Ухвала суду № 128134151, 16.06.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Дата ухвалення
16.06.2025
Номер справи
343/265/24
Номер документу
128134151
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Єдиний унікальний номер: 343/265/24

Номер провадження: 1-кп/343/35/25

У Х В А Л А

16 червня 2025 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з прокурором матеріали кримінального провадження № 1-кп/343/35/25, справа № 343/265/24, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023091160000456 від 06.11.2023, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,

представника неповнолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

14 травня 2025 року захисник ОСОБА_6 подав клопотання, в якому просить визнати очевидно недопустимими та неналежними доказами фактичні дані, що містяться у висновку СМЕ № 50, експертиза почата 06 листопада 2023 року, закінчена 15 січня 2024 року, та висновку додаткової СМЕ № 50/23-Д, експертиза почата 16 січня 2024 року, закінчена 17 січня 2024 року. Клопотання мотивував тим, що під час проведення експертиз експерт, висловлюючись про механізм отримання тілесних ушкоджень потерпілої, взяла до уваги тільки версію про те, що остання не падала. Проте, як ствердив обвинувачений, тяжкі тілесні ушкодження потерпіла отримала внаслідок падіння з висоти власного росту, що зумовлене з наявним у неї захворюванням (дистонією), що також не враховано експертом. Крім того при призначенні та проведенні вказаних судово-медичних експертиз, оформленні їх результатів було допущено грубі порушення вимог КПК, що також є підставою для визнання вказаних експертиз як доказів очевидно недопустимими (при призначенні експертиз не було запезпечено право підозрюваного на захист; слідчий при призначенні експертизи не попередив експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 - 385 КК України, а також безпідставно послався в постанові при призначенні експертизи на статтю, яка регулює відводи; у матеріалах провадження відсутнє доручення сторони обвинувачення про залучення експерта для проведення експертизи; відсутні відомості про направлення експерту будь-яких медичних документів чи матеріалів з кримінального провадження; у висновках експерта не відображено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка, висновок експерта № 50 є неповним).

Прокурор подав заперечення на клопотання про визнання недопустимими висновки СМЕ № 50 та № 50/23-Д, яке мотивував тим, що клопотання є надуманим і необґрунтованим, поданим з метою умисного затягування судового розгляду кримінального провадження і з метою безпідставного уникнення обвинуваченим ОСОБА_3 законного та справедливого покарання за вчинений ним тяжкий злочин. Аналізуючи ст. 89 КПК України, можна відокремити два порядки визнання доказів недопустимими за критерієм очевидності/неочевидності недопустимості доказів. При цьому, категорія "очевидна недопустимість доказів" є оцінною. Відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, а це, відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК, тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. Тобто, очевидно недопустимим є докази, які: 1) отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку; 2) отримані органом досудового розслідування з порушенням передбаченого процесуальним законом порядку; 3) докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК). У разі, якщо докази не є очевидно недопустимими, суд вирішує питання про їх допустимість під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення підсумкового судового рішення.

Що стосується висновків судово-медичних експертиз, проведених судово-медичним експертом Долинського міжрайвідділення обласного бюро СМЕ ОСОБА_7 , яка має стаж роботи за фахом судово-медичної експертизи з 1990 року та яка на час проведення експертизи мала 2-й кваліфікаційний клас судового експерта, вищу кваліфікаційну категорію, зазначив таке.

У ході проведення досудового розслідування слідчий постановами від 06.11.2023 та від 16.01.2024 призначив судово-медичну експертизу та додаткову експертизу, на вирішення яких експерту поставив запитання та додаткові запитання для з`ясування причини смерті ОСОБА_8 , часу настання смерті, наявності тілесних ушкоджень, їх характер, локалізація, механізм утворення, чим могли бути утворені, ступінь їх тяжкості, в якому положенні знаходилась потерпіла в момент спричинення їй тілесних ушкоджень, чи могли тілесні ушкодження утворитися від падіння, яка кількість ударів була нанесена потерпілій, чи могла потерпіла з отриманими тілесними ушкодженнями рухатися, чи наявні у потерпілої тілесні ушкодження, які б свідчили про боротьбу чи самооборону тощо.

Судово-медичний експерт ОСОБА_9 у висновках СМЕ № 50 (експертиза почата 06.11.2023 та закінчена 15.01.2024) та додатковій СМЕ № 50/23-Д (експертиза почата 16.01.2024 та закінчена 17.01.2024) надала повні та обґрунтовані відповіді на поставлені перед експертом запитання.

Окрім того, за клопотанням сторони захисту, судово-медичний експерт ОСОБА_7 12.03.2025 була допитана в судовому засіданні та надала суду вичерпні та фахові роз`яснення висновків проведених нею вищевказаних судово-медичних експертиз.

Сам по собі факт того, що вказані висновки ніяк не узгоджуються із позицією сторони захисту та надуманою версією, що потерпіла отримала тілесні ушкодження (від яких померла) внаслідок падіння з висоти власного зросту, є нічим іншим як способом безпідставного уникнення обвинуваченим законного покарання за вчинений ним тяжкий злочин.

Сторона захисту жодним чином не довела, що висновки СМЕ №50 та додаткової СМЕ №50/23-Д є неналежними та недопустимими доказами, тим більше очевидно недопустимими.

Таким чином, сторона обвинувачення наполягає на тому, що висновки СМЕ № 50 та додаткової СМЕ № 50/23-Д є належними та допустимими доказами, які повною мірою підтверджені та узгоджені з іншими дослідженими в суді доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Ці докази отримані органом досудового розслідування в передбаченому процесуальним законом порядку, без його порушення та порушення прав та свобод людини, тому в задоволенні клопотання про визнання очевидно недопустимими докази - висновки СМЕ слід відмовити.

Захисник у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Прокурор, який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив відмовити в задоволенні клопотання з мотивів, викладених у запереченні на клопотання про визнання висновків СМЕ недопустимими.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Визнання доказів недопустимими та припинення їх дослідження на стадії судового розгляду можливе виключно в разі наявності критерію очевидності, а враховуючи загальне визначення допустимості доказів, очевидність повинна полягати саме в порушенні порядку, встановленого КПК України, або у невідповідності його нормам. Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв`язку з істотним порушенням прав і свобод людини.

Єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.

Зважаючи на викладене вище, суд не встановив, що докази, які захисник просить визнати очевидно недопустимими, здобуті внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, отримані внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження, порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права та/або внаслідок порушення права на перехресний допит. Не встановив суд на даний час і наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 87 КПК України.

З огляду на положення ст. 86, 87, 89, 290 КПК України, які встановлюють критерії допустимості доказів в межах кримінального провадження, враховуючи підстави, на які посилається захисник в своєму клопотанні, суд вважає клопотання захисника таким, що не підлягає задоволенню, оскільки очевидної недопустимості зазначених стороною захисту доказів суд не встановив, тому вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість, а відтак вони підлягають дослідженню, оцінці і вирішенню питання щодо їх допустимості в порядку, визначеному ч. 1 ст. 89 КПК України.

Таким чином, у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі наведеного, ст. 89 КПК України, керуючись ст. 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_6 про визнання висновків експерта № 50 та № 50/23-Д очевидно недопустимими відмовити.

Продовжити дослідження зазначених доказів у ході судового розгляду.

Вирішити питання недопустимості вказаних доказів у порядку, визначеному ч. 1 ст. 89 КПК України, з урахуванням всіх досліджених судом доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя: ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 128134151 ?

Документ № 128134151 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 128134151 ?

Дата ухвалення - 16.06.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 128134151 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 128134151 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 128134151, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Судове рішення № 128134151, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 16.06.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 128134151 відноситься до справи № 343/265/24

Це рішення відноситься до справи № 343/265/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 128124879
Наступний документ : 128134152