Постанова № 12816271, 23.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2010 р. № 2-а- 10313/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Тюріної В.С.,

представника відповідача - Голік С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Перспектива" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011800/0 від 16 квітня 2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0000011800/1 від 06 травня 2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0000011800/2 від 15 червня 2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0000011800/3 від 26 серпня 2010 року, прийняті ДПІ у Московському районі м. Харкова. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.03.2010 року ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «ПЕРСПЕКТИВА» з питань взаємовідносин з ТОВ «ПБК «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 32948799) за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, за результатами якої було складено акт №1699/18/31344111 від 30.03.2010 року. З посиланням на наявність порушень п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., ДПІ у Московському районі м. Харкова зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 16541,40 грн. та 16 квітня 2010 року ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011800/0, яким визначено податкове зобовязання на загальну суму 24811,50 грн., в тому числі основний платіж -16541,00 грн., штрафні санкції - 8270,50 грн. Не погоджуючись з висновками акту перевірки №1699/18/31344111 від 30.03.2010 року та податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі цього акту, позивачем в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було оскаржено податкові повідомлення-рішення до контролюючих органів всіх рівнів та отримано позивачем рішення про відмову в задоволенні його скарг за № 4566/10/25-012 від 30.04.2010 року, за № 2099/10/25-103 від 28.05.2010 року, за № 7783/6/25-0115 від 06.08.2010 року. Позивач вказує на відсутність порушень з його боку вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та вважає необґрунтованим та незаконним прийняття ДПІ у Московському районі м. Харкова податкових повідомлень-рішень № 0000011800/0 від 16 квітня 2010 р. (№ 0000011800/1 від 06 травня 2010 р.; № 0000011800/2 від 15 червня 2010 р.; № 0000011800/3 від 26 серпня 2010 р.)

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у запереченнях на адміністративний позов, та вказуючи на те, що факти порушень встановлені в ході проведення невиїзної документальної перевірки позивача та штрафні санкції застосовані правомірно. При цьому представником відповідача зазначено, що під час перевірки позивача використовувалися матеріали невиїзної документальної перевірки його контрагента ТОВ «ПБК «Вертикаль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р. (акт від 17.06.2009 р. №3479/23/3294879) в ході якої не підтверджено факт реальності операцій по придбанню робіт, послуг, а також товарів на адресу ТОВ «ПБК «Вертикаль» та подальшій поставці придбаних робіт, послуг, товарів від ТОВ «ПБК «Вертикаль» на адресу покупців, визначених згідно руху грошових коштів та розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту, внаслідок порушення ч.1 ст.203, 215, п.1ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Також, представник відповідача вказує на неможливість підтвердити, що суми оплат, перераховані ТОВ «ПБК «Вертикаль» за виконані роботи згідно договорів будівельного підряду, укладеними з позивачем повязані з господарською діяльністю, внаслідок чого ДПІ у Московському районі м. Харкова дійшла висновку про порушення ЗАТ «ПЕРСПЕКТИВА» п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

30.03.2010 року ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «ПЕРСПЕКТИВА» з питань взаємовідносин з ТОВ «ПБК «Вертикаль» (код ЄДРПОУ 32948799) за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки складено акт №1699/18/31344111 від 30.03.2010 року, яким встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 16541,40 грн. внаслідок порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р. Такого висновку ДПІ у Московському районі м. Харкова дійшла з огляду на обставини діяльності контрагента позивача ТОВ «ПБК «Вертикаль», вважаючи угоди, укладені з таким субєктом господарювання нікчемними внаслідок порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України, тобто такими що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, посилаючись при цьому на акт №3479/23/3294879 від 17.06.2009 р. документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р.

На підставі акту перевірки позивача №1699/18/31344111 від 30.03.2010 року, ДПІ у Московському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення № 0000011800/0 від 16 квітня 2010 р. (№ 0000011800/1 від 06 травня 2010 р.; № 0000011800/2 від 15 червня 2010 р.; № 0000011800/3 від 26 серпня 2010 р.), яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 16541,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 8270,50 грн., всього у сумі 24811,50 грн.

Як встановлено судом, позивачем з ТОВ «ПБК «Вертикаль» було укладено наступні договори: договір будівельного підряду №9/11-7 від 08.11.2007 року та договір будівельного підряду №21/11-7-вн від 27.11.2007 року. За умовами цих договорів, позивач виступає замовником будівельних робіт, повязаних з електропостачанням офісних, складських та допоміжних приміщень, корпусу №2 та з організацією обліку електроенергії за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 6, що належать позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 321, а ТОВ «ПБК «Вертикаль» виступає виконавцем підрядних робіт з правом залучати до виконання цих робіт субпідрядників.

В підтвердження виконання робіт за зазначеними договорами будівельного підряду до суду надано акти виконаних робіт, оформленими за встановленими чинним законодавством типовими формами (КБ-2в): акт приймання виконаних підрядних робіт №1 від 21.11.2007 р. за листопад 2007р. на суму 19376,40грн., в т.ч. сума ПДВ-3229,40 грн; акт приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30.11.2007 р. за листопад 2007р. на суму 80343,60грн., в т.ч. сума ПДВ-13390,60 грн.

Визначення вартості виконаних підрядних робіт за вищевказаними договорами будівельного підряду підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт, построчними локальними кошторисами за формою №4 ДБН Д.1.1-1-2000, ресурсними відомостями до договірної вартості робіт за формою №4б ДБН Д.1.1-1-2000, розрахунками загальновиробничих витрат, що входять до складу договірної вартості робіт, що відповідає вимогам Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №174 від 27.08.2000 р. «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1.-1-2000».

Розрахунки за договорами будівельного підряду проведені позивачем у безготівковій формі та у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №165 від 14.11.2007 року на суму 19376,40грн. з призначенням платежу «сплата за електропостачання корпусу №2, організацію обліку електроенергії по вул. Барабашова, 6 згідно договору №9/11-7 від 08.11.07 р. ПДВ 3229,40 грн.» та платіжним дорученням №185 від 10.12.2007 року на суму 80343,60грн. з призначенням платежу «сплата за електропостачання складських приміщень - електромонтажні роботи по вул. Барабашова, 6 згідно договору №21/11-7-вн від 27.11.07 р. ПДВ 13390,60 грн.», які проведені банківською установою ПАТ «Альфа-Банк» відділення Харківське, про що свідчать відбитки банківської установи на платіжних дорученнях позивача про проведення платежу. Заборгованість за зазначеними договорами будівельного підряду відсутня, що підтверджується актом перевірки позивача №1699/18/31344111 від 30.03.2010 року.

Як встановлено судом, відповідні суми податку на додану вартість згідно виписаних ТОВ «ПБК «Вертикаль» податкових накладних № 1407 від 14.11.2007 року та № 1012 від 10.12.2007 року позивачем включено у повному обсязі до складу податкового кредиту податкових декларації з податку на додану вартість за січень 2008р., лютий 2008р., та відображено позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних за відповідний період.

Дослідивши надані до суду первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що свідчать про притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб сторін правочину за вчинення діяння по внесенню до цих документів завідомо недостовірних даних, або доказів про невідповідність цих документів вимогам чинного в Україні законодавства, суд дійшов висновку про відповідність наданих до суду податкових накладних, виписаних ТОВ «ПБК «Вертикаль» вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що є обовязковою обставиною для визначення правильності формування позивачем податкового кредиту та є підставою для нарахування позивачем податкового кредиту на підставі п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд зазначає, що відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями проведеними на підставі зазначених договорів будівельного підряду у відповідності до п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд не приймає до уваги посилання ДПІ у Московському районі м. Харкова в акті перевірки позивача №1699/18/31344111 від 30.03.2010 року, на порушення положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., оскільки цим актом перевірки не встановлено яким чином порушено цей Порядок та які саме положення цього Порядку було порушено.

Суд не приймає до уваги висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо нікчемності угод, укладених позивачем із ТОВ «ПБК «Вертикаль» внаслідок порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України, посилаючись при цьому на акт документальної невиїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ «ПБК «Вертикаль» (акт №3479/23/3294879 від 17.06.2009 р.) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р., оскільки ДПІ у Московському районі м. Харкова не надано до суду доказів, сукупність яких би вказувала на нікчемність угод (договорів), укладених позивачем із ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Також, ні в акті перевірки позивача, ні в подальших документах ДПІ у Московському районі м. Харкова не вказано в чому полягає нікчемність договорів будівельного підряду, укладених позивачем із ТОВ «ПБК «Вертикаль», чим порушений публічний характер, чиї права та свободи при цьому порушуються.

Суд зазначає, що відповідно до приписів п.п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10 серпня 2005 року № 327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджуючих доказів.

Позивачем надано до суду технічні умови АК «Харківобленерго» за №11/2125 від 02.03.2007 року та за №11/2126 від 02.03.2007 року та вимоги СО «Харківенергозбут» від 01.03.2007 року щодо розрахункового обліку електричної мережі і місць установок розрахункових засобів обліку з доповненнями до них від 04.07.2007 року за №26-Е/10-2571 у відповідності до яких виконувалися роботи за договорами будівельного підряду №9/11-7 від 08.11.2007 р. та №21/11-7-вн від 27.11.2007 р.

Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Статтею 228 (ч.1) ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Стаття 215 ЦК України розрізняє поняття нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обовязки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку, тобто в такому разі існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що згідно ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказуючи в акті перевірки позивача №1699/18/31344111 від 30.03.2010 р. на нікчемність договорів будівельного підряду, укладеними із ТОВ «ПБК «Вертикаль» з посиланням на ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України, ДПІ у Московському районі м. Харкова не звернула увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що укладені позивачем із ТОВ «ПБК «Вертикаль» договори будівельного підряду не віднесені законом до нікчемних. Іншого ДПІ у Московському районі м. Харкова не доведено.

Суд зазначає, що ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимога закону, або вчинено з метою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобовязання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішення суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виконання. У разі якщо за змістом зобовязання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобовязання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобовязання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до статті 208 ГК України.

ДПІ у Московському районі м. Харкова не надано до суду доказів про те, що договори які укладені позивачем із ТОВ «ПБК «Вертикаль» визнані судом недійсними.

Виходячи із вищевикладеного, за відсутності доказів, які б підтверджували нікчемність правочину, суд дійшов висновку, що укладені позивачем із ТОВ «ПБК «Вертикаль» договори будівельного підряду є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини), а також вони не визнані судом недійсними.

За таких підстав, висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з нікчемністю договорів будівельного підряду, що є підставою для визнання суми податку на додану вартість, віднесеної позивачем до дозволеного податкового кредиту як неправомірної, не ґрунтується на нормах чинного в Україні законодавства.

Також, судом встановлено, що згідно довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із основних видів діяльності позивача є здавання в найм (оренду) третім особам нерухомого майна. Роботи за договорами будівельного підряду №9/11-7 від 08.11.2007 року та №21/11-7-вн від 27.11.2007 року здійснювалися на обєктах позивача за адресою м. Харків, вул. Барабашова, 6, що належать йому на праві власності та позивач безпосередньо використовує їх у своїй господарській діяльності шляхом здавання в оренду третім особам, що підтверджується договорами оренди, які є у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що ДПІ у Московському районі м. Харкова не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000011800/0 від 16 квітня 2010 р. (№ 0000011800/1 від 06 травня 2010 р.; № 0000011800/2 від 15 червня 2010 р.; № 0000011800/3 від 26 серпня 2010 р.).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закрите акціонерне товариство "Перспектива" до Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова про скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000011800/0 від 16 квітня 2010 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000011800/1 від 6 травня 2010 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000011800/2 від 15 червня 2010 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000011800/3 від 26 серпня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Перспектива" судові витрати в розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 26.11.2010 року.

СуддяМ.Д. Кухар