Рішення № 128146792, 13.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 року м. Київ справа №320/3052/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «НІРА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2024 року №000700260701, №000700270701, №000700280701.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» (далі ТОВ «НІРА»), код 19071304, результати якої оформлені актом від 19 червня 2024 року № 68418/Ж5/26-15-07-01-03-20/19071304. 09 липня 2024 року на підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення: № 000700260701 (форма «В4»), яким було зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за березень 2024 року на 2 137 521 грн; №000700270701 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 136 734 грн, з яких: за податковим зобов`язанням 107 787 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 26 947 грн; № 000700280701 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 грн. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що прийняті ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки, незаконними, протиправними, необґрунтованими, безпідставними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Оскільки, при проведенні перевірки не були досліджені обставини та первинні документи, які підтверджують показник від`ємного значення ПДВ березня 2024 року, який сформувався за рахунок від`ємного значення попередніх податкових періодів, зокрема, операцій, які мали місце у період лютий 2022 - лютий 2024 року. Просить суд задовольнити позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

15 березня 2025 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві зазначає, що ТОВ «НІРА» в ході перевірки не надано первинних документів, таким чином, не є можливим підтвердити формування задекларованих показників в декларації з ПДВ за березень 2024 року, про що складено акти від 13.06.2024 № 5070/Ж6/26-15-07-01-03-03, від 18.06.2024 № 5184/Ж6/26-15-07-01-03-03.

ТОВ «НІРА» порушено п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 в результаті чого завищено показник у рядку 17 (колонка Б) Декларації за березень 2024 року на загальну суму 2 245 308 грн, що призвело до заниження показника «рядка 18 Декларації» на суму 107 787 грн та завищення показника «рядка 19 Декларації» на суму 2 137 521 грн. Враховуючи вищевикладене, доводи позивача не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

20 березня 2025 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» надійшла відповідь на відзив.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що оскільки після подання ТОВ «НІРА» заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет у ГУ ДПС у м. Києві виник обов`язок здійснювати листування з ТОВ «НІРА» через електронний кабінет, а ГУ ДПС у м. Києві наказ про призначення перевірки, запити про надання документів, акт перевірки в електронний кабінет ТОВ «НІРА» не надсилало, вказане свідчить про незаконність проведеної перевірки та прийнятих за її наслідками оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, Державна податкова служба України (далі ДПС України), відокремленим структурним підрозділом якого є ГУ ДПС у м. Києві, своє рішення про залишення скарги ТОВ «НІРА» на оскаржувані ППР без розгляду від 23 серпня 2024 року №25788/6/99-00-06-01-02-06, було направлено в Електронний кабінет платника податків. Тобто, ДПС України на виконання вимог податкового законодавства та враховуючи право платника податків, яким було подано у відповідності до п. 42.4 ст. 42 ПК України заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, документи було направлено через Електронний кабінет платника податків, чого ГУ ДПС у м. Києві зроблено не було.

Враховуючи обставини введення воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я працівників ТОВ «НІРА», беручи до уваги специфіку господарської діяльності ТОВ «НІРА» (передання в оренду нерухомого майна та діяльність у сфері сільського господарства, у відповідності до наказу №28/02 від 28 лютого 2022 року у ТОВ «НІРА» запроваджено дистанційний режим роботи на період дії воєнного стану.

Тобто працівники ТОВ «НІРА» працюють віддалено, переважно не перебувають за місцем знаходження підприємства фізично (за потреби), а тому через дуже короткий час перебування поштової кореспонденції у відділенні поштового зв`язку (максимум декілька днів замість встановленого нормативними актами щонайменше 14-денного строку) не мали змоги одержати поштову кореспонденцію від ГУ ДПС у м. Києві щодо проведення перевірки.

Саме через дистанційний режим роботи та постійні проблеми з доставкою поштових відправлень, реалізуючи передбачене ст. 42 ПК України право на двостороннє листування платника податку з органами ДПС України в електронному вигляді, ТОВ «НІРА» 16 квітня 2024 року через електронний кабінет платника податків було подано заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет і вказана заява цього ж дня була прийнята податковим органом, про що ТОВ «НІРА» було отримано відповідну квитанцію.

Тому в ТОВ «НІРА» існували правомірні очікування, що ГУ ДПС у м. Києві буде дотримуватися вимог податкового законодавства та направлятиме будь-яке листування (в т.ч. накази, запити, повідомлення, акти, рішення тощо) в електронний кабінет платника податку ТОВ «НІРА».

Проте, ГУ ДПС у м. Києві прямі законодавчі вимоги щодо необхідності листування з платником, який обрав форму електронної взаємодії (листування) з контролюючим органом, саме шляхом направлення відповідного листування в електронному вигляді в електронний кабінет платника податку, дотримано не було. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду постановленою у судовому засіданні 09 квітня 2025 року вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА», код 19071304, результати якої оформлені актом від 19 червня 2024 року № 68418/Ж5/26-15-07-01-03-20/19071304.

Актом від 19.06.2024 № 68418/Ж5/26-15-07-01-03-20/19071304 встановлено наступні порушення:

п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 107 787 грн за березень 2024 року;

п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у березні 2024 на суму 2 137 521 грн;

п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: посадовим особам контролюючого органу не надано документів під час перевірки.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.07.2024 року:

№000700260701 (форма В4), яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 2 137 521 грн за березень 2024 року;

№00070020701 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт (послуг) на загальну суму 134 734,00 грн, з яких 107 787,00 грн сума податкового зобов`язання, 26 947,00 грн сума штрафної санкції;

№ 000700280701 (форма «ПС»), яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 020,00 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 09 липня 2024 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статті 75 ПК України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальної невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.11 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За правилами абзаців першого-третього пункту 42.4 статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті. Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків (перше речення абзацу четвертого пункту 42.4 статті 42 ПК України).

Крім того, за приписами статті 11 Закону України «Про електронні документи і електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Абзац п`ятий пункту 42.4 статті 42 ПК України встановлює, що у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет (абзац шостий, сьомий пункту 42.4 статті 42 ПК України).

При цьому абзац перший пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Відповідно до абзаців четвертого, п`ятого пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов`язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами був розроблений Порядок функціонування електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року N 637 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2017 року за N 942/30810.

Таким чином, податковим законодавством передбачено можливість листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі, шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, в якій зазначено дату вручення та час доставки документа платнику податків, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника документів з електронного кабінету контролюючого органу. При цьому, у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Так, позивач 16 квітня 2024 року, через електронний кабінет платника податків, було подано у відповідності до п. 42.4 ст. 42 ПК України заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Відповідно до квитанції, вищевказану заяву було отримано ГУ ДПС у м. Києві(ДПІ у Печерському районі (Печерський район м. Києва) 16.04.2024 о 12:22 год.

Листування ГУ ДПС у м. Києві з ТОВ «НІРА», в тому числі направлення документів про призначення перевірки, запитів про надання документів, акта перевірки, податкових повідомлень-рішень та будь-яких інших документів має здійснюватися через Електронний кабінет платника податку ТОВ «НІРА».

Проте, ГУ ДПС у м. Києві, ігноруючи право ТОВ «НІРА» на отримання документів від контролюючого органу через Електронний кабінет платника податків, не були направлені в електронний кабінет платника податків документи щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НІРА», акт перевірки, а також оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що свідчить про грубе порушення вимог податкового законодавства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що з метою дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, ПК України встановлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

У справі №520/8836/18 у постанові від 22.09.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення, а тому відсутня необхідність перевірки підстав для донарахування сум грошових зобов`язань.

Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин суд не може переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.08.2021 № 540/2553/19, від 14.07.2021 у справі № 640/14040/20, від 07.12.2021 у справі № 826/17875/18.

Отже, за наведеного вище правового регулювання в контексті встановлених обставин у справі, не вручення/не надіслання відповідачем наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача до початку заходу податкового контролю як обов`язкової умови для проведення планової невиїзної документальної перевірки, зокрема, задля забезпечення права платника податку щодо належного подання документів для проведення перевірки, свідчить про допущення ГУ ДПС у м. Києві порушення встановленої процедури проведення перевірки, відтак не створює правомірних наслідків такої перевірки.

Протиправність наслідків перевірки у зв`язку з порушенням процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятого за результатами її проведення податкового повідомлення-рішення, що унеможливлює перехід до суті покладених в основу такого рішення правопорушень, з огляду на що до аналізу порушень, виявлених та викладених контролюючим органом в акті перевірки від 19.06.2024 №68418/Ж5/26-15-07-01-03-20/19071304 суд не вдається.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 14.07.2021 у справі № 640/14040/20, від 04.08.2021 у справі №540/2553/19, від 07.12.2021 у справі №826/17875/18.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31 травня 2024 року у справі №826/306/15).

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 818/1319/16, проведення документальної планової чи позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки можливе лише за одночасної наявності правової та формальної підстав. Мова ідеться про наявність законних підстав для проведення перевірки та дотримання вимог щодо пред`явлення або надіслання належно оформлених наказу та направлення про проведення перевірки, а також надання службового посвідчення осіб, які вказані у такому направленні.

В постанові Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі №320/7160/19 зроблено наступний висновок: «Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).»

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що з метою дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, ПК України встановлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Так, після подання ТОВ «НІРА» заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет у ГУ ДПС у м. Києві виник обов`язок здійснювати листування з ТОВ «НІРА» через електронний кабінет.

Доказів надсилання наказу про призначення перевірки, запитів про надання документів, акта перевірки в електронний кабінет ТОВ «НІРА» ГУ ДПС у м. Києві суду не надано.

З огляду на викладене, суд погоджується, що вказане свідчить про незаконність проведеної перевірки та прийнятих за її наслідками оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Протиправність наслідків перевірки у зв`язку з порушенням процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення податкових повідомлень-рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в основу таких рішень правопорушень, з огляду на що до аналізу порушень, виявлених та викладених контролюючим органом в акті перевірки від 19 червня 2024 року № 68418/Ж5/26-15-07-01-03-20/19071304 суд не вдається.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 14.07.2021 у справі № 640/14040/20, від 04.08.2021 у справі №540/2553/19, від 07.12.2021 у справі №826/17875/18.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 7 268грн.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 7 268 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2024 року №000700260701, №000700270701, №000700280701.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІРА» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 268 (сім тисяч двісті шістдесят вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.