Рішення № 128186244, 17.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 р. № 640/9067/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 165/5 від 23.04.2019;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про протиправність наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 165/5 від 23.04.2019, яким на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді догани. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу №640/9067/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - до Харківського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 дана справа передана на розгляд судді.

Ухвалою від 11.03.2025 прийнято адміністративну справу до розгляду. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження. Витребувано в Головного територіального управління юстиції у місті Києві довідку про середній розмір заробітної плати позивача перед звільненням.

Копія ухвали про прийняття справи до розгляду надіслана позивачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачу копія ухвали про прийняття справи до розгляду надіслана засобами поштового зв`язку та отримана 18.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 28.03.2025 задоволено клопотання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну відповідача у справі. Замінено відповідача у справі №640/9067/19 - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (провулок Музейний, будинок 2-Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43315602).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про правомірність оскаржуваного в даній справі наказу. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на висновки службового розслідування, проведеного відносно позивача, якими встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства при виконанні службових обов`язків на посаді заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, згідно якої зазначила, що в позовній заяві нею було допущено технічну помилку, оскільки невірно було зазначено наказ, що оскаржується в даній справі. Просила задовольнити її позовні вимоги про скасування наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Щодо доводів позивача про помилкове зазначення в позовній заяві наказу, що оскаржується в межах даної справи, суд зазначає наступне.

Так, згідно позовної заяви судом встановлено, що позивач оскаржує наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 165/5 від 23.04.2019.

При цьому, згідно поданої до суду відповіді на відзив позивач зазначила, що помилково зазначила в позовній заяві вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 165/5 від 23.04.2019 та просить розглядати позовні вимоги про скасування наказу № 204/05 від 16.05.2019.

З приводу уточнених позовних вимог позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Встановлене згаданою нормою право позивача змінити предмет позовних вимог має обмеження у часі. Таким чином, право позивача змінити предмет позову (збільшити позовні вимоги) є обмеженим першим судовим засіданням, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів.

З урахуванням того, що провадження в даній справі було відкрито Окружним адміністративним судом міста Києва 03.06.2019, тридцятиденний строк на здійснення відповідних процесуальних дій сплинув 03.07.2019.

Разом з тим, про допущення помилки в позовних вимогах позивач повідомила Окружний адміністративний суд міста Києва 17.07.2019, подавши відповідь на відзив.

Тобто, судом встановлено, що позивач не скористалася своїм процесуальним правом щодо уточнення позовних вимог у встановлений КАСУ строк, тому, ураховуючи часові обмеження на реалізацію такого права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог.

Більш того, матеріали справи не містять окремої заяви позивача (клопотання, уточненого позову тощо), згідно якої позивач би виклала свої уточнені позовні вимоги та просила прийняти їх до розгляду.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивач не скористалася правом уточнити зміст позовних вимог, змінити предмет позову, отримавши ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про прийняття справи до розгляду.

За викладених обставин, у межах даної справи суд розглядає позовні вимоги, викладені в позовній заяві позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач у період з 21.01.2016 по 28.02.2019 перебувала на посаді заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.

Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.03.2019 №316/8 "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 " відкрито дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 .

За результатами дисциплінарного провадження встановлено порушення вимог статей 18, 56, 62 Закону України "Про виконавче провадження".

За результатами дисциплінарного провадження Головного управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України видано наказ від 23.04.2019 № 165/05, яким накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу". (а.с. 47-49)

Зазначений наказ містить відомості про підстави його видання, а саме: матеріали дисциплінарної справи, подання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б", "В" щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є., згода Первинної Профспілкової організації органів державної виконавчої служби міста Києва від 22.04.2019, пояснення ОСОБА_1 .

Позивач, не погоджуючись із наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві за № 165/5 від 23.04.2019, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кодекс законів про працю України відповідно до ст. 1 регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Відповідно до преамбули, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі за текстом - Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 5 Закон України "Про державну службу" визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно частини першої ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з частиною третьою ст. 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно пунктів 2, 3 ч. 2 ст. 67 Закону № 889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

Дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. (стаття 68 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 5-7 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ст.75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 76 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Законом України «Про державну службу» визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно ст. 71 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889 та відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у місті ; Києві від 20.03.2019 № 361/8 «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 » проведено службове розслідування стосовно заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за час перебування на посаді заступника начальника Печорського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з 21.01.2016 по 28.02.2019, ОСОБА_1 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку.

За результатами проведення службового розслідування комісією встановлено наступні порушення.

1. У відділі перебуває виконавче провадження № 56028088 з примусового виконання постанови № 51260559 виданої 20.03.2018 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у мірті Києві про стягнення з ОСОБА_2 на користь Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконавчого збору в розмірі 11 614,92 доларів США.

25.06.2018 в. о. начальника Відділу Менчиць Н.Є. проведено перевірку виконавчого провадження № 56028088, за результатами якої зобов`язано державного виконавця Валевського О. О. зняти арешт з всього майна та коштів боржника, окрім: ноутбука Apple А1707 МасВоок Pro; холодильника LiebherrSBSest 7212; телевізора Sony KD75XF9005BR.2; посудомийної машини Electrolux ESL7845RA: духової електричної шафи Bosch HNG W1; годинника наручного чоловічого Frederique Constant FC-715V4H4; відеокамери Canon Legria HF G40, накладений відповідно до постанови про арешт майна боржника виконавче провадження № 51260559 від 17.06.2016 та постанови про арешт коштів боржника виконавче провадження № 56028088 від 04.04.2018, оскільки до Відділу надійшла заява від боржника, згідно якої запропоновано останнім вищезазначене рухоме майно, яке необхідно реалізувати в першу чергу.

