Ухвала суду № 12816693, 14.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р.справа № 3/580/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:Дегтярьові Д.В.

за участю представників сторін:

позивача- представник не зявився

відповідача- представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 15.01.2009 року у справі №3/580/08-АП (категорія статобліку 2.11.1)

за позовом Приватного підприємства «Продсервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 25.02.08р. №0000812302/0, -

встановила:

24.07.2006р. Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просить визнати нечинним повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 25 лютого 2008року №0000812302/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 15156,00грн., у т.ч. 10104,00 грн. основного боргу та 5052,00 грн. штрафних санкцій; стягнути з державного бюджету України на користь позивача 3грн. 40 коп. судового збору.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 15.01.2009 року у справі №3/580/08-АП адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 25.02.2008р. №0000812302/0; присуджено з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Продсервіс Плюс» судові витрати судовий збір в сумі 3грн. 40коп.

Вказана постанова обґрунтована тим, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не довела законність своїх висновків. В той же час ПП «Продсервіс плюс» довело правомірність своїх вимог, зокрема, позивачем надано документальні докази, які підтверджують факт доставки товару (рибного борошна) ТОВ «Агро-Співдружність»- це товарно-транспортні накладні, які містять назву авто підприємства, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, марку та номер автомобіля, пункт розвантаження, відомості про вантаж (вартість, кількість, назву супровідних документів тощо).

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що постанова Господарського суду Запорізької області від 15.01.2009 року у справі №3/580/08-АП прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати дану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ПП «Продсервіс Плюс»відмовити у повному обсязі.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що доводи суду першої інстанції не базуються на діючому законодавстві та не відповідають матеріалам справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

На адресу суду повернувся конверт з повісткою, що направлявся судом на адресу Позивача із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», тому в силу ст. 37 КАС України повістка вважається врученою.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009року №1021 дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі Кожана М.П., Проценко О.А., Стежко В.А.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи встановлені в акті перевірки від 13.02.2008р. № 17/23-2/32636683 фактичні обставини справи в частині взаємовідносин ПП "Продсервіс Плюс" та TOB "Arpo-Співдружність" і TOB "Вітан Травел" підтверджені матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи із юридичного змісту наведеної норми закону вбачається, що основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що діяльність по придбанню товарів, матеріалів та виробництву продукції з цих товарів, матеріалів обов'язково та завжди супроводжується витратами підприємства. На цих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій придбання товарів, матеріалів платник ніяких доходів не отримує, натомість - лише витрати.

Жодних умов, щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями внаслідок яких позивач отримав доход, законодавцем не встановлено.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Наявність податкових накладних, складених у звязку із здійсненням спірних господарських операцій сторонами не заперечується.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що виходячі із змісту норм права, що регулюють спірні відносини ПП "Продсервіс Плюс" правомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 297,40грн. згідно податкової накладної від 05.12.2006р. №0000001 отриманої від TOB "Вітан Травел" на загальну суму 1784,39грн. за послуги бронювання, послуги фірми по організації поїздки до Польщі. Те, що в результаті переговорів з нерезидентом фірмою "М А С" Експорт-Імпорт не укладений контракт обумовлюється відсутністю домовленості з питань ціни, якості рибного борошна, не впливає на висновки суду. Відрядження працівників відбувалося для вирішення питань щодо укладення контракту, а не лише для безумовного укладення контракту навіть на невигідних для позивача умовах.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності висновку податкового органу про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту у квітні та червні 2007 року суми ПДВ у розмірі 9807,49 грн. з операції, яка не приймає участь у господарській діяльності підприємства. Так, ПП "Продсервіс Плюс" включено вказану суму до податкового кредиту згідно податкової накладної від 04.03.2007р. №40303 отриманої від TOB "Arpo -Співдружність" на загальну суму 22 982, 70 грн. (ПДВ 3 830, 45 грн.) та податкової накладної від 30.06.2007р. TOB "Arpo - Співдружність" на загальну суму 35 862, 25 грн. (ПДВ 5 977,04 грн.) за відшкодування витрат по доставці товару (рибного борошна).

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача в даному випадку наявні всі первинні документи (в тому числі, договір управління рухомим майном №0901/1У від 01.09.2006р., акти виконаних робіт, платіжні документи, податкові накладні, специфікація витрат тощо) на оплату відшкодувань витрат по доставці вантажу були в наявності під час проведення перевірки, проте їх безпідставно не було взято до уваги працівниками ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя. Зв'язок між понесеними витратами та господарською діяльністю підприємства підтверджується вищезазначеними документами.

Посилання відповідача на Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" є недоречним, оскільки згідно договору управління рухомим майном від 01.09.2006 року, вказані витрати є витратами, пов'язаними з відшкодуванням витрат по доставці товару. Тобто, це не транспортні послуги і тому в актах виконаних робіт не передбачено найменування товару, вид транспорту, маршрут перевезення тощо.

Тобто, в даному випадку відшкодовувались не транспортні послуги, а витрати, пов'язані з управлінням майном.

Крім того, ПП "Продсервіс Плюс" надано документальні докази, які підтверджують факт доставки товару (рибного борошна) TOB "Arpo - Співдружність" - це товарно-транспортні накладні, які містять назву авто підприємства, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, марку та номер автомобіля, пункт розвантаження, відомості про вантаж (вартість, кількість, назву супровідних документів тощо).

За таких обставин висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2007 рік у розмірі 9807,00 грн. та завищено від'ємне значення за 4 квартал 2006 року у розмірі 297,00 грн. є неправомірним.

Відсутність вказаних порушень обумовлює відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в сумі 5 052, 00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 15.01.2009 року у справі №3/580/08-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 15.01.2009 року у справі №3/580/08-АП - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту складення у повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 28.12.2009р.

Головуючий:М.П. Кожан

Судді:О.А Проценко

В.А. Стежко