виконавчого документу Стягувачу на підставі п.2 ч.1. ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (том 2 а.с.107 на звороті).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто відбувається вибуття сторони виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заява, про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі, до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.3 442 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або у виконавчому провадженні, або у виконавчому листі. Однак, суд звертає увагу, що тільки після відкриття виконавчого провадження кредитор набуває статусу стягувача у виконавчому провадженні.

В свою чергу, заявником не надано відповідних доказів існування виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документу про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» заборгованості за кредитним договором.

Не подано також й виконавчих документів, які було видано Комунарським районним судом м.Запоріжжя на виконання рішення у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Інформація щодо відкритого виконавчого провадження на виконання рішення суду від 22 жовтня 2014 року , що набрало чинності 04.11.2014 року, про стягнення із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» заборгованості у матеріалах цивільної справи відсутня.

З відповіді Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса), виконавче провадження не знаходиться на виконанні, у раніш відкритому провадженні Постановою від 04.01.2022 року, виконавчий документ повернуто Стягувачу без виконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2023 року по справі № 761/19851/17 послався на постанову від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20). Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою, За відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється або у виконавчому документі строк пред`явлення до виконання якого закінчився.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.

Така позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №910/10031/13 від 25 червня 2019.

Згідно з ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

При цьому, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу датована 04.01.2022 року.

Зважаючи на вказане, право на звернення до примусового виконання виконавчого документу у цій справі, Заявник, як правонаступник стягувача, втратив 05.01.2025 року.

Заявник у поясненнях посилається на те, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан на 30 днів, який неодноразово продовжувався та діє на цей час. Також, відповідно до п.п.4 п. 10-2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Разом із тим, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10 листопада 2022 року по справі № 990/115/22 зазначає, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, беручи до уваги те, що заявником не порушується питання про щодо відновлення закритого виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), без позитивного вирішення якого відсутня процесуальна мета правонаступництва сторони, відтак відсутні підстави для задоволення заяви про заміну сторони.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у цивільній справі № 2-7763/10 згідно яких, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Однак заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.

Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання.

Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених законом про виконавче провадження.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.02.2023 у справі № 2-3266/11 дійшов висновку, втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій означає, що автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, встановлені обставини справи з урахуванням позицій сторін і вищенаведених правових позицій суд вважає, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну позивача по цивільній справі № 333/7150/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Архіград-Буд» слід відмовити.

Керуючись ст.ст.260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну позивача по цивільній справі №333/7150/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в сумі 4846076,97 гривень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Архіград-Буд», - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков