Постанова № 12815507, 09.03.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

09.03.2010 р. Справа № 2а-531/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М. при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю. розглянувши адміністративну справу

за позовомДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, вул. Веселинівська, 50, м. Миколаїв, 54036 досуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 простягнення податкового боргу в сумі 1540 грн., за участю представників: від позивача: ОСОБА_2 дов. №316/9/10-224 15.01.2010 р.

від відповідача: не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Представником позивача, ОСОБА_2, 09.03.10 року, було подано клопотання про розгляд справи без проведення технічної фіксації судового процесу, яке було задоволено судом.

Ухвала суду від 04.02.2010 р. про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 09.03.2010 р., яка відповідачу була надіслана за адресою (АДРЕСА_1), поштовим повідомленням повернута з відміткою про те, що "за вказаною адресою адресат не проживає".

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку на суму 1540,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності та збір за спеціальне водокористування.

Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрований Миколаївською районною державною адміністрацією Миколаївської області 18.03.1998 року, перебуває на обліку в ДПІ, є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.1999 року та відповідно до статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" є платником податків і зборів (а.с. 7, 8,10).

Відповідно до ст.14 ч.1 п.13 Закону України "Про систему оподаткування", відповідач повинен сплачувати збір спеціальне використання природних ресурсів.

Відповідно до ст. 32 Водного кодексу України, збір за використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення зараховуються до державного бюджету.

21.07.09 р. відповідачу було направлено податкове повідомлення-рішення №000271501/0 на суму 340,00 грн., збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення (а.с. 11).

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобовязання є узгодженим, оскільки було самостійно обчислене відповідачем у податкових деклараціях.

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач у добровільному порядку не платив у бюджет узгоджені податкові зобовязання по сплаті податку на додану вартість.

Згідно приписів підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, відповідач є платником єдиного податку, то у відповідності з ч.5 ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727/98 повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до ст.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.

28 жовтня 2009 року відповідачу було виставлено першу податкову вимогу №1/127 на суму 340,00 грн. (а.с.12)

13 січня 2010 року відповідачу було виставлено другу податкову вимогу №2/7 на суму 1540,00 грн. (а.с.13).

Відповідач, як свідчить надана позивачем довідка, в порушення п.6 ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва " вчасно не сплатив єдиний податок за 2009 року в сумі 1200,00 та в порушення ст. 14. ч.1 п.13 Закону України "Про систему оподаткування" вчасно не сплатив збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення в сумі 340,00 грн. в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом в сумі 15400,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми пені сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи, що сума податкового зобовязання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1200,00 грн. на користь місцевого бюджету Ковалівської сільської Миколаївського району ( р/р 34214379700236, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23086435, код платежу 16050200) та заборгованість зі сплати збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення в сумі 340,00 грн. на державного бюджету Миколаївського району ( р/р 31111017700230, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23086435, код платежу 13020100).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник