Постанова № 12816195, 30.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 листопада 2010 р. № 2-а- 9577/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Шульга К.Г., діє за дорученням від 01.07.2010р.

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіс-2006"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в період з 18.12.2009 року по 15.01.2010 року провела виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАТІС-2006» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої був складений Акт перевірки № 97/23-212/34633637 від 20.01.2010р. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192302/0 від 02.02.2010р., яким ТОВ «ГРАТІС-2006» було донараховане податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 548787,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 219896,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з істотним порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим вказані податкові-повідомлення рішення скасуванню не підлягають.

В судове засідання, призначене на 30 листопада 2010 року, представник відповідача не прибув, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі міста Харкова, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в Фрунзенському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАТІС-2006» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., про що складено Акт № 97/23-212/34633637 від 20.01.2010р. (а.с. 8-15). В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на 548787 грн., в т.ч.: 3 квартал 2008 на 110581 грн., 4 квартал 2008 на 110582 грн., 1 квартал 2009р. на 109011 грн., 2 квартал 2009р. на 109291 грн., 3 квартал 2009р. на 109322 грн.

На підставі зазначеного акту планової виїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000192302/0 від 02.02.2010р., яким з посиланням на встановлене порушення п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток приватних підприємств» здійснено донарахування ТОВ «ГРАТІС-2006» податку на прибуток на загальну суму 768683.00 грн. (основний платіж 548787.00 грн., штраф 219896.00 грн.) (а.с. 16).

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративної скарги до ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова (а.с. 17-19). Скарга позивача ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова була залишена без задоволення, що підтверджується копією Рішення ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова від 22.04.2010р. № 5105/10/25-013 (а.с. 20-23), у звязку з чим ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення рішення № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року (а.с. 24) з ідентичним первинному розміром донарахованих податкових зобовязань.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 97/23-212/34633637 від 20.01.2010р. та рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова за результатами розгляду скарги від 22.04.2010р. судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення. Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ГРАТІС-2006» віднесло до складу валових витрат вартість інформаційно-консультаційних послуг, повязаних з реалізацією нерухомості. Вартість вказаних послуг складає 308000 грн., тоді як доход від операції з продажу нерухомості за перевіряє мий період склав лише 137077 грн., що свідчить про порушення п.п. 5.1 п.п. 5.2, 5.2.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р.; ТОВ «ГРАТІС-2006» віднесло до складу валових витрат вартість інформаційно-консультаційних послуг, повязані із створення спеціалізованого сайту в Інтернеті. Вартість вказаних послуг складає 150000 грн., при перевірці не надано документів, що свідчать про повязаність цих витрат з господарською діяльністю, що свідчить про порушення п.п. 5.1 п.п. 5.2, 5.2.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р.; ТОВ «ГРАТІС-2006» віднесло до складу валових витрат вартість інформаційно-консультаційних послуг у сфері комерційної діяльності (ефективне податкове планування). Вартість вказаних послуг складає 25025 грн., які документально не підтверджені, що свідчить про порушення п.п. 5.1 п.п. 5.2, 5.2.1 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. Крім того, порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за угодою позики № 1-38/08У від 28.03.2008р., укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» та ТОВ «ГРАТІС-2006» (а.с. 11).

Перевіряючи ці висновки, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Стосовно порушень, встановлених по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_2 договір від 12.01.2009 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобовязувався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні послуги, обєктом дослідження яких є характеристика основних тенденцій ринку нерухомості (а.с. 28). В акті приймання виконаних робіт (наданні послуг) від 30.03.09р., підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_2 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 150000,00 грн. (а.с. 32).

Крім того, позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_3 договір від 12.01.2009 року, про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 зобовязувався надати позивачу за плату консультаційні послуги, обєктом дослідження яких є питання управління нерухомістю (а.с. 29). В акті приймання виконаних робіт (наданні послуг) від 30.12.2009р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_3 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 11660,00 грн. (а.с. 33). від 30.06.2009р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_3 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 153000,00 грн. (а.с. 34), від 31.03.2009р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 12.01.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_3 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 5000,00 грн. (а.с. 35).

Позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір від 01.07.2009 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 зобовязувався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні послуги, обєктом дослідження яких є розробка сайту в Інтернеті, документальне оформлення продаж нерухомості через Інтернет, оцінка ризиків при створенні сайту (а.с. 30). В акті приймання виконаних робіт (наданні послуг) від 30.09.2009р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 01.07.2009р., зазначено, що ФОП ОСОБА_4 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 150000,00 грн. (а.с. 36), від 31.12.2008р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 01.12.2008р., зазначено, що ФОП ОСОБА_4 здає, а позивач приймає інформаційно-консультаційні послуги за договором, вартістю 25025,00 грн. (а.с. 37).

ТОВ «ГРАТІС-2006» було укладено з ФОП ОСОБА_5 договір від 01.12.2008 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_5 зобовязувався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні послуги, обєктом яких є надання усних консультацій у сфері господарської діяльності позивача (а.с. 31).

Позивачем надано до суду звіти про надання інформаційно-консультаційних послуг, наданий ФОП ОСОБА_2 на виконання договору від 12.01.2009р. (а.с. 75-99), ФОП ОСОБА_3 на виконання договору від 12.01.2009р. (а.с. 100-102, 103-111), ФОП ОСОБА_4 на виконання договору від 01.07.2009р. (а.с. 112-119).

