Ухвала суду № 128193323, 12.06.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21366/24

Провадження № 1-кп/947/522/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2025 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в м.Одесі судове засідання у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024162480000758 від 12.06.2024 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, уродженця м.Одеса, працюючого на посаді гідравліка на судноремонтному заводі «Одеський судноремонтний завод», зареєстрованого та мешкаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 12.11.2021 року Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.309, ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, у порядку ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024162480000758 від 12.06.2024 року відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.307 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 , звернувся до суду з письмовим клопотанням про проведення судово-психіатричної експертизи, висновки якої, на думку сторони захисту, нададуть можливість встановити дійсний склад злочину та правильно кваліфікувати дії ОСОБА_3 , так як останній є наркозалежною особою та був вимушений здійснювати придбання наркотичних речовин для власного вживання, а також перебував у приватних лікарнях, де намагався вилікуватись від наркотичної залежності.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку захисника та просив суд задовольнити вищевказане клопотання.

Прокурор заперечував проти клопотання про призначення експертизи, посилаючись на його необґрунтованість та недоцільність, тому зазначив, що не має підстав для задоволення даного клопотання, вважав його поданим з метою затягування розгляду справи.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадженні в розрізі вирішення даного питання, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Обов`язковим є проведення експертизи у випадках, передбачених частиною 2 ст. 242 КПК України.

Положеннями статті 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи визначені Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2018 року № 865.

Відповідно до п. 6 та 8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, за формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною, за процесуальними ознаками - первинною, повторною, додатковою.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу (п. 10 вказаного Порядку).

Згідно з п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року, судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди. Судово-психіатрична експертиза обов`язково призначається для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Коли під час дослідження в судовому засіданні висновку судово-психіатричної експертизи з`ясується, що для визначення психічного стану підсудного є необхідним тривале спостереження за ним в умовах стаціонару, суд за мотивованою пропозицією експерта може вирішити питання про поміщення підсудного у відповідний медичний заклад.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів п.3 ч.2 ст. 242 КПК України обов`язковою умовою для призначення експертизи визначення психічного стану обвинуваченого, є наявність відомостей, які викликають сумнів щодо осудності або обмеженої осудності обвинуваченого.

Доводи, якими захисник обвинуваченого обґрунтовує необхідність призначення експертизи не вказують на наявність обставин, які б свідчили про сумніви щодо осудності, обмеженої осудності обвинуваченого.

Суд зауважує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані, а також відсутні медичні документи що підтверджують наркозалежність ОСОБА_3 та його перебування у відповідних медичних закладах задля лікування.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає об`єктивних підстав для призначення стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 судово-психіатричної експертизи.

Керуючись ст.ст.242, 332, 372, 376, 509 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , про проведення судово-психіатричної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1