Справа № 2-9795/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Чоха К.О.
за участю : представника позивача Поливяного С.М.
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідачів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
05.03.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. (а.с. 2-5 т.1)
Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договори про надання банківських послуг, відповідно до умов яких відповідачу було відкрито рахунки та надано платіжні картки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 без встановлення кредитного ліміту. Також між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договори про надання банківських послуг, відповідно до умов яких відповідачу було відкрито рахунки та надано платіжні картки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 без встановлення кредитного ліміту.
В період з 03.12.2008 року по 27.02.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2, перебуваючи на території республіки Грузія, здійснили низку валютообмінних операцій в банкоматах комерційних банків. Внаслідок проведених операцій по вказаним картковим рахункам виникли несанкціоновані овердрафти на загальну суму 2224 861,17 грн., яку відповідачі добровільно не погашають, тому, враховуючи, що ТОВ «УФА «Верус», як поручитель, несе лімітовану відповідальність за виконання відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості за платіжними картками № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 776 466,66 грн., з відповідачів ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за платіжними картками № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 1448 394,51 грн., а також покласти на відповідачів судові витрати по справі (а.с. 2-5 т.1, а.с. 14-18 т.2).
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивачів ОСОБА_5 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала та , посилаючись на наявність рішення суду, відповідно до якого визнано неправомірними дії позивача в частині коригування операцій проведених за картковим рахунком ОСОБА_4 по платіжній картці № НОМЕР_3, просила суд відмовити у задоволенні позивних вимог в повному обсязі.
ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені до нього позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позивних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «УФА «Верус», у судове засідання не зявився, надав клопотання, відповідно до якого предявлені до товариства вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував та просив розглянути справу без його участі. (а.с. 43, т.1).
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 були укладені договори від 16.01.2009 року та від 09.02.2009 року, за умовами яких позивач зобовязався відкрити карткові рахунки та надати платіжні картки, а також обслуговувати їх в порядку та умовах встановлених договором; клієнт зобовязався використовувати платіжні картки як засіб безготівкового розрахунку відповідно до умов договору, що підтверджується копіями зазначених договорів (а.с. 19-22, т.1).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на виконання умов договорів від 16.01.2009 року та від 09.02.2009 року отримав від позивача платіжні картки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 та ПІН-конверти до них, даний факт підтверджується відповідними відмітками в договорі (а.с. 20, 22, т.1).
Також встановлено, що станом на 30.04.2010 року у відповідача ОСОБА_4 перед позивачем виникла заборгованість по платіжній картці № НОМЕР_3 у розмірі 371426,49 грн. та по платіжній картці № НОМЕР_4 у розмірі 381967,89 грн., що підтверджується поясненнями представника позивача у судовому засіданні та виписками по особовому рахунку (а.с. 51-169, 175-256, т.1).
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 були укладені договори від 26.12.2006 року, від 03.02.2009 року, від 03.03.2009 року та від 25.08.2009 року, за умовами яких позивач зобовязався відкрити карткові рахунки та надати платіжні картки, а також обслуговувати їх в порядку та умовах встановлених договором; клієнт зобовязався використовувати платіжні картки як засіб безготівкового розрахунку відповідно до умов договору, що підтверджується копіями зазначених договорів (а.с. 12-18, т.1).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на виконання умов договорів від 26.12.2006 року, від 03.02.2009 року, від 03.03.2009 року та від 25.08.2009 року отримав від позивача платіжні картки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 та ПІН-конверти до них, даний факт підтверджується відповідними відмітками в договорі (а.с. 12, 14, 16, 18, т.1).
Також встановлено, що станом на 16.11.2009 року у відповідача ОСОБА_2 перед позивачем виникла заборгованість по платіжній картці № НОМЕР_5 у розмірі 235115,52 грн., по платіжній картці № НОМЕР_6 у розмірі 198293,65 грн., по платіжній картці № НОМЕР_7 у розмірі 829315,00 грн. та по платіжній картці № НОМЕР_8 у розмірі 186470,34 грн., що підтверджується поясненнями представника позивача у судовому засіданні та виписками по особовому рахунку (а.с. 51-169, 175-256, т.1).
Встановлено, що 12.01.2009 року між відповідачем ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» та позивачем був укладений договір поруки № 468, за умовами якого ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» зобовязалось відповідати перед позивачем за виконання відповідачем своїх обовязків за укладеними договорами, що підтверджується копією зазначеного договору та додатку до нього (а.с. 23-24, т.1).
Також судом було встановлено, що 18 травня 2010 року набрало законної сили рішення Жовтневого районного суду м .Дніпропетровська від 21 січня 2010 року по цивільній справі № 2-8115/10 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди яким суд задовольнив вимоги ОСОБА_4, а саме визнав неправомірними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині скасування операцій, раніше проведених по картковому рахунку платіжної картки № НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_4, та повторного проведення тих же операцій за іншим курсом конвертації, що мали місце 16 листопада 2009 р., що підтверджується копією зазначеного рішення (а.с. 1-6, т.2)
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України, умовами укладених між сторонами договорів, нормативно-правовими актами Національного Банку України.
Частиною 1 ст. 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Пунктом 1.5 Постанови НБУ № 137 від 19.04.2005 року «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» визначено поняття терміну овердрафт короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування.
Пунктом 3.22 Постанови НБУ № 137 від 19.04.2005 року «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» передбачено, що незалежно від платіжної схеми та типу (виду) платіжних карток на картрахунку може виникати заборгованість держателя платіжної картки перед банком-емітентом, що не була обумовлена договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення. Ця заборгованість може виникати, зокрема, в разі: зміни курсів валют і надходження до клірингу інформації про операцію в іноземній валюті в сумі більшій, ніж та, яку еквайр (платіжна система) попередньо надіслав емітенту в платіжному повідомленні і яку було блоковано на картрахунку клієнта для забезпечення його зобов'язання за здійсненою операцією; виникнення технічних помилок у роботі обладнання емітента, еквайра або процесингового центру; в інших випадках. Емітенти в договорі з клієнтом повинні передбачати порядок і строки погашення такої заборгованості.
За умовами п. 6.9 Умов і правил надання банківських послуг, у випадку виникнення заборгованості держателя по картрахунку в результаті курсової різниці, технічних помилок в роботі обладнання та в інших випадках, клієнт зобовязується погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення.
В силу ч. ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 4 договору поруки № 468 від 12.01.2009 року у випадку невиконання боржниками своїх зобовязань за кредитними договорами, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 2 договору поруки № 468 від 12.01.2009 року розмір відповідальності поручителя обмежений сумою 200 грн.
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Вирішуючи вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платіжним карткам № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 у розмірі 1448 394,51 грн., та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт зняття коштів з карткових рахунків, понад встановленого платіжного ліміту, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги, що умовами укладеного між сторонами договору передбачений обовязок відповідача у встановлений строк повернути суму заборгованості, а також враховуючи наявність договору поруки з ТОВ «УФА «Верус», яке несе солідарну лімітовану відповідальність, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості по платіжним карткам № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 у розмірі 1448 394,51 грн.
Вирішуючи вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по платіжним карткам № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 у розмірі 776 466,66 грн., приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт зняття коштів з карткових рахунків, понад встановленого платіжного ліміту, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги, що умовами укладеного між сторонами договору передбачений обовязок відповідача у встановлений строк повернути суму заборгованості, а також враховуючи наявність договору поруки з ТОВ «УФА «Верус», яке несе солідарну лімітовану відповідальність, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
При цьому, суд враховує заперечення представника відповідачів, щодо існування рішення Жовтневого районного суду м .Дніпропетровська від 21 січня 2010 року, проте, ставиться до них критично, оскільки, даним рішенням визнано неправомірність списання позивачем коштів з карткового рахунку ОСОБА_4 за відсутності належних на те правових підстав, проте, як вбачається з вищевказаного рішення, при вирішенні справи не досліджувались обставини правомірності набуття ОСОБА_4 коштів на картковому рахунку, тому суд приходить до висновку, що зазначена справа має різні предмети спору та не приймає надані стороною відповідачів заперечення в цій частині.
Також суд враховує, що відповідно до виписок по картковим рахункам наявних в матеріалах справи заборгованість за обома картками складає 753 394,38 грн., тому за умови наявності поручителя ТОВ «УФА «Верус», вважає за можливе задовольнити вимоги позивача частково та стягнути з ОСОБА_4 заборгованість по платіжним карткам № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 у розмірі 752 994,38 грн. (753 394,38 грн. 400,00 грн.).
Вирішуючи вимоги позивача до відповідачів ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 по платіжним карткам № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 у розмірі 800,00 грн. та до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4 по платіжним карткам № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 у розмірі 400,00 грн., а також, враховуючи вищенаведені фактичні обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в цій частині та вважає за можливе їх задовольнити.
Оскільки, позовні вимоги позивача задоволені, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 1700,00 грн., та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, які підтверджуються платіжними дорученнями про сплату (а.с. 36, т.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 509, 526, 527, 530, 554, 610, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, Постановою НБУ № 137 від 19.04.2005 року, суд,
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості по платіжним карткам: № НОМЕР_5 234915,52 грн. № НОМЕР_6 198093,65 грн. № НОМЕР_7 829115,00 грн. № НОМЕР_8 186 270,34 грн., а разом 1 448 394,51 грн.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Наб.Перемоги,32, ЄДРПОУ 34562954) , ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості по платіжним карткам: № НОМЕР_5 200,00 грн. № НОМЕР_6 200,00 грн. № НОМЕР_7 200,00 грн. № НОМЕР_8 200,00 грн., а разом 800,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості по платіжним карткам: № НОМЕР_3 371 226,49 грн. № НОМЕР_4 381767,89 грн., а разом 752 994,38 грн.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Наб.Перемоги,32, ЄДРПОУ 34562954) , ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості по платіжним карткам: № НОМЕР_3 200,00 грн. № НОМЕР_4 200,00 грн., а разом 400,00 грн.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення судових витрат 1820 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ф.Ф. Маймур
Судове рішення № 12817970, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 09.12.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-9795/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: