Постанова № 12816046, 24.11.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3278/10/1970

"24" листопада 2010 р. Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючоїДерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

участю:

представника позивача Лаба Г.В.

представника відповідача Рацин Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство»(надалі позивач, ДП «Тернопільське лісове господарство») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000302304/0 від 02 березня 2010 року, № 0000302304/1 від 07 травня 2010 року, № 0000302304/2 від 16 липня 2010 року, № 0000302304/3 від 29 вересня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство»позов підтримав в повній мірі та просив його задовольнити, мотивуючи це тим, що вказані податкові повідомлення - рішення № 0000302304/0 від 02 березня 2010 року, № 0000302304/1 від 07 травня 2010 року, № 0000302304/2 від 16 липня 2010 року, № 0000302304/3 від 29 вересня 2010 року є такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, а висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам, оскільки ДП «Тернопільський лісгосп»віднесло до складу витрат суму на оплату праці та суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наростаючим підсумком за 9 місяців 2008 року. Сума вказаних витрат була занижена у Декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року, а тому податкове зобов'язання за півріччя 2008 року з податку на прибуток було завищене. Отже, висновки про донарахування податку на прибуток є безпідставними. Оскільки податкове зобов'язання визначене неправомірно, штрафні санкції нараховані безпідставно.

В судовому засіданні представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки відповідно до акту перевірки було встановлено порушення Державним підприємством «Тернопільське лісове господарство»Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього у сумі 15380 грн., у тому числі за 9 місяців 2008 року в сумі 24515 грн., 2008 рік (в цілому) в сумі 15380 грн., завищення податку на прибуток всього в сумі 5829 грн., у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 3814 грн., півріччя 2009 року в сумі 4718 грн., 9 місяців 2009 року в сумі 5829 грн. та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток всього в сумі 337976 грн., в тому числі за І квартал 2009 року в сумі 92814 грн., півріччя 2009 року в сумі 284092 грн., 9 місяців 2009 року в сумі 337976 грн.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача не є обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, до задоволення не підлягають, виходячи з наступних міркувань.

Працівниками Тернопільської ОДПІ на підставі направлень від 25.12.2009р. №005254 та від 01.02.2010р. №005331, виданих Тернопільською обєднаною ДПІ, згідно із п.1, ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання Тернопільської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ДП „Тернопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2009р. по 30.09.2009р. відповідно до затвердженого плану перевірки та згідно з актом перевірки №1177/23-420/00993024 від 19.02.2010 встановлено порушення п.п.4.1.1, п.п.4.1.2, п.п.4.1.6, п.4.1, ст.4, п.п.7.3.5, п.7.3, ст.7, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5, п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9, п.5.3, п.п.5.4.10, п.5.4, п.п.5.6.1, п.п.5.6.2, п.5.6, ст.5, п.п.8.7.1, п.8.7, ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього у сумі 15380 грн., у тому числі за 9 місяців 2008 року в сумі 24515 грн., 2008 рік (в цілому) в сумі 15380 грн., завищення податку на прибуток всього в сумі 5829 грн., у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 3814 грн., півріччя 2009 року в сумі 4718 грн., 9 місяців 2009 року в сумі 5829 грн. та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток всього в сумі 337976 грн., в тому числі за І квартал 2009 року в сумі 92814 грн., півріччя 2009 року в сумі 284092 грн., 9 місяців 2009 року в сумі 337976 грн.

Крім цього, перевіркою первинних документів і податкової звітності за період, що перевірявся, встановлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку і показниками декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: по рядку 04.3 „Витрати на оплату праці" занижено валові витрати на 496 286 грн.; по рядку 04.4 „Сума страхового збору (внесків) до державного загальнообов'язкового - страхування" занижено валові витрати на 236 755 грн.; по рядку 04.6 „Сума податків, зборів" завищено ватові витрати на 17 035 грн., і завищено валові витрати на 6 177 грн.; по рядку 04.13 „Інші витрати" завищено ватові витрати на 162 866 грн. та занижено валові витрати на 26 598 грн.

Враховуючи вищевказані порушення, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток - на 15380 грн. завищення податку на прибуток - на 5 829 грн. та визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 9 місяців 2009 р. в сумі 337 976 грн.

За результатами перевірки Тернопільська ОДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення від 2 березня 2010 р. № 0000302304/0, яким визначила 9 551 грн. податку на прибуток (15 380 грн. - 5 829 грн.) та застосувала 12 257,5 грн. штрафної санкції з згідно з пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Рішеннями Тернопільської ОДПІ від 6 травня 2010 р. № 28516/7/25-011 і ДПА у Тернопільській області від 14 липня 2010 р. № 10699/10/25-007/152, прийнятими за розглядом первинної і повторної скарг, вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін. На підставі зазначених рішень, прийнятих за розглядом скарг, Тернопільська ОДПІ відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. № 253 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за № 567/5758, із змінами і доповненнями з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, направила позивачу податкові повідомлення - рішення від 7 травня 2010 р. № 0000302304/1 і від 16 липня 2010 р. №0000302304/2.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003р. №143 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за №2717592. встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - це загальна сума доходу платника податку віл усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду - в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України. її континентальному шельфі, виключно (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.2.1 п.4;2 ст. 4 Закону не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість. До валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8 Закону України "Про податок на додану вартість", включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених пунктом 8 .15 ст. 8 зазначеного Закону.

Відповідно до підп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До складу валових витрат включаються:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону);

- суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених пп. 5.3.5 цієї статті. Для платників податку, основною діяльністю яких виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті

Підпунктами 5.6.1 та 5.6.2 п.5.6 ст. 5 Закону передбачено, що з урахуванням норм п.5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Додатково до виплат, передбачених пп. 5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоровя працівників у випадках, передбачених законодавством, а також внески, визначені абзацом другим з цього підпункту.

Пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника за підставами, викладеними у пп. б пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених ;ц я такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає гака недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Щодо заниження податку на прибуток у сумі 15380 грн., то судом з матеріалів справи встановлено, що у декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року показники у рядку 04.3 „Витрати на оплату праці" та у рядку 04.4 „Сума страхового збору до фондів державного загальнообов'язкового страхування" були занижені дані витрати були враховані у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року», проте, суд враховує, що попередньою плановою виїзною перевіркою Тернопільської ОДПІ ДП «Тернопільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07р. по 30.06.08р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. не встановлено заниження або завищення задекларованих ДП „Тернопільський лісгосп" показників за ІІ-ІVкв.2007р. та за І-Пкв.2008 р. у рядку 04.3 Декларацій „витрати на оплату праці", а також не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.4 Декларацій „Сума страхового збору"», що підтверджується Актом перевірки №14421/23-420/00993024, а саме п.п.2 та п.п.3 п.3.1.2 розділу 3 цього Акту.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство»не є підставним, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

керуючись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство»( м. Тернопіль, вул. Багата, 5, код ЄДРПОУ 00993024) до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень № 0000302304/0 від 02 березня 2010 року, № 0000302304/1 від 07 травня 2010 року, № 0000302304/2 від 16 липня 2010 року, № 0000302304/3 від 29 вересня 2010 року -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.