Рішення № 128142182, 04.06.2025, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2416/23

Номер провадження 2-а/555/4/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року м. Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Мельничук Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача - адвоката Щура Олександра Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Березнівського районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із вищезазначеним позовом.В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що постановою інспектора відділення поліції №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Бойчурою В.Ю. за серією ЕНА№1071885 від 05.12.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень, а також вилучено у позивача посвідчення на право керування транспортним засобом, без належного процесуального оформлення такого вилучення, за те, що ОСОБА_1 керував автомобілем «будучи позбавленим права керування згідно постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 17 листопада 2022 року, чим порушив п.2.1 ПДР (керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ) . Вказує, що оскільки при оформленні оскаржуваної постанови, поліцейський повідомив, що фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності став той факт, що ОСОБА_1 «посмів оскаржувати безпідставно винесену 13 листопада 2023 року постанову до Березнівського районного суду, то свою невинуватість у інкримінованому йому діянні він змушений доводити у судовому порядку, оскільки притягнення особи, яка не вчиняла правопорушення до одного з найтяжчих видів юридичної відповідальності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Стверджує, що зазначена постанова була винесена із порушеннями ст.ст.268, 278, 279, 280 КУпАП, вважає її незаконною з огляду, на те що не з`ясовано поліцейським чи взагалі було вчинено правопорушення, а справа розглянуто не об`єктивно та односторонньо. Оскільки в силу правових приписів ст.39 КУпАП «якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню» то при винесенні оскаржуваної постанови поліцейський не врахував ту обставину, що станом на 05 грудня 2023 року закінчився визначений цією статтею річний строк, а тому посилання на постанову суду від 17.11.2022 року є безпідставним, а вилучення у водія посвідчення водія неправомірним.Також зазначив, що після пред`явлення посвідчення водія, працівники поліції його вилучили. При цьому жодного документа про вилучення ОСОБА_1 не надали. Зазначену постанову вважає протиправною та винесеною за відсутності складу (події) порушення. На підставі наведеного, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, за серією ЕНА №1071885 від 05.12.2023 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте від його представника- адвоката Щур О.В. до суду надійшла заява до суду про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Рівненській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до норм ст. 289 КУпАП оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення проводиться на протязі 10 діб з моменту її винесення.

Судом встановлено, що 05.12.2023 інспектором відділення поліції №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Бойчурою В.Ю., винесена постанова серії ЕНА №1071885 від 05.12.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 20 400,00 гривень за те, що він 05.12.2023 року о 14:10 А/Д 0180103 КНЯЗІВКА-ВІТКОВИЧІ-Т1811 с.Хотин 7 водій ОСОБА_1 керував ТЗ будучи позбавленим права керування згідно постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 17.11.2022 року, чим порушив п. 2.1. а. ПДР керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п.8 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності з ч.2 статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Зі змісту ч. 2 і 4 ст. 258 КУпАП слідує, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції - протокол у справі про адміністративне правопорушення не складається, а уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Диспозиція частини 4 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.

Відповідно до змісту ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд констатує, що відповідно до ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 126 КУпАП, необхідно з`ясувати чи позбавлено особу права керувати транспортними засобами, тобто встановити факт набрання законної сили рішенням, яким позбавлено права керування транспортними засобами, наявність події правопорушення доводиться шляхом набрання законної сили рішенням, яким особу позбавлено право керування транспортними засобами.

Судом з`ясовано, що постановою Березнівського районного суду від 17.11.2022 року у справі № 555/1971/22 позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч.7 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі дві тисячі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 5 (п`ять) років. Цей факт не заперечується сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 317 КУпАП визначено особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Тобто, позивач ОСОБА_1 позбавлений права керування строком на 5 років з моменту набрання законної сили рішенням суду, а саме постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 17.11.2022 року.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об`єднаннями на всій території України.

Твердження та аргументи представника позивача, які він доводив в позовній заяві, що на момент зупинення його працівниками поліції 05.12.2023 минув строк накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, повністю спростовуються матеріалами справи та є безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, працівниками поліції законно була складена постанова 05.12.2023 відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП, як особи яка не має права керування у відповідності до постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 17.11.2022 у справі № 555/1971/22, оскільки термін позбавлення права керування ще не закінчився. Дані факти зазначені у постанові серії ЕНА №1071885 від 05.12.2023, яка є предметом оскарження у даному провадженні.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Оскаржувана постанова не містить зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис адміністративного правопорушення

Щодо вилучення документів працівниками поліції слід зазначити наступне.

Статтею 317 КУпАП визначено, органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права. Зокрема ч.1 ст. 317 КУпАП зазначає, що постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Частина 3 ст. 317 КУпАП встановлює, якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дії працівників поліції на місці з вилучення посвідчення водія у ОСОБА_1 , який позбавлений права керування є законними. Відтак, поліцейський приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 за ч.4 ст. 126 КУпАП діяв законно і в межах наданих повноважень та керуючись постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 17.11.2022 у справі № 555/1971/22, яким ОСОБА_1 було позбавлення права керування строком на 5 років. Відповідно 5 років позбавлення права керування обчислюється з дати 17.11.2022 (винесення постанови Березнівським районним судом Рівненської області). Тому, подія 05.12.2023 за участі ОСОБА_1 , де позивач керуючи транспортним засобом, будучи позбавлений права керування є наслідком того, що відносно позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до постанову серії ЕНА №1071885 за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Відтак, оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУ НП в Рівненській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджується жодними доказами.

Розгляд справи відбувся в присутності позивача, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз`яснено його права, про що свідчить його підпис в постанові.

Доказів про порушення поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення не надано та судом таких обставин не встановлено.

Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з`ясовано всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи, зокрема: наявність події адміністративного правопорушення, вину особи та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснив порушення вимог п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

При постановленні рішення суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Суд звертає увагу, що згідно з сталою практикою ЄСПЛ (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року) Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, прийнятою з повним та всебічним з`ясуванням усіх обставин справи, підстави для її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову слід - відмовити.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат, які складаються із судового збору.

Керуючись статтями 2,6,9,72-77, 205, 241-246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. В. Мельничук