Постанова № 12816237, 07.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 грудня 2010 р. № 2-а- 11107/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача Сидорук Т.П.,

представника відповідача Часник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції

Харківської області

проскасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" (далі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі відповідач) №0000212300/0 від 27.08.2010 року в частині визначення сум податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 36033,00 грн., у тому числі основний платіж 24022,00 грн., штрафні (фінансові санкції) 12011,00 грн. та №0000222300/0 від 27.08.2010 року в частині визначення сум податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 23043,00 грн., у тому числі основний платіж 15362,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 7681,00 грн.

Позивач, свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у платника податку в наявності були усі визначені законодавством первинні документи, які засвідчують факт поставки пічного палива від ПП "Вітафон", а також зазначає те, що ТОВ "Красноградський млин" мало достатні законні підстави для віднесення витрат, повязаних з придбанням ремонтних робіт та послуг санітарно-епідеміологічної станції, до складу валових витрат у перевіреному періоді на загальну суму 15277,23 грн. Витрати понесені на послуги адвоката ОСОБА_3 безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки стосуються прав та обовязків ТОВ "Красноградський млин".

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Красноградської МДПІ у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник Красноградської МДПІ у Харківській області в своїх запереченнях послався на порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3. ст..5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», а саме віднесення до складу валових витрат будь-яких витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на відсутність підтвердження поставки пічного палива від ПП "Вітафон" до ТОВ "Красноградський млин", у зв'язку з відсутністю товарно-транспортної накладної, що є єдиним документом підтвердження транспортного перевезення. Крім цього, Красноградська МДПІ у Харківській області вказує про те, що витрати на отримання консультаційних послуг від адвоката ОСОБА_3 не повязані з веденням господарської діяльності ТОВ "Красноградський млин".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, зясувавши фактичні обставини, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ТОВ "Красноградський млин" зареєстровано Красноградською районною державною адміністрацією Харківської області 17.05.2002 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №167321 та отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №27898202 від 07.06.2002 року.

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківський області №131 від 17.03.2006 року основними видами діяльності, за КВЕД, позивача є оптова торгівля зерном та кормами для тварин, виробництво борошна, розведення свиней, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, здавання під найм сільськогосподарського устаткування.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Красноградський млин" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт №100823/31889680 від 16.08.2010 року.

На підставі акту перевірки №100823/31889680 від 16.08.2010 року, 27.08.2010 року Красноградською МДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення №0000212300/0 про визначення сум податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 36331,00 грн., з яких: 24221,00 грн. оснований платіж, 12110,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення рішення №0000222300/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 23282,00 грн., з яких: 15521,00 грн. оснований платіж, 7761,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Красноградський млин" в порушення пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необґрунтовано включило до складу валових витрат 76810,00 грн., оскільки ці витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Сутність порушень, відповідно до акту перевірки полягає в тому, що відсутній факт поставки пічного палива від ПП "Вітафон" до ТОВ "Красноградський млин", оскільки у Позивача відсутня товарно-транспортна накладна, що є обовязковим і єдиним документом учасників транспортного перевезення (переміщення тощо), виходячи із положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі Наказ Мінтранспорта № 363 від 14.10.1997 року), Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільними наказами Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. № 281/171/578/155 (далі Інструкція № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року) та згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 21.05.2009 року, яким затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (далі Постанова КМУ № 207 від 21.05.2009 року).

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Красноградський млин" (Покупець) та ПП "Вітафон" (Продавець) укладено договори купівлі - продажу №288 від 12.11.2008 року та №308 від 17.11.2008 року. У відповідності до умов п. 1.1. договору купівлі - продажу №288 від 12.11.2008 року, Продавець зобовязується передати, а Покупець прийняти та сплатити кошти за пічне паливо у кількості 7022 літри за ціною 2,33 грн. за літр без урахування ПДВ. Згідно п.1.1. договору купівлі - продажу №308 від 17.11.2008 року, Продавець зобовязується передати, а Покупець прийняти та сплатити кошти за пічне паливо у кількості та за ціною визначеною накладними.

ПП "Вітафон" виставила позивачу рахунки до сплати №20 від 12.11.2008 року на суму 19633,51 грн., №21 від 17.11.2008 року на суму 19633,51 грн., №22 від 04.12.2008 року на суму 31305,29 грн., №26 від 26.12.2008 року на суму 21600,00 грн., а всього на загальну суму 92 172,31 грн. на підставі вище вказаних договорів купівлі-продажу, відповідно до накладних №20 від 12.11.2008 року на суму 19633,51 грн., №21 від 17.11.2008 року на суму 19633,51 грн., №22 від 04.12.2008 року на суму 31305,29 грн. та №26 від 26.12.2008 року на суму 21600,00 грн., за якими ТОВ "Красноградський млин" отримало від ПП "Вітафон" пічне паливо загальною кількістю 35066 літрів.

Крім цього, факт отримання позивачем від ПП "Вітафон" пічного палива у кількості 35066 літрів на загальну суму 92172,31 грн. підтверджується актами приймання передачі від 12.11.2008 року, від 17.11.2008 року, від 04.12.2008 року та від 26.12.2008 року.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені вище первинні документи, а саме накладні, акти приймання-передачі пічного палива, є первинними документами, що засвідчують факт здійснення господарських операцій, а саме, засвідчують факт отримання позивачем від ПП "Вітафон" товару (пічного палива) у кількості 35066 літрів.

Отже, накладні та акти приймання-передачі пічного палива є належними та достатніми документами для бухгалтерського обліку, оскільки вони повністю відповідають вимогам ч.2 ст.9 України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом міністерства фінансові України №88 від 24.05.1995 року, та підтверджують поставку пічного палива від ПП "Вітафон" до ТОВ "Красноградський млин" у кількості 35 066 літрів на загальну суму 92 172,31 грн.

Згідно платіжних доручень №90 від 13.11.2008 року, № 1077 від 14.11.2008 року, №133 від 04.12.2008 року, №147 від 04.12.2008 року, №1179 від 29.12.2008 року, №227 від 29.12.2008 року та №478 від 17.03.2009 року ТОВ "Красноградський млин" сплатило ПП "Вітафон" вартість поставленого пічного палива на загальну суму 92172,31 грн.

Судом встановлено, що поставка товару (пічного палива) підтверджується також внутрішніми документами ПП "Ельба-Інвест", яке здійснює охорону позивача, зокрема, Журналом контролю за переміщенням транспорту ввозу матеріальних цінностей на територію ТОВ "Красноградський млин".

Відповідно до п.3.1 договорів купівлі-продажу №288 від 12.11.2008 року та №308 від 17.11.2008 року встановлено, що поставка продукції здійснюється транспортом Продавця (ПП "Вітафон").

Судом зясовано, що у ТОВ "Красноградський млин" відсутні зобовязання на підставі вказаного договору, щодо оплати послуг з перевезення (транспортування) пічного палива.

Отже, Позивач не замовляв, не отримував та не сплачував послуги з перевезення пічного палива.

Суд зазначає, що наявність товарно-транспортної накладних у позивача за результатами поставки (купівлі-продажу) пічного палива ПП «Вітафон», у даному випадку, не є обовязковою.

Також суд зазначає, що доводи контролюючого органу відносно товарно-транспортної накладної як єдиного документу, що засвідчує факт поставки товару, є фактичним встановленням додаткових обмежень, щодо підстав віднесення сум до складу валових витрат, а це не дозволяється п.5.11. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Норми Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за №128/2568, Інструкції № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008р. за №805/15496 не регламентують порядок та питання в сфері оподаткування, а тому їх застосування під час оподаткування прибутку підприємств, зокрема, в частині визначення складу валових витрат, є безпідставними.

Судом встановлено, що Постанова КМУ №207 від 21.05.2009 року на момент здійснення господарських операцій між ПП "Вітафон" та ТОВ "Красноградський млин" (листопад, грудень 2008 року) не існувала.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

У відповідності до абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З урахуванням наведених норм права та наданих до матеріалів письмових доказів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами у справі.

З матеріалів справи вбачається, що витрати повязані із придбанням у ПП "Вітафон" пічного палива на суму 76810,26 грн., підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі, а тому суд дійшов висновку, що такі витрати ТОВ "Красногрдаський млин" мало право включити до складу валових витрат.

Стосовно висновку в акті перевірки, про завищення позивачем податкового кредиту на суму 15362,05 грн. за листопад та грудень 2008 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За твердженням позивача пічне паливо є необхідною речовиною для роботи обладнання з сушки зерна та маслонасіння (зерносушилка А1-ДСП-50). Отже, придбання пічного палива повязано із господарською діяльністю позивача, оскільки ТОВ "Красноградським млин" надає послуги фермерським та сільськогосподарськім підприємствам з сушки зерна та масло насіння, використовуючи при цьому обладнання (зерносушилка А1-ДСП-50).

Як вбачається з довідки позивача № 261 від 02.09.2010 року про рух пічного палива за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, внутрішні документи позивача (звіти майстрів, звіти про рух пічного палива, акти про списання палива), акти рахунки та розпорядження на очистку сушку зерна, семян масличних культур та трав, зясовано, що без фактичного отримання пічного палива від контрагентів, у т.ч. від ПП "Вітафон", позивач не міг би здійснити сушку зерна та маслонасіння для сільськогосподарських підприємств, що були ним надані у перевіреному періоді.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ПП "Вітафон" щодо взаємовідносин з позивачем, містять всі необхідні реквізити, визначені пп. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з наведених вище обставин та норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість віднесення позивачем у листопаді та грудні 2008 року сум ПДВ до складу податкового кредиту у загальному розмірі 15362,05 грн.

Таким чином, ТОВ "Красноградський млин" не порушив вимоги пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, п. 7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому відсутній факт завищення сум податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки №100823/31889680 від 16.08.2010 року, ТОВ "Красноградський млин" порушило пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у звязку з тим, що безпідставно включило до складу валових витрат 3 та 4 кварталів 2008 року витрати, які були здійснені ним у травні та червні 2008 року у розмірі 15277,73 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Красноградский млин" (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) (Виконавець) укладено договір №106 від 25.04.2008 року, відповідно до умов якого, Виконавець здійснює ремонтні роботи в будівлі лабораторії та бухгалтерії позивача, що розташовані у місті Красноград по вулиці Полтавській, 186.

Згідно документів, що містяться у справі, основні засоби, де здійснювалися ремонтні роботи ФОП ОСОБА_5, перебувають на балансі позивача.

Факт проведення ремонтних робіт ФОП ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 28.05.2008 року на суму 5672,50 грн., від 28.05.2008 року на суму 2595,00 грн. та від 24.06.2008 року на суму 6592,00 грн., а всього на загальну суму 14859,50 грн.

Крім того, позивач 25.12.2007 року уклав з Красноградською районною санітарно-епідеміологічною станцією договір №21/387.

На виконання умов п.1.1 договору №21/387 від 25.12.2007 року Красноградська районна санітарно-епідеміологічна станція здійснила дослідження питної води по санітарно-хімічним та бактеріологічним показникам, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) на суму 418,23 грн.

Згідно Журналу обліку вхідної кореспонденції за 2008 рік позивача, акти приймання передачі виконаних робіт з проведення ремонтних робіт від 28.05.2008 року та від 24.06.2008 року на загальну суму 14 859,50 грн. надішли від ФОП ОСОБА_5 14.07.2008 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) з дослідження питної води на суму 418,23 грн. від Красноградської районної санітарно-епідеміологічної станції отриманий 08.07.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що витрати по послугам на проведення вказаних вище ремонтних робіт та дослідження питної води у розмірі 15 277,73 грн. не були відображені у 2 кварталі 2008 року, оскільки документальне їх підтвердження було отримано позивачем у липні 2008 року.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 5.2.6 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Отже, відповідно до вимог діючого законодавства, суми витрат, не віднесені до складу валових витрат у минулих звітних податкових періодах, підтверджені документами у звітному податковому періоді, включаються до складу валових витрат платника податку звітного податкового періоду.

Таким чином, ТОВ "Красноградський млин" правомірно включив до складу валових витрат 3 та 4 кварталів 2008 року витрати на проведення ремонтних робіт та дослідження питної води на загальну суму 15277,73 грн., оскільки на момент здійснення цих господарських операцій (2 квартал 2008 року) ці витрати не були документально підтверджені, а були доведені документально у наступних звітних періодах.

Також суд відмічає, що в акті перевірки № 100823/31889680 від 16.08.2010 року відповідачем зроблений висновок про завищення валових витрат у 4 кварталі 2008 року у розмірі 4000,00 грн. у звязку з тим, що витрати на отримання консультаційних послуг від адвоката ОСОБА_3 не повязані з веденням господарської діяльності ТОВ "Красноградський млин".

Судом встановлено, що 15.01.2008 року між ТОВ "Красноградський млин" (Замовник) та адвокатом ОСОБА_3 (Адвокат) укладено договір про надання консультаційних послуг.

На підставі п.2.2. договору про надання консультаційних послуг від 15.01.2008 року, позивач передав Адвокату документи згідно акту від 16.01.2008 року, у тому числі, реєстраційні документи ТОВ "Красноградський млин", договори купівлі-продажу будівель, споруд та обладнання за 2002 рік, акти перевірок Красноградської МДПІ у Харківській області за 2003-2007 роки.

В межах переданих позивачем Адвокату документів, останній надав ТОВ "Красноградський млин" консультації та розяснення, що підтверджується актом виконаних робіт від 08.10.2008 року та звітом про виконані ним роботи та здійснені послуги від 08.10.2008 року.

Платіжними дорученнями №180 від 14.02.2009 року, №414 від 04.03.2009 року, №68 від 09.04.2009 року, позивач сплатив Адвокату 4000,00 грн. за надані ним консультаційні послуги.

Аналіз ст.ст. 55, 79, 83 Господарського кодексу України, ст.ст.89, 113 Цивільного кодексу України та матеріалів справи вказує на те, що Позивач є господарським товариством, яке здійснило державну реєстрацію, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі Єдиний державний реєстр).

Згідно ст.ст. 1, 18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, у т.ч. про ідентифікаційний номер юридичної особи, про місцезнаходження (або про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням), про керівника юридичної особи та наявності обмежень, щодо його повноважень.

