Ухвала суду № 12816680, 07.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2009 р.справа № 13/243/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:Ганноченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача- не зявився

відповідача-1- Урсуленко О.В.

відповідача-2- не зявився

відповідача-3- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське”

на постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2008 року у справі №24/574/07-АП-13/243/08-АП

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське”

до: 1 - Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області;

2 - Головного фінансового управління Запорізької області державної адміністрації Міністерства фінансів України;

3 - Головного Управління державного казначейства України в Запорізькій області в особі Управління державного казначейства у Запорізькому районі ГУДКУ у Запорізькій області

про встановлення (визначення реальних дійсних зобовязань по бюджетній позичці, зобовязання вчинити певні дії, -

встановила:

25.07.2007р. Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій з врахуванням зави про зміну позовних вимог в редакції від 09.06.2008р. просить встановити (визначити) розмір реальних дійсних зобовязань Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське” перед Державним бюджетом України за бюджетною позичкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997року №1474 “Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі”, що обліковуються УДК Управління Державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ в Запорізькій області та ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, у розмірі 10030,00 (десять тисяч тридцять) гривень; визнати зобовязання Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське” перед Державним бюджетом України за бюджетною позичкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року №1474 “Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі”припиненим у звязку з його виконанням; встановити відсутність компетенції (повноважень) у субєкта владних повноважень Управління Державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ в Запорізькій області у вигляді нарахування сум пені за прострочення погашення заборгованості по бюджетній позичці, надання якої передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 29.12.1997р. №1474, від 20.01.1997року №33 та Порядком надання бюджетної позички (наказ Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та ДАК “Хліб України”від 04.03.1997р. №70/54/18); зобовязати солідарно Головне Управління державного казначейства України в Запорізькій області та Управління державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ у Запорізькій області здійснити повернення з Державного бюджету Украйни на користь Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське”(рахунок №26000033960600 в АКБ “УкрСиббанк, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00852186) безпідставно одержаного в рахунок оплати зобовязань за бюджетною позичкою (основного боргу (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року №1474 “Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі” майна суми грошей у розмірі 80000,00 гривень; зобовязати Управління державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ у Запорізькій області здійснити повернення з місцевого бюджету Запорізького району на користь Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське”(рахунок №26000033960600 в АКБ “УкрСиббанк, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00852186) безпідставно одержаного в рахунок оплати зобовязань за бюджетною позичкою (нарахована пеня) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року №1474 “Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі майна суми грошей у розмірі 47668,57 гривень. (з урахуванням уточнень).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2008р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Дана постанова обґрунтована тим, що вимоги позивача не обґрунтовані та не можуть бути задоволені з урахуванням діючого законодавства України. Функції органів Державного казначейства при здійсненні роботи по відшкодуванню витрат державного бюджету за бюджетними позичками визначені наказом ДКУ і ДПА України від 25.04.04р. №74/194 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та Державною податковою служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами». Відповідно до вказаного спільного наказу, щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, районні відділення Державного казначейства повинні надавати у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками. Згідно із п.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобовязань щодо погашення з наданих на умовах повернення позичок із державного бюджету, органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, тобто керуються Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закону №2181). Відповідно до вищевказаного закону розроблений та затверджений наказ Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003р. № 290 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби. Відповідно до цієї інструкції нарахована пеня з 04.04.2002р. по 31.08.2007р. у сумі 42819грн.82коп. У звязку з викладеним було відмовлено і у поверненні з Державного бюджету на користь позивача сплачених позивачем основного боргу та пені.

При цьому, судом було залишено без розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог від 09.12.2008р., оскільки вона була подана поза межами прав позивача, встановлених ст..51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2008 року справі № 24/574/07-13/243/08-АП та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ "Відрадненське", а саме:

- Визнати незаконними дії Управління державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ у Запорізькій області з нарахування ВАТ "Відрадненське" сум бюджетних фінансових зобов'язань по бюджетній позичці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року № 1474 "Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі" у розмірі 80 000,00 грн.

- Визнати незаконними дії Управління державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ у Запорізькій області з нарахування ВАТ "Відрадненське" сум пені за прострочення погашення заборгованості по бюджетній позичці, надання якої передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 29.12.1997р. № 1474, від 20.01.1997 року № 33 та Порядком надання бюджетної позички (наказ Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та ДАК "Хліб України" від 04.03.1997р. № 70/54/18) у розмірі 47668,57грн. у зв'язку з відсутністю у нього як суб'єкта владних повноважень компетенції (повноважень).

- Визнати нечинними повністю з моменту прийняття рішення суб'єкта владних повноважень - Управління державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ у Запорізькій області, а саме:

- подання від 05.06.2007 року № 03-08/285 в частині встановлення розміру бюджетних фінансових зобов'язань по бюджетній позичці ВАТ "Відрадненське" на суму 120884,05 грн., з яких 80 000 грн. - основний борг, 40 884,05 грн. - пеня,

- подання № 82 від 04.09.2007 року № 03-08/449 в частині встановлення розміру бюджетних фінансових зобов'язань по бюджетній позичці ВАТ "Відрадненське" на суму 122 819,82 грн., з яких 80 000 грн. - основний борг, 42 819,82 грн. - пеня,

- подання від 05.02.2008 року № 03-08/08 в частині встановлення розміру бюджетних фінансових зобов'язань по бюджетній позичці ВАТ "Відрадненське" на суму 126 221,99 грн., яких 80 000 грн. - основний борг, 46 221,99 грн. - пеня,

- подання від 26.03.2008 року № 03-08/156 в частині встановлення розміру бюджетних фінансових зобов'язань по бюджетній позичці ВАТ "Відрадненське" на суму 127 668,57 грн., з яких 80 000 грн. - основний борг, та 47668,57грн. - сума пені.

- Зобов'язати Головне Управління державного казначейства України в Запорізькій області повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Відрадненське" (рахунок №26000033960600 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ - 00852186) безпідставно одержаних в рахунок оплати зобов'язань за бюджетної позичкою (основного боргу) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997р. № 1474 "Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі" сум у розмірі 80 000,00 грн. (основний борг).

- Зобов'язати Головне Управління державного казначейства України в Запорізькій області повернути з Місцевого бюджету Запорізького району Запорізької області на користь Відкритого акціонерного товариства "Відрадненське" (рахунок № 26000033960600 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ - 00852186) безпідставно одержаних в рахунок оплати зобов'язань за бюджетною позичкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 29.12.1997 року № 1474 "Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі" сум нарахованої пені у розмірі 47 668,57 гривень.

- Визначити грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані Відкритому акціонерному товариству "Відрадненське" по справі.

Позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні справи по суті допустив порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України, невірно дійшов висновку про відмову в задоволені позову на підставі п.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що:

- суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 51, 137 КАС України не розглянувши позовні вимоги, викладені у заяві про зміну позовних вимог, поданої до суду 09.12.2008р. та усунувся від вирішення заявлених належним чином позовних вимог;

- суд не надав оцінки доказам, наявним у справі, встановивши наявність у позивача заборгованості за бюджетною позичкою;

- суд мав винести ухвалу про закриття провадження у справі щодо позовних вимог про встановлення реального розміру зобовязань позивача перед Державним бюджетом по бюджетній позичці у звязку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; Позивач зазначає, що судом розглядались вимоги, викладені у заяві від 09.06.2008року, проте, вимоги, заявлені ним 16.05.2008року судом не розглядались;

- суд не виклав у мотивувальній частині постанови мотиви, з яких виходив, відхиляючи позовні вимоги про здійснення повернення (стягнення) з державного бюджету та місцевого бюджету безпідставно одержаних сум;

- суд припустився порушень норм матеріального права пп.2.3.1 ст.2, пп. 5.4.1ст.5 пп.16.1.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкції про порядок нарахування пені №290 від 11.06.2003р. відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) у субєкта владних повноважень УДК у Запорізькому районі ГУ ДКУ в Запорізькій області;

- суд не вирішив питання щодо судових витрат по справі.

Головне фінансове управління Запорізької обласної державної адміністрації вважає вимоги позивача безпідставними та просить визнати його неналежним відповідачем.

Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області - проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без порушення норм матеріального та процесуального права та просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2009року відкрито апеляційне провадження у справі №24/574/07-АП-13/243/08-АП за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Відрадненське»на постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2008 року у справі №24/574/07-АП-13/243/08-АП; призначено справу № №24/574/07-АП-13/243/08-АП до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 09год. 30хв. 14 грудня 2009року /а.с. 141, том 2/.

03.06.2009року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське” вих. №28/04 від 28.04.2009року про перенесення розгляду справи на більш ранній термін /а.с. 143-144, том 2/.

За клопотанням позивача від 28.04.2009р. (а.с. 143 т.2) Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009року перенесено розгляд справи №24/574/07-АП-13/243/08-АП за апеляційної скаргою Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське” на постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2008 року у справі №24/574/07-АП-13/243/08-АП та призначено дану справу у судовому засіданні 15.10.2009р. на 14 годин 30 хвилин /а.с. 145, том 2/, про що повідомленні сторони по справі, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 147, 148, 149, 150 том 2/.

Розпорядженням в.о. голови суду В.Ю.Поплавського від 15.10.09р. справу передано на розгляд колегії суддів: Кожана М.П., Проценко О.А., Туркіна Л.П.

У судовому засіданні 15.10.2009 року оголошено перерву до 07.12.2009року о 10год. 45хв., про що повідомленні представники позивача та відповідача-1, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи /а.с. 162, том 2/.

Позивач правом на участь у судовому засіданні 07.12.2009р. не скористався, про поважність причин не явки його представників у судове засідання суд не повідомив, за таких обставин справа розглядається за відсутності його представників.

На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надішли заяви від відповідача-2 та відповідача-3, відповідно до яких просять розглянути справу за відсутності своїх представників.

Розпорядженням в.о. голови суду В.Ю.Поплавського від 07.12.2009р. справу передано на розгляд колегії суддів: Кожана М.П., Проценко О.А., Туркіна Л.П.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представника відповідача-1, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що розділовий сполучник «або»виключає можливість одночасної зміни позивачем підстави та предмету позову до закінчення судового розгляду. В цьому випадку позивач має звертатись до суду з іншим позовом у встановленому законом порядку.

Як вбачається із змісту заяви від 09.12.2008р. про зміну позовних вимог вона містить вимоги, які одночасно змінюють підстави і предмет позову. Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність залишення вказаної заяви без розгляду.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, 06.11.2003 року Господарським судом Запорізької області було ухвалене рішення за позовом Хортицької МДПІ міста Запоріжжя до ВАТ "Відрадненське" про стягнення суми у розмірі 90030 гривень (справа № 6/219).

Колегія суддів погоджується із висновком суду про необхідність відмови у позові з наступних підстав.

Щодо вимог встановити (визначити) розмір реальних дійсних зобовязань Відкритого акціонерного товариства "Відрадненське" перед Державним бюджетом України за бюджетною позичкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року №1474 "Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвиті галузі", що обліковуються УДК Управління Державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ в Запорізькій області та ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, у розмірі 10030,00 (десять тисяч тридцять) гривень та визнати зобовязання Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське” перед Державним бюджетом України за бюджетною позичкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року №1474 “Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі” припиненим у звязку з його виконанням слід зазначити, що Господарським судом Запорізької області згідно рішення по справі № 6/219 від 06.11.2003 року за позовом Хортицької МДПІ міста Запоріжжя до ВАТ "Відрадненське" суму 10030грн. як розмір основного боргу було стягнуто з позивача.

У зазначеному рішенні вказується, що 04.06.1999 року ВАТ "Відрадненське" було отримане у бюджетну позику зерно відповідно до п.4 постанови КМУ від 29.12.1997р. № 1474 «Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі»згідно з додатком № 1 до цієї постанови. Кількість отриманого позивачем у позику з Державного бюджету непродовольчого зерна становила 50 тон на суму 10030грн. Вказану суму як розмір основного боргу було стягнуто з позивача згідно з рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Сторонами не надано доказів отримання ВАТ "Відрадненське" бюджетної позики на суму 80000,00 грн.

Колегія суддів не приймає у якості належного доказу здійснення господарської операції по наданню позивачу спірної бюджетної позички листи, розрахунки та подання, складені без участі позивача, оскільки вони не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, у Відкритого акціонерного товариства "Відрадненське" перед Державним бюджетом України за бюджетною позичкою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року №1474 "Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвиті галузі" реальні дійсні зобовязання у сумі 10 030 грн. відсутні.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані вимоги позивача не можуть розглядатись судом відповідно до процесуальних законів як позовна вимога, а є елементом аргументації позову, вимогою щодо встановлення судом фактичних обставин, наявністю яких обґрунтовуються інші позовні вимоги.

Щодо закриття провадження у справі щодо вказаних позовних вимог колегія суддів зазначає, що статтею157 КАС України встановлено виключний перелік підстав, за якими суд закриває провадження. Такої підстави, на якій наполягає позивач вказаний перелік не містить.

Щодо позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень - Управління Державного казначейства у Запорізькому районі ГУ ДКУ в Запорізькій області у вигляді нарахування сум пені за прострочення погашення заборгованості по бюджетній позичці колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності відмови у задоволенні позову в цій частині виходячи з наступного.

Вказані бюджетні позички видавались через фінансові органи. Після того як в 1996році були створені органи Державного казначейства України заборгованості по бюджетним позичкам наданим на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним контрактом 1994-1995 років була передана на облік до органів Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 4 ст.17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Відповідно до п. 11.1 Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затверджено наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 4 березня 1997 р. N 70/54/18, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 червня 1997 р. за N 212/2016 контроль за наданням і своєчасним поверненням бюджетної позички покладається на Головне управління Державного казначейства України.

Відповідно до п.п.10.2,10.3 вказаного Порядку несвоєчасне повернення бюджетної позички або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Стягнута пеня зараховується до Державного бюджету України за Класифікацією доходів і видатків державного і місцевих бюджетів на розділ 12, параграф 2, символ звітності банку 39.

Таким чином, саме на Державне казначейство України покладено обовязок щодо контролю за наданням і своєчасним поверненням бюджетної позички та застосування санкцій за несвоєчасне повернення бюджетної позички.

Щодо твердження позивача що державне казначейство України не є органом стягнення у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегія суддів погоджується із вказаним твердженням позивача. Проте, позовні вимоги в цій частині стосуються саме встановлення компетенції (повноважень) на застосування санкцій за несвоєчасне повернення бюджетної позички, а не їх стягнення.

Враховуючи те, що відповідно до рішень Кабінету Міністрів України термін повернення бюджетних позичок був неодноразово продовжений до затвердження розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2002 № 186 "Про погодження сум заборгованості, що підлягають урегулюванню згідно із Законом України "Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу", нарахування пені здійснюється з 04.04.2002 року.

Функції органів Державного казначейства при здійсненні роботи по відшкодуванню витрат державного бюджету за бюджетними позичками визначені наказом ДКУ і ДПА України від 25.04.04 № 74/194 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та Державною податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами". Відповідно до вказаного спільного наказу, щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, районні (міські) відділення Державного казначейства повинні надавати у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками.

Щодо вимог позивача зобовязати відповідачів здійснити повернення з Державного та місцевого бюджетів на користь позивача безпідставно одержаного в рахунок сплати зобовязань за бюджетною позичкою слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 18-19 т.2) 26.03.08р. згідно платіжних доручень №№ 2517, 2518 позивачем сплачено 80000грн. основного боргу та 47668,57грн. пені, нарахованої на суму основного боргу 80000грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України №33 від 20.01.1997р.

27.03.2008р. Позивач направив на адресу УДК в Запорізькому районі м.Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області лист «231 від 27.03.2008р. (а.с. 52 т.2) у якому зазначив, що суми, які були сплачені позивачем за вказаними платіжними дорученнями не є визнанням ВАТ «Відрадненське»боргу та факту існування договірних відносин між ВАТ «Відрадненське»та державним бюджетом щодо отримання бюджетної позички на суму 80000грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.121997р. №1474. Вказаний лист було повернуто відділенням поштового звязку позивачу у звязку з неможливістю вручення листа адресату за сплином строку зберігання.

Відповідно до ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до п.1.1 Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджено Наказом Державного казначейства України 10.12.2002 N 226, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 р. за N 1000/7288 цей Порядок розроблено на виконання статті 50 Бюджетного кодексу України та відповідно до Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 N 590.

Відповідно до п.1.3 вказаного Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених платежів, надходження яких забезпечується іншими державними органами, здійснюється органами Державного казначейства на підставі заяви платника про повернення, оригіналу довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається, з обов'язковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа (квитанції, платіжного доручення та ін.), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідачів із відповідною заявою про повернення вказаних коштів. Крім того, позивач не надав суду доказів, що відповідачами було відмовлено позивачу у поверненні вказаних коштів.

При цьому судова колегія зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про зобовязання відповідачів здійснити повернення з Державного та місцевого бюджетів на користь позивача безпідставно одержаного в рахунок сплати зобовязань за бюджетною позичкою.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

При зверненні позивачем до Господарського суду Запорізької області із позовом в порядку ГПК України позивачем було сплачено державне мито у сумі 1210,00грн. згідно п/д №1109 від 18.07.2007р. та сплачено плату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст.. 44 ГПК України у сумі 118грн. згідно п/д №1108 від 18.07.2007р.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач зазначає, що розмір судового збору за заявленими позовними вимогами становить 17грн. Проте, судом у порушення ст.. 98 КАС України не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком позивача з наступних підстав.

Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено.

Порядок розподілу судових витрат встановлено ст.. 94 КАС України. Вказаною правовою нормою не передбачено розподіл судових витрат у випадку, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень і відсутні документально підтвердження судових витрат, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як вбачається з матеріалів справи судом не залучались свідки та не проводились судові експертизи.

Щодо повернення судового збору, сплаченого на думку позивача у більшому розмірі, ніж встановлено законом, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.89 КАС України такий збір повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Як вбачається з матеріалів справи з таким клопотанням позивач до суду не звертався.

Таким чином, вказані вимоги апеляційної скарги є такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства.

Щодо інших вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що ці вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції, тому заявлені безпідставно. Щодо вказаних вимог позивач не позбавлений права звернутись до суду із відповідною позовною заявою у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Відрадненське” на постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2008 року у справі №24/574/07-АП-13/243/08-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 09 грудня 2008 року у справі №24/574/07-АП-13/243/08-АП - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту складення у повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 23.12.2009р.

Головуючий:М.П. Кожан

Судді:О.А Проценко

Л.П. Туркіна