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 97/23-212/34633637 від 20.01.2010р. судом встановлено, що вказані вище звіти позивачем до перевірки надані не були.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, за змістом закону до валових витрат можна відносити лише ті, які закон визнає компенсацією вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Тобто, визначальною ознакою валових витрат є їх безпосередній звязок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарський операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 означеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

До матеріалів справи позивачем надані звіти про виконану роботу та про надання інформаційно-консультаційних послуг. Із вказаних звітів вбачається, що дослідження, викладені у одних звітах, носять формальний характер, у інших - містять загальнодоступну, а в частині і загальновідому інформацію з історії міста Харкова. Як встановлено в судовому засіданні позивач спеціалізується на діяльності у сфері господарської діяльності, що підтверджувалося в судовому засіданні представником позивача. Тому суд приходить до висновку, що надання інформаційно-консультаційних послуг для організації, яка спеціалізується саме на цьому виді діяльності, не є необхідним для провадження господарської діяльності, оскільки вказана діяльність буда розпочата та проваджувалася до отримання такої інформації. Більш того, вказана інформація носить загальнодоступний характер, а також не відповідає за змістом та суттю наданню інформаційно-консультаційних послуг, не містить інформації щодо вивчення ринку нерухомості. Із вказаних вище звітів про надання інформаційно-консультаційних послуг судом встановлено, що викладена у звітах інформація про історію міста Харкова взагалі не може бути використана у господарській діяльності, оскільки не містить будь-якої конкретної інформації. Крім того, виходячи із змісту та обсягу надання інформаційно-консультаційних послуг, суд приходить до висновку про те, що вартість наданих послуг (виконаних робіт) значно перевищує розумний рівень.

Більш того, позивачем не надано жодного підтвердження, що на виконання умов, визначених договором з ФОП ОСОБА_4 від 01.07.2009 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 зобовязувався надати позивачу за плату інформаційно-консультаційні послуги, обєктом дослідження яких є розробка сайту в Інтернеті, документальне оформлення продаж нерухомості через Інтернет, оцінка ризиків при створенні сайту, яке б свідчило про належне виконання договірних зобовязань ФОП ОСОБА_4, а саме: розробка сайту в Інтернеті, документальне оформлення продаж нерухомості через Інтернет, оцінка ризиків при створенні сайту. В акті приймання виконаних робіт від 30.09.2009р. підписаного на підставі вказаного вище договору від 01.07.2009р., не зазначено, що ФОП ОСОБА_4 виконав договірні зобовязання, але реквізитів сайту, та інших суттєвих ознак його створення, позивачем суду не надано.

Під час судового розгляду справи не було встановлено жодних обставин, які б стали підставою для висновку про зв'язок витрат з придбання згаданих послуг з господарською діяльністю позивача. Зокрема, не було встановлено факту економічної вигоди від придбаних послуг, виявлення нових, відмінних від існуючих, ринків збуту-придбання нерухомості, доказів впровадження нових видів діяльності.

Крім того, суд зазначає, що надання інформаційно-консультаційних послуг відноситься до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено особливий порядок податкового обліку. Зокрема, абзацем першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг, що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Отже, витрати на надання інформаційно-консультаційних послуг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5 .4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

Таким чином, суд зазначає, що відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг, отриманих ТОВ «ГРАТІС-2006» за договором, а тому позовні вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року в частині нарахування податкового зобовязання в розмірі: за основним платежем 120757.00грн., за штрафними санкціями 91486.97грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень в частині податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн.) суд зазначає наступне.

Підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень в цій частині є, на думку відповідача, безпідставне віднесення до складу валових витрат суми нарахованих відсотків за користування позикою за договором позики № 1-38/08У від 28.03.2008р. у розмірі 1712120,39 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» та ТОВ «ГРАТІС-2006» був укладений договір позики № 1-38/08У від 28.03.2008р., п.п. 1.1. якого визначена сума позики за Договором, яка становить 7998574,00 грн. (а.с. 38-40), додаткових угод № 1 до договору позики № 1-38/08У від 28.03.2008р. (а.с. 41) та № 2 до договору позики № 1-38/08У від 28.03.2008р. (а.с. 42).

Висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» яким завищено валові витрати, у звязку з тим, що компанія з управління активами ПВІФ «Потенціал» НВЗТ не є юридичною особою, не є резидентом або нерезидентом України, про що зазначено в акті перевірки став підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн.) (а.с. 12).

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про відсутність державної реєстрації компанії з управління активами ПВІФ «Потенціал» НВЗТ як юридичної особи, з огляду на те, що вказаний субєкт господарювання не є контрагентом договору позики № 1-38/08У від 28.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» та ТОВ «ГРАТІС-2006».

До матеріалів справи позивачем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» зареєстровано у якості юридичної особи 08.09.2005р. (а.с. 173).

Крім того, було підтверджено представником позивача та не заперечувалось представником відповідача, що договір позики № 1-38/08У від 28.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Меркурій-Капітал» та ТОВ «ГРАТІС-2006», виконувався сторонами, а питання про його нікчемність або недійсність в акті перевірки не порушувалось.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про хибність висновків відповідача щодо порушення позивачем п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Гратіс-2006" податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн.) підлягають скасуванню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 207 Господарського кодексу України, Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110, ст.ст. 4, 8, 11, 86, 87, 94, 104, 128, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіс-2006" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000192302/0 від 02 лютого 2010 року та № 0000192302/1 від 29 квітня 2010 року в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Гратіс-2006" податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 556439,03 грн. (за основним платежем - 428030 грн., за штрафними санкціями 128409,03 грн).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіс-2006" (ідентифікаційний код 34633637, місцезнаходження: пр. Московський, 114, м. Харків, 61082) витрати по сплаті державного мита у сумі 2.46 (дві грн. 46 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2010 року.

Суддя Волкова Л.М.