Постанова № 12815936, 18.11.2010, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 р. Справа № 2а-1772/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М. суддів Шевченко І.Г., Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,

представника позивача - Береговець Р.М.,

представника відповідача - Шкриль Л.Г.,

представника відповідача - Гарбуз П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області, Державного казначейства України про визнання незаконною бездіяльності Державної податкової інспекції в м.Суми, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування, стягнення з Державного бюджету України заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 року позивач, акціонерне товариство закритого типу «Сумський фарфоровий завод», звернувся до суду з адміністративним позовом, який уточнив та доповнив в ході розгляду справи, мотивуючи позовні вимоги тим, що за результатами здійснених акціонерним товариством закритого типу «Сумський фарфоровий завод» у серпні-жовтні 2009 року господарсько-фінансових операцій та у відповідності з поданими до Державної податкової інспекції в м. Суми податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2009 року, різниця між загальними сумами податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів ( робіт, послуг) протягом звітних періодів та сумами податкових кредитів звітних періодів, яка становила 1418241 грн, має відємне значення і підлягала бюджетному відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Позивачем було подано до Державної податкової інспекції в місті Суми декларації з податку на додану вартість та відповідні розрахунки суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення цієї суми. Відповідачем право на бюджетне відшкодування було підтверджене відповідними довідками.

Однак, на час звернення до суду позивачеві зазначена сума із Державного бюджету не відшкодована.

В ході розгляду справи позивач свої вимоги зменшив, зазначивши, що податковими повідомленнями-рішеннями від 19.03.2010р. № 0000292306/0/17996 та від 20.04.2010р. № 0000432306/0/27810, ДШ в м. Суми зменшила суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 55025,33 за листопад 2009р. та 57671,58 за жовтень 2009р. Погодившись з цими рішеннями позивач визначив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1305544,09 грн. Проте, і після цього відповідачем не були подані висновки про бюджетне відшкодування до органів державного казначейства.

Разом з тим, 11 червня 2010 року Державною податковою інспекцією в місті Суми за результатами невиїзної документальної перевірки АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., грудень 2009р. були складені акти № 4648/23-6/00310433, № 4647/23-6/00310433, № 4636/23-6/00310433, № 4697/23-6/00310433.

Згідно з висновками, викладеними:

-в акті № 4648/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДПІ в м. Суми виявила порушення позивачем п. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на суму 115787,82 грн.;

-в акті № 4647/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДШ в м. Суми виявила порушення позивачем її. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009р. - 111493,60 грн.;

-в акті № 4636/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДПІ в м. Суми виявила порушення позивачем п. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. на суму 69444,12 грн.;

-в акті № 4697/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДПІ в м. Суми виявила порушення позивачем п. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009р. на суму 182482,67 грн.

На підставі вказаних актів перевірки, в зв'язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок постачальників робіт (послуг) по ланцюгу до виробників та встановлення фактичних сплат зазначених вище сум ПДВ до Державного бюджету, ДПІ в м. Суми прийняла: податкове повідомлення-рішення № 0001162706/0/45937 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 115787,82 грн. за жовтень 2009р.; податкове повідомлення-рішення № 0001152306/0/45938 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 111493,60 грн. за серпень 2009р.; податкове повідомлення-рішення № 0001112306/0/45885 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 69444,12 грн. за вересень 2009р.; податкове повідомлення-рішення № 0001092306/0/45920 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 182482,67 грн.за грудень 2009р.

Позивач вказує на те, що рішення ДШ в м. Суми ґрунтується на позиції, яка повністю суперечить чинному податковому законодавству, в тому числі припису п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким «бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)». При цьому, ДПІ в м. Суми ніяким чином не заперечує факти сплати позивачем податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг), що підтверджено відповідними розрахунковими, банківським та видатковими документами позивача. Окрім того, АТЗТ «Сумський фарфоровий завод», відповідно до Постанови КМУ від 12 травня 2010р. № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість», подало заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики до ДПІ в м. Суми. 02.09.2010р. ДПІ в м. Суми направило лист № 66917/10/10-074 від 02.09.2010р. де надасться виписка з затвердженого Міністерством фінансів України реєстру інвентаризації № 3. наданого за результатами опрацювання заяв платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010р.. підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік». Сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає погашенню облігаціями внутрішньої державної позики складає 408000.00 грн

Таким чином, залишок суми бюджетного відшкодування, що підлягає стягненню як бюджетна заборгованість з податку на додану вартість, становить 897544,09 грн. ( 1305544,09 грн. ( попередньо заявлена сума) - 408000,00 грн.( за облігаціями ).

За таких обставин, позивач просить визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Суми щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Сумській області висновків про відшкодування з Державного бюджету України на користь
Акціонерного товариства закритого типу «Сумський фарфоровий завод»
податку па додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001162706/0/45937 від 18.06.2010р., № 0001152306/0/45938 від 18.06.2010p.,№ 0001112306/0/45885 від 18.06.2010р., № 0001092306/0/45920 від 18.06.2010р. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритою типу «Сумський фарфоровий завод» 897544, 09 грн. заборгованості з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року.
Представник відповідача, ДПІ в м.Суми, в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що на підставі акту документальної невиїзної перевірки № 4647/23-6/00310433/134 від 11.06.2010 року Державна податкова інспекція в м.Суми прийняла та вручила позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001152306/0/45938 від 18.06.2010р. про зменшення бюджетного відшкодування за серпень 2009 року в сумі 111 493,6 грн., липень 2009 року в сумі 47 560,93 грн. На підставі акту документальної невиїзної перевірки № 4636/23-6/00310433-131 від 11.06.2010 року прийняла та вручила позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001112306/0/45885 від 18.06.2010р. про зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в сумі 69 444,12 грн. На підставі акту документальної невиїзної перевірки № 4648/23-6/00310433/135 від 11.06.2010 року прийняла та вручила позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001162306/0/45937 від 18.06.2010р. про зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в сумі 115 787,82 грн. На підставі акту документальної невиїзної перевірки № 4697/23-6/00310433 від 11.06.2010 року прийняла та вручила позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001092306/0/45920 від 18.06.2010р. про зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2009 року в сумі 182 482,67 грн.
В ході перевірки було встановлено, що позивач в зазначених періодах мав відносини з ТОВ «Будівництво та реконструкція» (код 34817645 м. Київ), ПП НКФ «Агрохімсервіс» (код 34279826 м. Київ), ПП «Рігоріо-Тейл» ( код 33571423 м. Луганск), ПП «Дім С» (код 36554107 м. Одеса), ПП «Партнер-Буд і К» ( код 22450962, м. Одеса) та проводив розрахунки з цими контрагентами у формі взаємозаліку, що підтверджується відповідними актами.

В ході перевірки позивачем було надано в якості доказу отримання товару від підприємств-контрагентів видаткові накладні, довіреності на отримання товару та податкові накладні, в той же час позивачем не було надано доказів списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або докази здійснення оплати товару в готівковій формі.

Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Даний висновок відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. При незмінності вищенаведеного визначення бюджетного відшкодування в пункті 1.8 статті 1 Закону фактично сплачена сума податку отримувачем товарів /послуг/ постачальникам останніх також визначена законодавцем як розрахункова величина бюджетного відшкодування при регулюванні порядку відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Аналіз норм п. 1.3 ст. 1, пп. 7.4.1 - 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, п. 1.3 ст. 1 Закону, даючи визначення платника податку, як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

При відсутності доказів, які б підтверджували сплату покупцем (позивачем) податку в ціні товару, у даного платника податку відсутнє законодавче право на відшкодування включеної до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, податковою інспекцією правомірно та у відповідності з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" було зменшено задекларовану позивачем суму бюджетного відшкодування з бюджету по податку на додану вартість, в наслідок відсутності надмірної сплати податку та відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування.

Крім того, в ході проведення перевірок правомірності заявлених позивачем сум податку на додану вартість до відшкодування з держаного бюджету було направлено запити на проведення зустрічних перевірок підприємств-контрагентів. Згідно отриманої відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську відомо, що відносно підприємства ПП «Рігоріо-Тейл» розпочата судова процедура припинення юридичної особи з мотивів реєстрації даного підприємства на підставну особу.

За таких обставин ДПІ в м. Суми вважає, що позивачем в адміністративному позові не доведено правомірності відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість.

Представник відповідачів, Державного казначейства України та Головного управління державного казначейства України в Сумській області, в судовому засіданні пояснив, що висновки податкових органів або рішення суду для відшкодування податку на додану вартість за звітний період, вказаний у позовній заяві, до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області не надходили, тому на даний час законні підстави для його відшкодування Позивачу у Головного управління відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що | з 06.10.2009 року по 14.10.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проводилась позапланова виїзна перевірка АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку. За результатами цієї перевірки складено довідку від 19.10.2009 року №7231/23-6/00310433, в якій Державна податкова інспекція в м.Суми підтвердила право АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року в розмірі 249051,00 грн. ( том 1 а.с. 117-141)

В період з 20.11.2009 року по 26.11.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проводилась позапланова виїзна перевірка АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку. За результатами цієї перевірки складено довідку від 01.12.2009 року №8372/23-6/00310433, в якій Державна податкова інспекція в м. Суми підтвердила право АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 159443,00 грн. ( том 1 а.с. 153-172).

В період з 23.12.2009 року по 29.12.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проводилась позапланова виїзна перевірка АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в банку. За результатами цієї перевірки складено довідку від 31.12.2009 року №9285/23-6/00310433, в якій Державна податкова інспекція в м. Суми підтвердила право АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року в розмірі 323835,00 грн.( том 1 а.с. 184-207).

В період з 14.01.2010 року по 20.01.2010 року Державною податковою інспекцією м. Суми проводилась позапланова виїзна перевірка АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку. За результатами цієї перевірки складено довідку від 25.01.2010 року №373/23-6/00310433, в якій Державна податкова інспекція в м. Суми підтвердила право АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року в розмірі 370572,00 грн. ( том 1 а.с. 218-237).

В період з 01.03.2010 року по 05.03.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проводилась позапланова виїзна перевірка АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку. За результатами цієї перевірки складено довідку від 11.03.2010 року №1608/23-6/00310433. В довідці Державна податкова інспекція в м. Суми підтвердила право АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 315340,00 грн. ( том 1 а.с. 84-106).

Тобто, Державна податкова інспекція в м. Суми погодилась із заявленими АТЗТ „Сумський фарфоровий завод" до відшкодування сумами податку на додану вартість і визнала право підприємства на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року в розмірі 1418241,00 грн.

Однак в порушення абз. 2 пункту 7.7.5. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", згідно з яким податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, Державною податковою інспекцією в м. Суми не надані висновки про відшкодування вказаних вище сум податку на додану вартість до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області.

В червні 2010 року відповідачем були проведені невиїзні документальні перевірки АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., грудень 2009р. за результатами яких 11.06.2010 року були складені акти № 4648/23-6/00310433, № 4647/23-6/00310433, № 4636/23-6/00310433, № 4697/23-6/00310433 ( том 2 а.с. 83-89, 121-126, 158-163, 189-195)

Згідно з висновками, викладеними:

-в акті № 4648/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДПІ в м. Суми виявила порушення позивачем п. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на суму 115787,82 грн.;

-в акті № 4647/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДШ в м. Суми виявила порушення позивачем її. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009р. - 111493,60 грн.;

-в акті № 4636/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДПІ в м. Суми виявила порушення позивачем п. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. на суму 69444,12 грн.;

-в акті № 4697/23-6/00310433 від 11.06.2010р., ДПІ в м. Суми виявила порушення позивачем п. 10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до: завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009р. на суму 182482,67 грн.

На підставі зазначених актів подактвим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001162706/0/45937 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 115787,82 грн. за жовтень 2009р.; податкове повідомлення-рішення № 0001152306/0/45938 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 111493,60 грн. за серпень 2009р.; податкове повідомлення-рішення № 0001112306/0/45885 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 69444,12 грн. за вересень 2009р.; податкове повідомлення-рішення № 0001092306/0/45920 від 18.06.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 182482,67 грн.за грудень 2009р.( том 2 а.с. 90, 127,164, 196).

Як вбачається з акту № 4648/23-6/00310433 невиїзної документальної перевірки від 11.06.2010р., ДШ в м. Суми прийняло рішення зменшити позивачу суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, проводячи зустрічні перевірки постачальників по ланцюгу постачання за жовтень 2009р. на суму 115787,82 грн. виключно у зв'язку з тим, що ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено, що перевірку ТОВ «Компанія "Будівництво та реконструкція», котре є одним з постачальників сировини позивачеві здійснити неможливо у зв'язку з тим, що підприємство має стан 9 - направлено повідомлення за Ф-№ 18-ОПП, підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, а Ленінська МДПІ в м. Луганську повідомила, що перевірку ПП "Рігоріо-Тейл", котре також є одним з постачальників сировини у перевіряємому періоді, здійснити неможливо у зв'язку з тим, що підприємство має стан 5 - порушено провадження у справі про припинення.

З акту № 4647/23-6/00310433 невиїзної документальної перевірки від 11.06.2010р., ДШ в м. Суми прийняло рішення зменшити позивачу суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, проводячи зустрічні перевірки постачальників по ланцюгу постачання: за серпень 2009р. - 111493,60 грн. виключно у зв'язку з тим, на запит відповідача до ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено, що перевірку ПП НКФ "Агрохімсервіс", що є постачальником сировини у перевіряємому періоді, здійснити немає можливості у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за своєю юридичною адресою.

З акту № 4636/23-6/00310433 невиїзної документальної перевірки від 11.06.2010р., ДШ в. м. Суми прийняло рішення зменшити позивачу суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, проводячи зустрічні перевірки постачальників по ланцюгу постачання: за вересень 2009р. на суму 69444,12 грн. виключно у зв'язку з тим, що на запит відповідача до ДШ у Подільському районі м. Києва встановлено, що перевірку ТОВ «Компанія "Будівництво та реконструкція», що є одним з постачальників сировини у перевіряємому періоді, здійснити немає можливості у зв'язку з тим, що підприємство має стан 9 - направлено повідомлення за Ф-№ 18-ОПП, на запит відповідача до Ленінської МДШ м. Луганськ встановлено, що перевірку ПП «Рігоріо-Тейл», що є одним з постачальників сировини у перевіряємому періоді, здійснити немає можливості у зв'язку з тим, що порушено провадження у справі про припиненя.

З акту № 4697/23-6/00310433 невиїзної документальної перевірки від 11.06.2010р., ДПІ в
м. Суми прийняло рішення зменшити позивачу суму ПДВ, що підлягає бюджетному
відшкодуванню, проводячи зустрічні перевірки постачальників по ланцюгу постачання: за грудень
2009р. на суму 182482,67 грн. виключно у зв'язку з тим, що на запит відповідача до ДПІ у
Малиновському районі м. Одеси встановлено, що перевірку ПП "Брізарт-Профі", що є
постачальником для ПП «Дім С», з котрим позивач мав господарські відносини у перевіряємому періоді, здійснити немає можливості у зв'язку з тим, що підприємство
припинило свою діяльність.
Однак, з такими висновками податкового органу суд не може погодитись з огляду на таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень, та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.
Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у
тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За визначенням п. 1.8 ст. 1 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про Податок на додану вартість", платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 цього Закону , контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

З викладених норм вбачається, що відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону , покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про неможливість проведення бюджетного відшкодування позивачеві з мотивів неможливості підтвердження надходження сум податку на додану вартість до бюджету, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, не передбачається умова сплати цих сум до бюджету. Не передбачено обов`язку особи при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на отримання бюджетного відшкодування поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач навіть не перебував у правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб.

Стосовно позиції відповідача щодо відсутності права у позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по господарських операціях розрахунок по яких проведено у формі взаємозаліку, суд вважає за необхідне зазначити, що ці обставини ретельно досліджувались податковим органом в ході позапланових виїзних перевірок питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість і були прийняті податковим органом як правомірні, що відображено в описаних вище довідках. В ході документальних невиїзних перевірок відповідачем використовувались ті ж самі довідки та інформація від інших податкових інспекцій, зроблено висновок про наявність підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування лише з мотивів неможливості проведення зустрічних перевірок. На переконання суду, такими діями та винесенням оспорюваних рішень відповідач встановив для позивача додаткові, порівняно з законом "Про податок на додану вартість", обмеження при отриманні бюджетного відшкодування, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доказів же того, що фактично такі операції позивачем не проводились, товар не отримувався відповідачем не подано.

В той же час АТЗТ «Сумський фарфоровий завод», відповідно до Постанови КМУ від 12 травня 2010р. № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість», подало заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики до ДПІ в м. Суми. 02.09.2010р. ДПІ в м. Суми направило лист № 66917/10/10-074 від 02.09.2010р. де надасться виписка з затвердженого Міністерством фінансів України реєстру інвентаризації № 3, наданого за результатами опрацювання заяв платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010р.. підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік». Сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає погашенню облігаціями внутрішньої державної позики складає 408000.00 грн. ( том 3 а.с. 40) Тобто податковим органом, незважаючи на викладені в актах висновки та податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування, за деякі періоди підтверджується право на отримання такого відшкодування облігаціями внутрішньої державної позики.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, відповідно є протиправними та підлягають скасуванню, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.48, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, Указу Президента України від 27.04.1995 р. «Про державне казначейство України», Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою КМУ від 31.07.1995 р. № 590, Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.

На підставі ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», п.1.8 ст.1, п.7.7 ст.7, п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 17, 69-71,76-86, 94, 99-100, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області, Державного казначейства України про визнання незаконною бездіяльності Державної податкової інспекції в м.Суми, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування, стягнення з Державного бюджету України заборгованості з бюджет задовольнити

Визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Суми щодо ненадання Головному управлінню Державго казначейства України в Сумській області висновків про відшкодування з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 18.06.2010 року про зменшення Акціонерному товариству закритого типу "Сумський фарфоровий завод" сум бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 111493,6 грн., за вересень 2009 року на суму 69444,12 грн., за жовтень 2009 року на суму 115787,82 грн., за грудень 2009 року на суму 182482,67 грн.

Стягнути з з державного бюджету ( 40000, м.Суми, вул..Воскресенська, 7, рах № 31111030700002, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, Держбюджет м.Суми, код ЄДРПОУ 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" 897544,09 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року.

Стягнути за рахунок державного бюджету на користь акціонерного товариства закритого типу «Сумський фарфоровий завод» 1700 гривень в рахунок повернення судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий - суддя (підпис) Л.М. Опімах

Судді (підпис) І.Г.Шевченко

(підпис) С.М.Гелета

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах