Рішення № 128146241, 13.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2025 року Справа № 826/5977/16 ЗП/280/1021/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд» (08140, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Тернівська, 2А, ЄДРПОУ 39205460) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 березня 2016 року № 048/40-212-10/2407.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки, зроблені за результатами проведення перевірки, не відповідають фактичним обставинам. Також, вказує, що перевірка проведена із порушенням норм законодавства. Зокрема, про позапланову перевірку ТОВ «Укрінжинірбуд» повідомлено не було, представники позивача при її проведенні були відсутні, про розгляд матеріалів встановлених перевіркою порушень відповідач не повідомляв. Також, вкзаує що документи уповноваженій особі не надавались не тому що були відстунітні на місці проведення перевірки, а тому що такі документи у позивача не витребуовувались. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів на 16 травня 2016 року на 11 год. 10 хв.

Також, вказаною ухвалою судді від позивача витребувано: власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких діє позивач; належним чином завірені копії всіх наявних у позивача документів, які, на думку позивача, свідчать про протиправність дій та рішень відповідача.

Від відповідача витребувано: належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких проведено перевірку позивача, результати якої оформлено актом від 10 березня 2016 року, та всіх документів, складених за наслідками такої перевірки; належним чином завірені копії всіх матеріалів, які стали підставою для прийняття постанови від 25 березня 2016 року № 048/40-212-10/2407 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

04 травня 2016 року від представника позивача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли витребувані ухвалою суду від 15 квітня 2015 року документи.

Згідно довідки від 16 травня 2016 року, яка міститься в матеріалах справи, судове засідання не проводилось у зв`язку із перебуванням судді у віпустці. Розгляд спраив відкладено на 04 липня 2016 року на 11 год. 30 хв.

18 травня 2016 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли заперечення, у яких відповідач наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, на викоанння вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року представником відповідача надано витребувані документи.

04 липня 2016 року судове засідання вікладено на 25 липня 2016 року на 10 год. 45 хв.

25 липня 2016 року від представника відповідача на адресу суду надішйли пояснення, у яких звентуто увагу на належне повідомлення позивача про розгляд справи стосовно правопорушення у відношенні позивача.

Також, предстаником відповідача до суду надано заяву про розгляд справи за його відстуності.

25 липня 2016 року судом задоволення клопотання про виклик та допит свідка у судовому засіданні ОСОБА_1 , оголошено перерву у розгляді справи до 12 вересня 2016 року 19 год. 40 хв.

12 вересня 2016 року у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 повідомив суд, що ОСОБА_2 відмовився від одержанна та підпису акту перевірки. Також, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

21 версеня 2016 року від предстаника позивача на адресу суду надійшли документи згідно яких ОСОБА_2 не є та не був працівником ТОВ «Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд».

Під час розгляду справи в порядку письмового провадження суд встановив, що подальший розгляд справи у письмовому провадженні неможливий без отримання нових доказів по справі, у зв`язку із чим ухвалою від 23 вересня 2016 року справу № 826/5977/16 призначено до судового розгляду, судове засідання призначено на 17 жовтня 2016 року о 11 год. 30 хв.

На виконання вимог ухвали суду від 23 версеня 2016 року від представника відповідача на адресу суду надійшли витребувані докази.

Представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Також, ним до суду надано додаткові докази по справі.

Згідно довідки від 17 жовтня 2016 року, яка міститься в матеріалах справи, судове засідання відкладено на 24 жовтня 2016 ркоу на 10 год. 35 хв.

У зв`язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана адміністративна справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями вищевказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А. від 28 вересня 2017 року судове засідання призначено на 06 грудня 2017 року о 10 год. 20 хв.

07 грудня 2017 року від предстаника позивача на адресу судукопії судових рішень у подібних справах, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 11 квітня 2025 року.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. від 11 квітня 2025 року адміністративну справу № 826/5977/16 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі письмового звернення громадянина ОСОБА_3 та інших громадян Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ, яким доручено Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції та Департаменту ДАБІ провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельного кооперативу «Новобудова -2». Назва та місцезнаходження об`єкта будівництва: «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 2)» по вулиці Покришкіна, 8в у місті Вінниці».

За наслідком проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою м. Вінниця, вул. Покришкіна, 8в посадовими особами Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду складено акт від 10 березня 2016 року, згідно з яким у присутності представника суб`єкта будівництва - керівника проекту Левіна В.В., проведено позапланову перевірку ТОВ «Укрінжинірбуд» по об`єкту будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими-прибудованими приміщеннями (секція №2)», за результатами якої встановлено, що:

- Житлово-будівельним кооперативом «Новобудова-2» (замовник будівництва, далі - ЖБК «Новобудова-2») та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд» (підрядна організація, далі - 'ГОВ «Укрінжинірбуд») здійснено будівництво тринадцятиповерхової житлової секції № 2 багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вулиці Покришкіна, 8в у місті Вінниці».

Під час проведення перевірки представником суб`єкта містобудування надані декларація про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 2) по вулиці Покришкіна, 8в у місті Вінниці» від 30 січня 2015 року № ВН 083150300578 (далі - декларація про початок виконання будівельних робіт) та декларація про готовність об`єкта до експлуатації Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 2) по вулиці Покришкіна, 8в у місті Вінниці» від 9 липня 2015 року № ВН 143151900021 (далі - декларація про готовність об`єкта до експлуатації). Проектна документація на об`єкті перевірки відсутня.

Також, перевіркою виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері сістобудівої діяльності:

- у пункті 13 декларації про готовність об`єкта до експлуатації замовником зазначено, що будинок має 12 поверхів, а за результатами натурного огляду об`єкта, що підтверджується матеріалами його фотофіксації, секція № 2 будинку є тринадцяти поверховою, таким чином замовником наведені недостовірні дані у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що є порушенням вимог частини 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461;

-фактичні показники збудованого будинку не відповідають вихідним даним -Містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, виданих Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради 29 січня 2015 року за № 7 (далі - МБУтО), а саме: відповідно

- до підпункту 1 МБУтО граничнодопустима висота будівлі складає 12 поверхів, а фактично збудовано 13 поверхів, що є порушенням вимог статей 9, 26, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- вбудований будинок не відповідає вимогам державних будівельних норм для житлових будинків, а саме: відсутній сміттєпровід, що є порушенням вимог пункту 5.10 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; відсутнє опалення технологічних приміщень у підвалі, що є порушенням вимог пункту 5.25 Н В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»; відсутні системи -типожежної сигналізації, що є порушенням вимог Додатку Г до ДБН В.2.2-- -2005 «Житлові будинки. Основні положення»; відсутній протипожежний водопровід, що є порушенням вимог пунктів 7.7 і 7.7 ДБН В. 1.1.7-2002 - жежна безпека об`єктів будівництва»; відсутні протипожежні гідранти, що є пушенням вимог пунктів 7.7 і 7,7 ДБН В. 1.1.7-2002 «Пожежна безпека об`єктів пвництва».

Виявлені під час перевірки порушення TОB «Укрінжинірбуд» вимог містобудівного законодавства зафіксовані у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2016 року, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 25 березня 2016 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні ДАБІ України за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2016 року, яким вимагалось від ТОВ «Укрінжинірбуд» забезпечити дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків в термін до 10 квітня 2016 року.

17 березня 2016 року ТОВ «Укрінжинірбуд» отримало лист ДАБІ України від 10 березня 2016 року №40-212-10/1740, яким надіслано матеріали перевірки, в тому числі акт позапланової перевірки, припис про усунення порушень та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та роз`яснено права та обов`язки суб`єкта містобудування.

25 березня 2016 року, за наслідком розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДАБІ України Чучмій А.В. складено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 048/40-212-10/2407, якою на позивача накладено штраф у розмірі 62010,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі по тексту - Порядок № 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю.

Також, пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно - будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2023 року у справі №826/5975/16, важливість проведення перевірки у присутності саме уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності обумовлена тим, що тільки за такої умови відповідним суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, можуть бути реалізовані права, гарантовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 533, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно - будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно - будівельного контролю за результатами перевірки.

Матеріалами справи встановлено, що позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 2) по вул. Покришкіна, 8-В у м. Вінниці» проведено 10 березня 2016 року на підставі колективного звернення громадян, за результатами якої складено акт перевірки, припис про усунення виявлених порушень та протокол від 10 березня 2016 року. Вказана перевірка проведена у присутності представника суб`єкта будівництва - керівника проекту Левіна В.В., про що зазначено у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2016 року та акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2016 року.

Згідно з положеннями частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, представництво юридичної особи за законом визначено Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частинами 3 та 5 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Представництво за довіреністю урегульовано статтею 244 Цивільного кодексу України, відповідно до якої представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 246 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно з положеннями частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що представляти інтереси юридичної особи перед третіми особами, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування, без довіреності уповноважені власники, керівники підприємств або інші особи, визначені в установчих документах підприємства та відомості, про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Інші особи можуть вважатися уповноваженими представниками юридичної особи лише за наявності належним чином оформленої довіреності або перебування з такою юридичною особою у трудових відносинах на посадах, які в силу актів законодавства дозволяють бути представником такої особи у певних правовідносинах.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 2а-1670/4908/12, від 25 травня 2018 року у справі № 810/1885/13-а, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12 травня 2014 року уповноваженим представником підприємства у правовідносинах з третіми особами, який може вчиняти дії без довіреності зазначений керівник - Базюта Зіновій Володимирович.

При цьому, жодних інших відомостей про видачу Левіну В.В. довіреності в установленому порядку на представництво ТОВ «Укрінжинірбуд» матеріали справи не містять.

Крім того, згідно листів ТОВ «Укрінжинірбуд», які надавались до суду після відкриття провадження в даній справі, Левін В.В., який зазначений в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2016 року та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2016 року, складених за наслідками позапланової перевірки об`єкту будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями (секція № 2) по вул. Покришкіна, 8в у м. Вінниці», як представник суб`єкта будівництва - керівник проекта не є і не був ніколи до цього часу працівником ТОВ «Укрінжинірбуд», не перебуває і не перебував в будь - яких інших трудових стосунках із вказаним підприємством.

Таким чином, відповідач провів позапланову перевірку за присутності Левіна В.В. який станом на час її проведення не мав повноважень на представництво ТОВ «Укрінжинірбуд» у правовідносинах з органами державної влади.

Разом з тим, вирішуючи питання, чи правомірно притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, що частиною першою статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, суб`єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, суб`єктів містобудування, які виготовляють будівельні матеріали тощо.

Отже відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть лише ті суб`єкти містобудування, які вчинили протиправні діяння. Водночас факт правопорушення повинен бути належним чином зафіксований та доведений у законний спосіб.

Пунктами 19, 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що 17 березня 2016 року підприємством отримано лист ДАБІ від 10 березня 2016 року № 40-212-10/1740, яким надіслано матеріали перевірки, в тому числі акт позапланової перевірки, припис про усунення порушень та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та роз`яснено права та обов`язки суб`єкта містобудування.

Таким чином, відповідачем на виконання вимог пункту 21 Порядку № 533 направлено на адресу позивача акт, припис та протоколи про правопорушення від 10 березня 2016 року, у яких зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 25 березня 2016 року о 14 год. 00 хв., а тому позивача вчасно повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Проте, позивач, отримавши копію акту від 10 березня 2016 року, припис та протокол про правопорушення від 10 березня 2016 року, не скористався наданими йому Порядком № 533 правами, зокрема: подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю; вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства.

Разом з тим, порушення, встановлені під час здійснення перевірки, викладені в акті, приписі та постанові, позивачем не оскаржуються. Відтак, з урахуванням встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були вчинені усі визначені законом дії для проведення перевірки у присутності представника ТОВ «Укрінжинірбуд», повідомлення останнього про результати перевірки та можливість їх оскарження під час розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач, приймаючи спірну постанову, діяв згідно приписів частини другої статті 2 КАС України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятої постанови та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічних висновків суди дійшли під час розгляду справи № 826/5974/16 за участю того самого позивача та відповідача.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню. Оскільськи суд дійшов висновку про відстуність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат з урахувнанням положень статті 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінжинірбуд» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13 червня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов