Рішення № 128162047, 16.06.2025, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/166/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 року с-ще Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

за участю секретаря с/з Марієвської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Брусилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, щовона проживає в АДРЕСА_1 . Разом з нею в цьому ж будинку проживає її матір ОСОБА_2 . До 2007 р. в цьому ж будинку проживав її батько ОСОБА_3 . Зі слів матері позивачки, будинок, в якому вони проживають, вони з батьком отримали від місцевої адміністрації як службове житло у зв`язку з тим, що мали статус переселенців з Чорнобильської зони. В подальшому її батько оформив право власності на цей будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батьки розлучились. До моменту офіційного розлучення батьки не проживали однією сім`єю 3 роки. На момент припинення проживання батьків однією сім`єю позивачці було 12 років. Відповідно, вона не знала і не могла знати умови їх розлучення та правові наслідки такого розлучення. Після розлучення і до своєї смерті її батько не мав інших дітей (ні рідних, ні усиновлених). ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_3 помер. На момент смерті її батько проживав в с. Розсохівське Народицької селищної територіальної громади Коростенського району Житомирської області. Зі слів матері позивачці було відомо, що її батько ОСОБА_3 на момент смерті не мав у власності майна. При цьому позивачка зі слів матері вважала, що право власності на будинок, в якому вони всі разом проживали і в якому проживає з матір`ю на даний час позивачка, батько переоформив на її матір в процесі їх розлучення. З огляду на отриману від матері інформацію про відсутність у батька будь-якого майна, позивачка не звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту смерті батька. Вже зі спливом шестимісячного строку вона дізналась, що при розлученні батьків її батько лише виписався з будинку, в якому він проживав з ними. Натомість, її матір цей факт сприйняла як те, що батько право власності на будинок переоформив на неї. При цьому документів, що б посвідчували право власності на будинок, в якому мешкає позивачка, ані в неї, ані в її матері не було. Тому, щоб встановити хто саме має право власності на вказаний будинок, позивач звернулась до Житомирської районної військової адміністрації з проханням надати їй дублікат свідоцтва про право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 14.10.2023 року вона отримала відповідь, з якої вбачається, що державний реєстратор Житомирської районної військової адміністрації увільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу, тому надати дублікат свідоцтва про право власності на будинок не вбачається за можливе. Разом з цим, їй було відправлено просту копію свідоцтва про право власності від 15.01.2002р. на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З отриманої копії свідоцтва позивачкою було встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частинах. Тобто на момент смерті батько позивачки ОСОБА_3 володів 1/3 частки в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та позивач як єдина донька свого батька ОСОБА_3 мала право за законом на спадкування його 1/3 частки у вказаному будинку Однак, з огляду на наведені обставини, позивачка не знала про наявність у її батька у власності майна і не звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщини у встановлений строк. Листом від 31.01.2025р. Перша Коростенська державна нотаріальна контора повідомила позивачці про відмову у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного строку та роз`яснила процедуру вирішення цього питання в судовому порядку.

За наведених обставин ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2025 р. у вказаній цивільній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.03.2025 року за клопотанням позивачки з Першої Коростенської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було витребувано інформацію, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 червня 2025 р. підготовче провадження у вказаній цивільній справі було закрито та справу було призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області в судове засідання також не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (а.с. 6).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с. 7).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 батьком останньої зазначений ОСОБА_3 (а.с. 4).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу 30.07.2010 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 5 зворот).

Згідно довідки № 64 від 13.01.2025 р., виданої начальником ЦНАП Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_2 один (а.с. 12).

Крім того, судом встановлено, що за заявою ОСОБА_1 завідуючою Першою Коростенською державною нотаріальною конторою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею було пропущено встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 11).

Згідно відповіді завідуючої Першою Коростенською державною нотаріальною конторою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 260/01-16 від 20.05.2025 року спадкова справа до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась (а.с 51).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19 (провадження № 61-15100св21).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що строк для подання заяви про прийняття позивачкою спадщини пропущений з поважної причини, так як не було відомо про наявність спадкового майна, а тому вона не звернулась до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

Зазначені позивачкою причини пропуску строку, передбаченого законодавством для прийняття спадщини, суд вважає поважними, через що наявні законні підстави визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю в три місяці, задовольнивши таким чином її позовні вимоги.

На підставі викладеного, ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Народицької селищної ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) додатковий строк у три (три) місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СУДДЯ О.С. Данилюк