Рішення № 128172900, 17.06.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12612/24

Провадження № 2/643/743/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість в загальному розмірі 17063,93 грн. та судові витрати: по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн., на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

30.10.2019між Публічнимакціонерним товариством«Ідея Банк»та відповідачемукладено Угоду№ С-505-008147-19-980про відкриттякредитної лініїта обслуговуванняКредитної Картки.Відповідно доумов Договорукредиту № С-505-008147-19-980 від 30.10.2019 банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту платіжну картку MasterCard. Банк на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 6000,00 грн строком до 30.10.2024, а позичальник зобов`язався повернути їх разом з іншими платежами. Банк свої зобов`язання за Договором кредиту виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 та надавши кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного п. 3.2 Договору. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав. Відповідач ОСОБА_1 станом на 19.12.2023 мав заборгованість за Договором № С-505-008147-19-980 від 30.10.2019 у сумі 17063,93 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргомв сумі 6498,37 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсоткамив сумі 10565,56 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіямив сумі 0,00 грн. 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу. Так, ТОВ «Оптіма Факторинг» зобов`язання за договором факторингу виконав у повному обсязі та перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк». 22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених договором. За таких обставин до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023, відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право за кредитними договорами та угодами № С-505-008147-19-980 від 30.10.2019, які укладено між АТ «Ідея Банк» та відповідачем. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 17063,93 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн, а також витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 08.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 21.05.2025 постановлено провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Підстави розгляду справи за відсутності сторін

Представник позивача заявив клопотання, згідно з яким просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.

Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Ураховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності її учасників.

Оскільки представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

30.10.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування № С-505-008147-19-980, відповідно до якої банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту Card Blanche Blue ID INS Cross + поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та ДКБО, та випускає клієнту платіжну картку MasterCard.

Відповідно до п. 3 Угоди Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по рахунку на таких умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 6 000,00 грн. та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено клієнта додатково; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48 % річних. Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та ДКБО, в тому числі черговість погашення вимог Банку, здійснюватимуться згідно з умовами ДКБО, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ Ідея Банк» відступає, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу.

З копіїДрукованого Реєструборжників №2від 19грудня 2023вбачається,що Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ОптімаФакторинг» набулоправо грошовоївимоги довідповідача заугодою № С-505-008147-19-980 від 30.10.2019.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 611 від 17 жовтня 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» перерахувало на рахунок АТ «Ідея Банк» суму 200000,00 грн, призначення платежу: «гарантійний внесок згідно з Договором про участь в торгах від 17.10.2023».

Згідно з копією платіжної інструкції в національній валюті № 45 від 20 грудня 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» сплатило Акціонерному товариству «Ідея Банк» 11576112,00 грн. згідно з умовами договору факторингу № 19/12-2023 від 19 грудня 2023.

22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 22/12-2023, за яким клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 2.2. вказаного договору права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі боржників (Додаток № 2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в Реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток № 1), що надсилається разом із актом приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладення цього договору. Друкований Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

З копіїДрукованого Реєструборжників №2від 22грудня 2023року слідує,що Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ПрофітКапітал» набулоправо грошовоївимоги довідповідача заугодою № С-505-008147-19-980 від 30.10.2019 у загальній сумі 17063,93 грн.

Копією платіжної інструкції в національній валюті № 376 від 26 грудня 2023 року підтверджується сплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» 11861032,61 грн. як суми фінансування згідно з умовами договору факторингу № 22/12-2023 від 22 грудня 2023.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором С-505-008147-19-980 від 30.10.2019, складеною представником АТ «Ідея Банк», станом на 19.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором становить 17063,93 грн, з яких: 6498,37 грн. - заборгованість за основним боргом, 10565,56 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Крім того, позивачем на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов`язань надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 30.10.2019 по 19.12.2023, засвідчену підписом представника АТ «Ідея Банк», згідно з якою відповідач користувався кредитними коштами.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК Українитакож передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Мотиви суду

Щодо позовних вимог

Розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд вважає доведеним, що 30.10.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладений кредитний договір, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Право грошової вимоги до відповідача, що виникло у кредитора на підставі вказаного договору, набув позивач згідно вищезазначеного договору факторингу.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним вище кредитним договором складає 17063,93 грн, з яких: 6498,37 грн. - заборгованість за основним боргом; 10565,56 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, та задовольняє позов у повному обсязі.

Щодо судових витрат

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Згідно з договором № 02-24 від 01.07.2024 про надання правничої допомоги та додатковою угодою № 1/1 до нього від 01.07.2024, укладеними між позивачем та адвокатським об`єднанням «Правничий курс», останнє зобов`язалось надавати позивачу правову допомогу.

Як вбачається з акту прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 05.09.2024 та акту № 1 прийому передачі Реєстру боржників за Договором про надання правової допомоги № 02-24 від 01.07.2024, адвокатське об`єднання «Правовий курс» надало позивачу правничу (правову) допомогу в даній справі щодо надання консультацій, здійснення вивчення документів та підготовки проекту позовної заяви загальною вартістю 7000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 918 від 05.09.2024, позивач на підставі вказаного вище акту перерахував адвокатському об`єднанню «Правовий курс» грошові кошти в розмірі 182000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4ст.137ЦПК Українирозмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц висловлено висновки щодо застосування норм права, згідно яких із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (п. 40). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п. 44). Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (п. 47).

Ураховуючи факту тотожність приписів ст. 137 ЦПК України та ст. 126 ГПК України, суд під час вирішення даної справи вважає за можливе також врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, яка звернула увагу на такі особливості розподілу витрат на правничу допомогу: «Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19) (п. 127).

Гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (п. 130, 131).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (п. 106).

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним (п. 143).

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис (п. 144).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (п. 145).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (п. 147)».

Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 713/1890/21, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Повертаючись до обставин даної справи, суд констатує, що гонорар адвоката встановлений у сумі 7000,00 грн.

Ураховуючи вказані вище положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Великої Палати Верховного Суду, у суду відсутні підстави за власною ініціативою надавати оцінку співмірності витрат позивача на оплату послуг адвоката та вирішувати питання щодо наявності підстав для їх зменшення.

Ураховуючи, що справу розглянуто в заочному порядку та розмір витрат позивача на правову допомогу не заперечувався відповідачем, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Також у відповідності дост. 141 ЦПК Українисуд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмір 3028,00 грн.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у загальному розмірі 10028,00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 17063,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 10028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8; код ЄДРПОУ 39992082, рахунок: IBAN НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», Код Банку 322001)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Д.А. Крівцов