Необхідність контролю за відомостями, що знаходяться в Єдиному державному реєстрі, виходить із положень ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", оскільки такі відомості вважаються достовірними та можуть використовуватись в спорі з третьою особою (у спорі з контролюючим органом про скасування податкових повідомлень-рішень, у спорі про визнання договору недійсними тощо).

В свою чергу, установчі документи (статут тощо) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законами. Так, у відповідності до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", установчі документи товариства повинні містити відомості про предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Тобто, наведені вище відносини між суб'єктами господарювання (Позивач та інші контрагенти) під час укладання та здійснення господарських договорів, між суб'єктами організаційно-господарських повноважень (господарське товариство, керівники, учасники господарського товариства) у процесі управління господарською діяльністю і становлять законодавчо визначену сферу господарських відносин (стаття 3 ГК України), від яких залежить отримання, сплата та розподіл прибутку.

Отже, консультації Адвоката з питань відповідності статутних документів позивача законодавству, порядку внесення та отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, безпосередньо повязані з господарською діяльністю ТОВ "Красноградський млин".

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків між субєктами господарювання є договори та інші правочини.

Консультації по питанням, що стосуються порядку укладання, істотних умов, моменту переходу права власності, дотримання форми та порядку державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості, устаткування тощо, є суттєвими та необхідними для позивача, оскільки саме з цих обєктів формуються основні засоби платника податку, без яких неможливо здійснювати господарську діяльність.

Питання повязані із процедурою порядку та підстав проведення документальних перевірок контролюючими органами, проведення оперативно-розшукових дій на підприємстві правоохоронним органами, обсяг прав та обовязків посадових осіб під час проведення перевірок господарської діяльності платника податку, також повязані із Позивачем, оскільки перевіряється саме його господарська діяльність за певні періоди часу.

Суд зазначає, що вищенаведене, вказує на прямий законодавчо визначений зв'язок отриманих від адвоката консультаційних послуг із веденням господарської діяльності ТОВ "Красноградський млин".

Консультації та рекомендації з перелічених питань, відповідно до п.2.3 договору про надання консультаційних послуг від 15.01.2008 року, надавалися адвокатом як в усній формі, так і шляхом оформленням довідок у письмовій формі (довідка про права та компетенцію перевіряючих та контролюючих органів).

Відповідно до п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач має право віднести до складу валових витрат будь-які витрати, у тому числі витрати на консультаційні послуги, за умови, що такі витрати повязані із господарською діяльністю ТОВ "Красноградський млин" та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Суд відмічає, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює конкретного переліку документів для підтвердження витрат на отримання консультаційних послуг. Тому, для включення таких витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Усі реквізити, визначені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", присутні в акті виконаних робіт від 08.10.2008 року, що підтверджує факт надання адвокатом ОСОБА_3 консультаційних послуг ТОВ "Красноградський млин".

Суд не погоджується з висновком відповідача про не надання первинних документів, які підтверджують фактичне використання наданих послуг у господарській діяльності позивача. Посилання відповідача на відсутність інформації, що підтверджує зв'язок отриманих консультаційних послуг з веденням господарської діяльності ТОВ "Красноградський млин" є необґрунтованим.

Таким чином, зазначені обставини, свідчать про те, що ТОВ "Красноградський млин" мало достатні законні підстави для віднесення витрат, повязаних з придбанням консультаційних послуг у розмірі 4000,00 грн. до складу валових витрат.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірностісвого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщовін заперечуєпроти адміністративного позову. Представник відповідача під час розгляду справи не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення позивачу суми податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 36033,00 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 23043,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Красноградський млин" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує на користь Позивача здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40грн.

Керуючись ст.ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" до Красноградської Міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомленьрішень №0000212300/0 від 27.08.2010 року в частині визначення сум податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 36033,00 грн., у тому числі 24022,00 грн. основний платіж, 12011,00 грн. штрафні (фінансові санкції) та №0000222300/0 від 27.08.2010 року в частині визначення сум податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 23043,00 грн., у тому числі 15362,00 грн. основний платіж, 7681,00 грн. штрафні (фінансові санкції) - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомленнярішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000212300/0 від 27.08.2010 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" сум податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 36033,00 грн., у тому числі 24022,00 грн. основний платіж, 12011,00 грн. штрафні (фінансові санкції).

Скасувати податкове повідомленнярішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000222300/0 від 27.08.2010 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" сум податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 23043,00 грн., у тому числі 15362,00 грн. основний платіж, 7681,00 грн. штрафні (фінансові санкції).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" (код за ЄДРПОУ 31889680, 63303, Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул. Полтавська, 186, р/р № 26009000041939 в АБ "Факторіал-банк" м. Харкова, МФО 351715) судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 10.12.2010 року.

Суддя Біленський О.О.