У зв`язку з цим, 25.06.2018 державним виконавцем винесено постанови про арешт майна (коштів) боржника, вищезазначеного майна та 25.06.2018 винесено постанову про зняття арешту з майна.

Станом на день проведення перевірки, державним виконавцем не вжито жодних заходів щодо визначення вартості майна боржника з подальшою його реалізацією, чим порушено вимоги статей 13, 18, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження».

2. 26.04.2018 заступником начальника Відділу Менчиць Н.Є. винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме: постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.04.2018 АСВП № 55924126.

Зазначені дії заступника начальника відділу вчиненні з порушенням вимог частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: тільки начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою і скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно пояснень наданих заступником начальника Відділу Менчиць Н.Є. встановлено, що на момент скасування вищезазначеної постанови остання виконувала обов`язки начальника Відділу і мала право на вчинення зазначеної дії, в той же час підтверджуючих документів представникам комісії заступником начальника Відділу Менчиць Н.Є. не надано.

Проте, відповідно до довідки Головного територіального управління юстиції у місті Києві, станом на 26.04.2018 на заступника начальника Відділу Менчиць Н.Є. не покладались обов`язки начальника Відділу.

3. 02.04.2018 заступником начальника Відділу Менчиць Н.Є. у виконавчому провадженні №54844101 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Проте, постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 107 928,00 грн винесено державним виконавцем Кириленко Д. М. лише 16.08.2018. Згідно наданих пояснень заступником начальника Відділу Менчиць Н. Є. встановлено, що останньою 02.04.2018 винесено постанову про стягнення виконавчого збору та передано до канцелярії Відділу для реєстрації (виконання обов`язків щодо: реєстрації виконавчих документів у відділ покладено на провідних документознавців Відділу). Згідно наданих пояснень провідного документознавця ОСОБА_3 встановлено, що згідно реєстру АСВП дана постанова зареєстрована 16.08.2018 та 17.08.2018 передана державному виконавцю Кириленко Д.М. на виконання, про що свідчить її підпис в Журналі вхідних документів про відкриття виконавчого провадження. Дату коли надійшла постанова до канцелярії не відома, так як цим займався провідний документознавець Ткач Л. А., яка на даний час перебуває на лікарняному.

4. У Відділі на виконанні перебуває виконавче провадження № 42708641 з примусового виконання виконавчого листа №1-698/11, виданого 24.02.2014 Печерським районним судом міста Києва про стягнення конфіскацію всього майна, яке належить ОСОБА_4 23.04.2018 заступником начальника Відділу ОСОБА_1 здійснено опис та арешт майна боржника, а саме квартири, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , про що винесено відповідну постанову.

Проте, заступником начальника Відділу Менчиць Н.Є. постанову про опис та арешт майна винесено з порушенням вимог статей 22, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження та пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме: в постанові не зазначено матеріали стін в квартирі, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира); відсутні поняті; відсутній підпис зберігача квартири, понятих (у разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові).

Всупереч вищезазначеного 25.04.2018 начальником Відділу Коблошем О.И. проведено перевірку виконавчого провадження №42708641. за результатами якої дії заступника начальника Відділі Менчиць Н.Є. визнано такими, що здійсненні у відповідності і вимогами статей Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку із цим, заступником начальника відділу Менчиць Н. Є. надано пояснення, згідно яких остання повідомила, що діяла відповідно до Закону.

Згідно клопотання заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальнику Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місці Києві Чепурного В.М. від 05.03.2019 №236/2-11, зареєстрованого 18.03.2019 за № 2/39/3083, в діях заступника начальника заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції і у місті Києві Менчиць Н.Є. вбачається порушення вимог статей 13, 18, 22, 5 6, 5 7. 5 8,61, 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Зазначені обставини відображені в матеріалах дисциплінарної справи відносно позивача.

Судом встановлено, що позивач скористалася своїм правом на надання письмових пояснень під час дисциплінарного провадження, згідно яких повідомила про черговість та відповідність своїх дій при виконані виконавчих проваджень №№ 56028088, № 55924126, №54844101 та 42708641. Провину щодо порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 не визнала та не усвідомила.

За встановлених вище порушень та враховуючи пояснення позивача, за результатами дисциплінарного провадження комісія дійшла до висновку, що в діях заступника начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої службі міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за час перебування на посаді заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з 21.01.2016 по 28.02.2019 ОСОБА_1 , вбачається дисциплінарний проступок передбачений пунктом 5 частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання, або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів, державної влади, наказів (розпоряджень) та доручення керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Позивачем наявності зазначених порушень не спростовано.

Позовна заява фактично ґрунтується на доводах відповідача про порушення відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Так, положеннями ч. 5 ст. 74 Закону № 889 визначено, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, про неправомірні дії позивача стало відомо під час здійснення комісією дисциплінарного провадження, відкритого наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.03.2019 №316/8 "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 ".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено строк притягнення позивача до відповідальності.

Аналогічна позиція щодо обрахунку строку застосування дисциплінарного стягнення викладена в постанові Верховного Суду від 19.08.2020 р. у справі № 308/11935/17.

Інших доводів щодо неправомірності оскаржуваного наказу або порушення процедури його прийняття судом не встановлено.

Під час розгляду справи судом не встановлено порушень процедури проведення дисциплінарного провадження відносно позивача. Позивачем таких обставин не наведено.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що приймаючи оскаржуваний наказ відповідач порушень вимог законодавства України не допустив, у зв`язку з чим, відсутні підстави для його скасування.

Позивачем під час розгляду справи не наведено обставин порушенням його прав чи протиправності в діях (рішеннях) відповідача.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому підлягають залишенню без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (провулок Музейний, будинок 2-Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН