Постанова № 12815018, 29.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.11.2010

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 р. Справа № 2а-7110/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Антонюка П.О. Феденко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Цімекон" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення грошових коштів, - ВСТАНОВИВ: 10 червня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Цімекон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення, визначених актом від 10.06.2009 року № 1069/23-2/32876447, порушень товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Цімекон» (код ЄДРПОУ 32876447) діючого законодавства України;

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001222302/0/11095 від 15.06.09 р. та № 0001232302/0/11096 від 15.06.09 р., винесені Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

- стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Цімекон» (код ЄДРПОУ 32876447) незаконно нараховану та сплачену, погашену до бюджету суму у розмірі 110 010, 25 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого приймались податкові повідомлення-рішення № 0001222302/0/11095 від 15.06.09 р. та № 0001232302/0/11096 від 15.06.09 р. Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству.

Позивач вважає, що відповідач 1 неправомірно встановив в акті порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач мав всі правові підстави щодо включення сум по придбанню металопродукції (рулони сталеві холоднокатані тонколисті) згідно договору поставки від 01.04.08 р. № 82 у розмірі 240198,00 грн. до складу валових витрат, за наявності у позивача всіх необхідних документів щодо придбання та оплати металопродукції за договором поставки № 82 від 01.04.08 р. та за наявності документів, які підтверджують подальший рух товару, придбаного позивачем за договором поставки № 82 від 01.04.08 р. і за відсутності лише одного документу - видаткової накладної до договору поставки № 82 від 01.04.08 р. за жовтень 2008 року на суму 240198,00 грн. (з ПДВ). Крім того, позивач зазначив, що висновки відповідача 1 щодо включення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2007 року суми в розмірі 52 500 грн. є хибними і неправдивими, позивач і не включав суму 52 500 грн. до складу податкового кредиту за червень 2007 року, оскільки була відсутня податкова накладна від постачальника товару, наявність якої є обов'язковою умовою включення сум грошових коштів до складу податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши заперечення на позов, в яких зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю Компанією «Цімекон» в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), включено до складу валових витрат суми по придбанню металопродукції при відсутності підтверджуючих документів (видаткової накладної), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 50 041,25 гри., у тому числі за 4 квартал 2008 року на 50041, 25 грн. В порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7, п. 4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість" № 168/97 ВР від 03.04.97р.(зі змінами та доповненнями) ТОВ Компанією Цімекон" (комітент) перераховано грошові кошти ПП «Енергія" (комісіонер), згідно угоди від 01.12.06р. №112-УК на закупівлю ТМЦ у розмірі 315000 грн. (у т.ч. ПДВ 52500 грн.) та включено до складу податкового кредиту у червні 2007 року суму ПДВ у розмірі 52500 грн., але отримання товару, придбаного ПП „Енергія" на кінець перевіряємого періоду не відбулось.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на позов, в яких зазначив, що позивач не надав в позовній заяві жодного обґрунтування вимог до Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Цімекон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.08 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.08 р., за результатами якої складено акт № 1069/23-2/32876447 від 10.06.09 р.

Перевіркою встановлено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 50041, 25 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року на 50041, 25 грн. та порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7, п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на суму 98 280 грн., у тому числі за червень 2007 року - 50862 грн., жовтень 2007 року - 47418 грн. та завищення податкового кредиту всього у сумі 47418 грн., а саме за листопад 2007 р. у сумі 47418 грн.

На підставі зазначено акту відповідачем 1 винесені податкові повідомлення - рішення № 0001222302/0/11095 від 15.06.09 р., яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 60049, 50 грн., з них основний платіж 50041, 25 грн. та штрафні санкції у розмірі 10008, 25 грн., № 0001232302/0/11096 від 15.06.09 р., яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 100 002, 00 грн., з них основний платіж 50 862, 00 грн. та штрафні санкції 49 140, 00 грн.

Так, в акті перевірки відповідач 1 зазначає, що позивач в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року включив суми по придбанню металопродукції (рулони сталеві холоднокатані тонколисті) згідно угоди від 01.04.08 р. № 82 у розмірі 240198 грн. (з ПДВ), які відображені на бухгалтерському рахунку 631, але не підтверджені первинними документами, а саме:

- ЗАТ «ДМЗ «Комінмет» (код 34364937) - відсутня видаткова накладна за жовтень 2008 року (при наявності податкової накладної № 82-17 від 30.10.08 р., яка дає право на податковий кредит у сумі 40 033 грн.) на суму без ПДВ - 200165 грн., у бухгалтерському обліку дана операція відображена в кореспонденції по рахунках ДТ 281 КТ 631.

Завищення валових витрат на суму 200165 грн. і призвело, на думку відповідача 1, до заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся на суму 50 041, 25 грн.

Таким чином, відповідач 1 вважає, що за відсутності видаткової накладної позивач не має права включати суми по придбанню товару за договором поставки до валових витрат і включення суми по придбанню товару за відсутності видаткової накладної є порушенням пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте, викладені вище висновки відповідача 1 не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Зазначений пункт закону не вказує, якими саме документами повинні бути підтверджені витрати, а відсилає до правил ведення податкового обліку. Правила ведення податкового обліку встановлені ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і вони також не містять жодного переліку розрахункових, платіжних чи будь - яких інших документів, які необхідно обов'язково вести та зберігати і які підтверджують витрати.

Суд зазначає, що за своїм змістом пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

На момент проведення відповідачем 1 перевірки були в наявності всі документи, які підтверджували здійснення господарської операції на суму 240198 грн. за договором поставки № 82 від 01.04.08 року, а саме:

- договір поставки № 82 від 01.04.08 року, за яким позивач купував металопродукцію у закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод «Комінмет»;

- специфікація до договору № 82 від 01.04.08 р., якою були визначені вид товару, його вартість та строки поставки;

- податкова накладна від № 82-12 від 30.10.08 р., виписана позивачу постачальником товару, яка також підтверджує здійснення поставки металопродукції;

- платіжне доручення № 1789 від 25.11.08 р., яке підтверджує здійснення позивачем оплати поставки металопродукції за договором поставки № 82 від 01.04.08 р.

Підтвердженням наявності всіх вищезазначених документів у позивача під час перевірки і складення акту є відсутність будь-яких зауважень щодо їх відсутності в самому акті, натомість в акті зазначається щодо відсутності лише одного документу - видаткової накладної до договору поставки № 82 від 01.04.08 р. за жовтень 2008 року на суму 240198 грн. (з ПДВ).

Таким чином, за наявності у позивача всіх необхідних документів щодо придбання та оплати металопродукції за договором поставки № 82 від 01.04.08 р. та за наявності документів, які підтверджують подальший рух товару, придбаного позивачем за договором поставки № 82 від 01.04.08 р. і за відсутності лише одного документу - видаткової накладної до договору поставки № 82 від 01.04.08 р. за жовтень 2008 року на суму 240198 грн. (з ПДВ) позивач мав всі правові підстави щодо включення сум по придбанню металопродукції (рулони сталеві холоднокатані тонколисті) згідно договору поставки від 01.04.08 р. № 82 у розмірі 240198 грн. до складу валових витрат, а відповідач 1 неправомірно встановив в акті порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, в акті перевірки відповідач 1 зазначає, що позивачем (комітент) перераховано грошові кошти ПП «Енергія» (комісіонер) згідно угоди від 01.12.06р. № 112-УК на закупівлю ТМЦ у розмірі 315000 грн. (у т.ч. ПДВ 52500 грн.) та включено до складу податкового кредиту у червні 2007 року суму ПДВ у розмірі 52 500 грн., але отримання товару, придбаного ПП «Енергія» на кінець перевіряємого періоду не відбулось.

Згідно п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» комітент (довіритель) не збільшує податковий кредит на суму коштів, що засвідчує відносини, перерахованих повіреному (комісіонеру), але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів, придбаних повіреним за його дорученням. Таким чином, у порушення п. 4.7 cт. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит всього на суму 52 500 грн., у тому числі за червень 2007року - 52 500 грн.

Завищення податкового кредиту на суму 52 500 грн. і призвело, на думку відповідача 1, до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на суму 50 862, 00 грн.

Проте, викладені вище висновки відповідача 1 не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

01 грудня 2006 року між позивачем та ПП «Енергія» був укладений договір комісії № 112-УК. У відповідності до умов зазначеного договору 22.06.07 р. та доручення комісіонеру № 4 від 22.06.07 р. позивач перерахував ПП «Енергія» грошові кошти, у тому числі суму в розмірі 315 000, 00 грн. на закупівлю ТМЦ, підтвердженням чого є платіжне доручення № 1180. Проте ПП «Енергія» листом від 17.09.07 р. повідомило позивача, що не має змоги поставити позивачу товар за цінами вказаними в дорученні № 4 від 22.06.07 р. Тому додатковою угодою до Договору № 112-УК від 01.12.06 р. сторони вирішили скасувати доручення комісіонеру № 4 від 22.06.07 р. на закупівлю ТМЦ та здійснити повернення позивачу суму раніше перерахованих ПП «Енергія» для закупівлі ТМЦ грошових коштів, у тому числі здійснену раніше оплату в сумі 315 000, 00 грн.

ПП «Енергія» повернула позивачу зазначені грошові кошти, підтвердженням чого є платіжне доручення № 298 від 26.09.07 р.

Суд погоджується з висновками відповідача 1, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту у червні 2007 року суму ПДВ у розмірі 52 500 грн. з перерахованих грошових коштів у розмірі 315000 грн. за договором комісії № 112-УК, адже ПП «Енергія» не придбало на ці грошові кошти товар у відповідності до умов договору комісії, і більш того, повернуло зазначені грошові кошти позивачу через неможливість придбати такий товар.

Але під час судового розгляду було встановлено, що позивач і не включав суму 52 500 грн. до складу податкового кредиту за червень 2007 року, так як в нього була відсутня податкова накладна від постачальника товару, наявність якої є обов'язковою умовою включення сум грошових коштів до складу податкового кредиту.

19.07.07 року позивачем відповідачу 1 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2007 року. Декларацією за червень 2007 року всього було заявлено податкового кредиту на суму 75 453 грн. (рядок 17 розділу 2 Декларації). На думку відповідача 1 в суму заявленого позивачем податкового кредиту на суму 75 453 грн. включена і сума завищеного податкового кредиту в розмірі 52 500 грн. Тобто відповідач 1 вважає, що позивач в червні 2007 року міг заявити податковий кредит на суму 75453 грн. - 52500 грн. = 22953 грн.

Згідно податкових накладних, на підставі яких був сформований податковий кредит за червень 2007 року:

- податкова накладна № 148/1 від 11.05.07 р. видана ТОВ «СТІОМІ-Холдінг», яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість на суму 75 400, 00 грн.;

- податкова накладна № 3088 від від 31.05.07 р. видана ТОВ «Агро-Союз-Термінал», яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість на суму 43, 33 грн.;

- податкова накладна № 5209у від 29.06.07 р. видана відкритим акціонерним товариством «Дніпропетровський металургійний завод імені КОМІНТЕРНУ», яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість на суму 10, 08 грн.

За вищезазначеними податковими накладними позивач сплатив ПДВ на загальну суму 754000 грн. + 43, 33 грн. + 10, 08 грн. = 75 453, 41 грн. На підставі зазначеної суми сплаченого ПДВ позивач у червні 2007 року і заявив податковий кредит на суму 75453 грн.

Вищевикладене підтверджується також реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача за червень 2007 року.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 15.06.2009 року № 0001222302/0/11095 та № 0001232302/0/11096.

Щодо вимоги позивача про стягнення 110 010, 25 грн. з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005р. № 58/78/22 затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або зайво сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) платникам податків.

Відповідно до цього порядку повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюються винятково на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надмірно утриманих (оплачених) сум з податку з доходів фізичних осіб), що може бути подана не пізніше 1095 дня, що випливає за день виникнення такої переплати.

Згідно з п. 7 та 9 Порядку орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки (додаток 1), два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету (додаток 2), та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам (додаток 3). Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288.

Згідно п. 3.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.05 № 276, стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше) відображає зворотний бік картки.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Цімекон» судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 15.06.2009 року № 0001222302/0/11095 та № 0001232302/0/11096.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Цімекон" судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник