Рішення № 128118212, 08.04.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1266/24

провадження № 2/492/310/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, -

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (далі за текстом ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулось до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просило суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором оренди на загальну суму 32780,42 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 07 серпня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДИНОК КОМФОРТУ» (далі за текстом ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ») та ОСОБА_1 було укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210807007 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого позивач надав у строкове платне володіння та користування з подальшим переходом у право власності, а відповідачка отримала смартфон Smart/tel Samsung Galaxy А22 4/64 Light Green (SM-A225FLGDSEK) на строк 24 місяців із щомісячним платежем у розмірі 1139,00 грн., а також вартість об`єкту оренди при викупі за 24 місяці складатиме 27336,00 грн. 03 липня 2023 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», назва якого була змінена на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» відступило право вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС», яке набуло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним договором оренди на загальну суму 32780,42 грн. Враховуючи, що до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним договором оренди, відповідачка ухилилася від добровільної сплати грошових коштів, визначених умовами вказаного договору, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, але просив суд про розгляд справи за його відсутності, про що зазначив у позовній заяві, поданій до суду, позовні вимоги просив задовольнити, у разі неявки відповідачки у судове засідання не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання двічі поспіль була повідомлена належним чином. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання відповідачки, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовими конвертами з судовими повістками, що повернулися до суду з довідками відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення відповідачці судових повісток, та відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачці належним чином. Відповідачка відзив на позов, клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, про причини неявки в суд не повідомила.

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Отже, відповідачка зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року в справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка надавала суду доказів неможливості прибути у судове засідання.

Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки поспіль відповідачки у судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для її неявки.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.

Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки поспіль відповідачки у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 18 вересня 2024 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного заочного рішення жодного разу у судове засідання не з`явилась, станом розгляду справи не цікавилась, тим самим своїм процесуальним обов`язком з`явитись в судове засідання за викликом, знехтувала.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачку, яка не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у поданій ним до суду позовній заяві, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 (а. с. 8-16), відповідачкою у справі, було укладено договір № 1144210807007 від 07 серпня 2021 року оренди майна з правом викупу, додаткову угоду № 1 від 07 серпня 2021 року до вказаного договору, відповідно до правил надання майну в оренду ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ», у формі електронного документу з використанням електронного підпису, згідно умов якого ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» надало відповідачці у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди (смартфон Smart/tel Samsung Galaxy А22 4/64 Light Green (SM-A225FLGDSEK) з наступним переходом права власності, на строк 24 місяців, зі щомісячним орендним платежем 1139,00 грн. та вартістю майна при викупі за 24 місяців 27336,00 грн. (а. с. 6. 7, 19-23).

Вказаний договір оренди майна з правом викупу та додаткова угода до нього були підписані сторонами шляхом обміну електронними документи відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчать послідовність дій сторін в інформаційно-телекомунікаційній системі (Lоg-file) (а.с.17-18).

ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» виконало зобов`язання за вказаним договором оренди майна, надіславши через ТОВ «Нова Пошта» на адресу відповідачки смартфон Smart/tel Samsung Galaxy А22 4/64 Light Green (SM-A225FLGDSEK), що підтверджується експрес-накладною № 20450423868612 від 07 серпня 2021року (а. с. 24).

Відповідно до пункту 4 вказаного договору за прострочення орендних платежів орендодавець має право нарахувати орендарю пеню в розмірі 3% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених платежів. Орендодавець залишає за собою право нараховувати орендарю пеню у розмірі меншому, ніж 3% на власний розсуд.

03 липня 2023 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (а. с. 49), назву якого змінено на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а. с. 46, 47-54), було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» передало (відступило) ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги за Договором оренди майна з правом викупу №1144210807007 від 07 серпня 2021 року (а. с. 25-33, 36).

Як вбачається з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-28/23 від 03 липня 2023 року, витягу з вказаного реєстру, до позивача була передана вимога до відповідача за Договором оренди майна з правом викупу № 1144210807007 від 07 серпня 2021 року на загальну суму 32780,42 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості від 18 червня 2024 року (а. с. 34, 35, 37-43).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою статті 764 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Судом встановлено, що між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, укладено договір оренди майна з правом викупу у порядку, визначеному ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію», умови якого порушено відповідачкою.

ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» отримало її персональні дані та використало їх у власних цілях.

Судом встановлено, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором оренди майна з правом викупу, що підтверджено дослідженими письмовими документами, тому ОСОБА_1 , відповідачка у справі, несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вказаним договором оренди перед новим кредитором ТОВ «СВЕА ФІНАНС», позивачем у справі.

Згідно із розрахунком, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за договором оренди майна з правом викупу № 1144210807007 від 07 серпня 2021 року складає загальну суму 32780,42 грн. (а. с. 37-43).

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

ОСОБА_1 , відповідачка у справі, відзив на позов з відповідними доказами на спростування позиції позивача, іншого розрахунку заборгованості суду не надала, тому суд, на підставі наданих позивачем доказів, вважає встановленим, що відповідачка належним чином зобов`язання не виконала, заборгованість за договором оренди у повному обсязі не погасила.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 32780,42 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачкою.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки оплата судового збору підтверджена відповідною платіжною інструкцією (а. с. 1).

Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 44, 48, 76-81, 89, 95, 128, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265,268,273,274-279,280-282,284,289,354,355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» - задовольнити повністю

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, місто Київ, 03126; код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за договором оренди з правом викупу № 1144210807007 від 07 серпня 2021 року, у розмірі 32780 (тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят ) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;РНОКПП: НОМЕР_1 ;місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;місце проживання: АДРЕСА_2 )на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«СВЕА ФІНАНС»(місцезнаходження:бульвар ВацлаваГавела,будинок 6,місто Київ,03126;код ЄДРПОУ:37616221)витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідачка, якій повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.