Рішення № 128187299, 17.06.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№344/23011/24

Провадження № 2/938/197/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:Івано-Франківського обласного центру зайнятості,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

простягнення виплаченої допомоги по безробіттю,

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Івано-Франківський обласний центр зайнятості 27.12.2024 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 7 303,51грн.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.12.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою судді Бабій О.М. від 06.03.2025, справу за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, передано з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.04.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Джуса Р.В.

Ухвалою Верховинського районного суду від 07.04.2025, вказану справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 06.05.2025.

В судовому засіданні 06.05.2025 за участю представника позивача, розгляд справи відкладено на 27.05.2025 для надання позивачу можливості надати докази направлення копії позовної заяви із додатками на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, та у зв`язку із неявкою відповідача.

В судове засідання 27.05.2025 з`явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив. Поштовий конверт яким суд напарвляв відповідачу судову повістку про виклик, повернувся на адресу суду із відміткою установи зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

В судовому засіданні 27.05.2025 судом було заслухано вступне слово представника позивача та відкладено розгляд справи з метою повторного виклику відповідача в судове засідання.

В судове засідання 13.06.2025 учасники справи не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду спарви повідомлялись належним чином.

Зокрема, представник позивача була повідомлена про дату та час розгляду спарви під розписку в судовому засіданні 27.05.2025.

13.06.2025 через підсистему електронний суд від представника позивача надійшла заява про розгляд спарви без її участі, в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Поштовий конверт, яким суд направляв відповідачу судову повістку про виклик до суду на 13.06.2025, повернувся на адресу суду із відміткою установи зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» «адресат проживає в Івано-Франківську».

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу на його зареєстровану адресу місця проживання: АДРЕСА_1 .

Під час перебування справи у провадженні Івано-Франківського міського суду, поштова кореспонденція направлялась відповдачу на адресу: вул.Тисменицька, 240/3, м.Івано-Франківськ, однак була повернута без вручення адресату із відміткою установи зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Після надходження справи за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, судова повістка про виклик та копія ухвали про призначення спарви до розгляду, також направлялись відповідачу і на адресу його проживання вказану в позовній заяві: АДРЕСА_2 , однак така була повернута без вручення адресату із відміткою установи звязку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з положеннями ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до положень ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Отже, у разі якщо судова повістка направлена судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Оскільки судова повістка направлялась відповідачу, як за зареєстрованою адресою його місця проживання, так і за адресою місця проживання вказаною в позовній заяві, одлнак не була вручена відповідачу у звязку із його відсутністю за вказаними адресами, а іншої поштової адреси, відповідач суду не надав, відповідач ввжається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідача було додатково повідомлено про дату та час судового засідання, шляхом направлення судової повістки про виклик на його мобільний номер телефону зазначений у позовній заяві, а також шляхом розміщення на офіційному Web-сайті Судової Влади України оголошення про його виклик до Верховинського районного суду Івано-Франківської області на 13.06.2025.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, оскільки представник позивача та відповаідач не з`явились в судове засідання, представник позивача подав заяву про розгляд спарви без його участі, а відповідач не повідормив причин неявки, і їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про завершення розгляду справи без участі сторін, за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.06.2025, є дата складення повного судового рішення 17.06.2025.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи, та йому 01.02.2024надано статус безробітного, відповідно до ст.43 Закону України «Про зайнятість населення», а з 02.02.2024 йому призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст.22, ст.23 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування випадок безробіття».

В період перебування на обліку в Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, а саме із 01.04.2024по 01.05.2024 ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в сумі 7303,51 грн

На підставі Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 31.07.2024 №109 встановлено, що під час перебування на обліку в Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, як безробітий, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Прикарпатським національним університетом ім. В.Стефаника, що підтверджується витягом з наказу № 90-к від 26.03.2024№ 1.

Відтак, позивач вважає, що допомога по безробіттю в сумі7303,51 грн за період з 01.04.2024по 01.05.2024 отримана ОСОБА_1 незаконно та підлягає поверненню.

Зокрема позивач посилається на те, що оскільки ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПНУ ім. В.Стефаника - він відносився до зайнятого населення та не мав права перебувати на обліку в Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю. Факт працевлаштування є обставиною, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю, тому неповідомлення ОСОБА_1 філію обласного центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання ним своїх обов?язків та відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовільнити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи. Звернула увагу на те, що відповідачу була направлена вимога про повернення коштів, однак така залишина відповідачем без реагування.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву, не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 01.02.2024 звернувся до Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» (а.с. 14) в якій інформував, що через відсутність роботи немає заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе самостійно. Також зазначив, що не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, не отримує пенсію за віком, допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю, допомогу по догляду за особою з інвалідністю І групи, особою похилого віку, грошове забезпечення як батьки вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, допомогу по догляду за особою з інвалідність І ІІ групи внаслідлок психічного захворювання.

Також у вказаній заяві ОСОБА_1 ствердив, що він ознайомлений із правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені законом України «Про зайнятість населення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до витягу із наказу Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 01.02.2025 №НТ240201 ОСОБА_1 надано статус безробітного, а згідно витягу із наказу від 02.02.2025 №НТ240202, ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю на період із 02.02.2024 по 27.11.2024, виплату якої припинено із 02.05.2024 згідно наказу від 02.05.2024 №НТ240502, а саме у зв`язку із тим, що на дату набуття чинності Законом №2622, строк виплати допомоги по безробіттю не перевищував 90 днів (а.с. 16-16 зворот).

Згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 31.07.2024 №109 (а.с.21-22) встановлено, що під час перебування на обліку в Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості як безробітий, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Прикарпатським національним університетом ім. В.Стефаника, що підтверджується витягом з наказу № 90-к від 26.03.2024№1.

Так, згідно витягу з наказу № 90-к від 26.03.2024№ 1, ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 01.04.2024 на посаду сторожа (0,9 ставки) спортивного комплексу «Олімп» (вул.Сахарова, 38) Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, з посадовим окладом 3195,00грн.

11.09.2024 директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості видано наказ №1391 (а.с. 23) щодо вжиття заходів про поверення ОСОБА_1 на рахунок центру незаконно отриманих коштів, а саме допомоги по безробіттю в сумі 7303,51грн за період із 01.04.2024 по 01.05.2024, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку, як безробітний у Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, одночасно перебував у трудових відностинах із Прикарпатським національним університетом ім.В.Стефаника. Зобов`язано юридичний відділ направити ОСОБА_1 повідомлення про повернення коштів, разом із копією наказу та копією розрахунку.

Відповідно до розрахунку (а.с.26) допомога ОСОБА_1 по безробіттю за період із 01.04.2024 по 01.05.2024 становить 7303,21грн.

Листом від 12.09.2024 №1951-10/30-24 (а.с. 24-25) Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до ОСОБА_1 з вимогою повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7303,51грн за період із 01.04.2024 по 01.05.2024, у зв`язку із тим, що в період перебування на обліку у центрі заяйнятості, як безробітний, він із 01.04.2024 перебував у трудових відносинах із Прикарпатським національним університетом імені В.Стефаника, однак така вимога була залишена відповідачем без реагування.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частино першою статті 5 ЦПК України, визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені Законом України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття» та пов`язуються з початком настання безробіття, тобто, наданням особі статусу безробітного.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством дохотів, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 4 частини другої статті 44вказаного Закону визначено, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першійстатті 45 цього Закону(зокрема щодо своєї зайнятості - діяльності, яка пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі).

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов?язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім?ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб?єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» - зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» - до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється зокрема у разі: зайнятості особи; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення»- відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політикиУкраїни, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62 (який був чинним до 30.10.2024)- у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1ст.81 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в Івано-Франківській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, як безробітний, перебував у трудових відносинах з Прикарпатським національним університетом ім. В.Стефаника, а саме згідно витягу з наказу № 90-к від 26.03.2024№ 1, ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 01.04.2024 на посаду сторожа (0,9 ставки) спортивного комплексу «Олімп» (вул.Сахарова, 38) Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, з посадовим окладом 3195,00грн.

Про своє працевлаштування та набуття статусу зайнятої особи, ОСОБА_1 всупереч взятих на себе зобов`язань та вимог закону, не повідомив центр зайнятості, внаслідок чого ним було незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 7303,51грн за період із 01.04.2024 по 01.05.2024.

Листом від 12.09.2024 №1951-10/30-24 (а.с. 24-25) Івано-Франківський обласний центр зайнятості повідомив ОСОБА_1 про необхідність повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7303,51грн за період із 01.04.2024 по 01.05.2024, у зв`язку із тим, що в період перебування на обліку у центрі заяйнятості, як безробітний, він із 01.04.2024 перебував у трудових відносинах із Прикарпатським національним університетом імені В.Стефаника, однак така вимога була залишена відповідачем без реагування.

Відтак суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами спарви, відповідачем не спростовані, та підлягають до задовлення в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до положень ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.1ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнарозміру задоволенихпозовних вимог.

Як встановлено судом, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3028,00грн.

Оскільки позовні вимоги позивача до відповідача задоволено судом в повному обсязі, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду з даним позовом судового збору в сумі 3028,00грн.

Керуючись статтями 12,13,81,141,247,259,263-265,268,279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості кошти в сумі 7303,51грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Івано-Франківський обласний центр зайнятості, адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Деповська, 89А, код ЄДРПОУ 03491062.

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 17.06.2025.

Суддя Роман ДЖУС