Рішення № 128113703, 13.06.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2025 року справа № 580/3934/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДЕПАРТАМЕНТУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасувати рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

10.04.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Черкаської обласної державної адміністрації в особі її Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян Департаменту соціального захисту населення (18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, будинок 10; код ЄДРПОУ 03195719) про:

визнання протиправним і скасувати рішення Комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян Департаменту соціального захисту населення від 27.02.2025, яке оформлене протоколом №4, в частині визнання необґрунтованою видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_2 від 14.12.1993 позивачу;

зобов`язання відповідача скасувати рішення від 27.02.2025, яке оформлене протоколом №4, в частині визнання необґрунтованою видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_2 від 14.12.1993 позивачу.

Обґрунтовуючи зазначено, що рішення, оформлене протоколом №4 від 27.02.2025, не ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства, прийняте без урахування всіх фактичних обставин належного обґрунтування.

Ухвалою від 15 квітня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження. Суд урахував неточність назви відповідача, вказаних позивачем у позовній заяві, та зважаючи на повні відомості про його реєстраційні дані, вирішив застосувати вірну повну назву згідно з кодом ЄДРПОУ та відомостями про його місцезнаходження -ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (далі відповідач 1).

01.05.2025 від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що 14.12.1993 Катеринопільська районна державна адміністрація видала позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_2 . До комісії та відповідача 1 надійшов лист Відділу обслуговування громадян №13 Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Черкаській області від 30.01.2025 про розгляд документів та підтвердження правомірності видачі позивачу вказаного вище посвідчення, для призначення пенсії за віком, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. За результатом розгляду документів Комісія вирішила, що у зв`язку з не підтвердженням періоду проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років з дня аварії на ЧАЕС (26.04.1986) станом на 01.01.1993 позивачу не підтверджено статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та необґрунтовано видано вказане вище посвідчення, яке підлягає вилученню. Загальний період проживання або роботи позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю у селищі Калинопіль (Катеринопіль) Звенигородського району Черкаської області у період з 26.04.1986 до 01.01.1993 складає 2 роки 11 місяців 8 днів, що становить менше 4-х років, як того вимагає п.4 ч.1 ст.11 Закону №796-ХІІ.

Ухвалою суду від 14 травня 2025 року суд задовольнив частково клопотання відповідача, залучив до адміністративної справи другого відповідача Черкаську обласну державну адміністрацію (18001, Україна, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок, 185; код 00022668) (далі - відповідач 2) та надав йому строк до 30.05.2025 для надання: суду - відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності); позивачу - копії відзиву та доданих до нього документів.

22.05.2025 від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що відповідно до розпорядження від 27.11.2009 №354 (в редакції розпорядження від 04.02.2020 №72) утворена Комісія Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, яка є окремим суб`єктом владних повноважень та приймає самостійні рішення відповідно до порядку.

Оскільки сторони клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні суду не надали, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Посвідченням серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачу призначена пенсія з інвалідності 2 групи.

Згідно з посвідченням від 14.12.1993 серії НОМЕР_4 позивач є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (Категорія 4).

Згідно з довідкою Відділу реєстрації та муніципальних послуг Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 27.01.2025 №70/03-01 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживав з 22.01.1990 до 21.04.1998 на АДРЕСА_3 , з 21.04.1998 до цього часу на вул.Соборна, 145. смт.Катеринопіль (відносився до ІV зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з постановою КМУ від 23.07.1991 №106). Підставою зазначено книги записів погосподарського обліку Катеринопільської селищної ради «Гончарівна» 2 Том 7 №1397 1493, особовий рахунок домоволодіння № НОМЕР_5 .

Актом дослідження щодо встановлення факту проживання особи за певною адресою та в певний час від 24.01.2025 підтверджується, що за зверненням позивача депутат Калинопільської селищної ради Морозюк М.О. у присутності громадян: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,- провів обстеження та склав вказаний акт про те, що позивач з часу свого народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата працевлаштування) фактично проживав разом зі своїми батьками, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 . Справжність підпису депутата засвідчена секретарем Калинопільської селищної ради Н.ЦЕХМІСТРЕНКО та штампом Калинопільської селищної ради.

Із листа Відділу обслуговування громадян №13 Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Черкаській області від 06.02.2025 суд установив, що позивач звертався до нього заявою від 30.01.2025 щодо проведення перерахунку пенсії перехід з пенсії з інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У ньому серед іншогозазначив, що тривалість перебування позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю становить 3 роки 8 місяців 12 днів. Період проходження військової служби з 29.11.1987 до 20.12.1989 в розрахунок стажу для осіб, які постійно проживали або працювали у зоні посиленого радіологічного контролю не враховано, оскільки військова служба проходила в чистій зоні. Тому прийнято рішення про відмову у переході на інший вид пенсії.

Згідно з витягом із протоколу №4 від 27.02.2025 Комісія, відповідно до п.4 ст.11, п.4 ст.14 та ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2018 №551 (зі змінами), у зв`язку з не підтвердженням періоду проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років з дня аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) станом на 01.01.1993 не підтвердила статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 та вирішила визнати вказане вище посвідчення позивача виданим необґрунтовано, яке підлягає вилученню.

Тому позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Доводи відповідача 1 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду зі вказаним позовом не обґрунтовані та не враховані судом, оскільки позивач у цій справі оскаржує дії відповідача 1, а не рішення Комісії від 10.11.2023, на яке відповідач 1 посилався у відзиві та від дати прийняття якого відрахував 6-ти місячний строк звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд урахував, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII).

Згідно зі ст. 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії або проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Водночас вказана редакція закону діє на дати виникнення спірних правовідносин. Однак на дату видачі позивачу посвідчення від 14.12.1993 серії НОМЕР_4 категорії 4, вказана стаття діяла в редакції станом на 29.06.1993:

"До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження та відселені із зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які тимчасово працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать діти, у яких доза опромінення щитовидної залози перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров`я України."

Тобто, щодо зони посиленого радіоекологічного контролю на дату видачі позивачу посвідчення мало враховуватися 4 роки постійного проживання або постійної роботи. На дату виникнення спірних правовідносин ці умови розширено наданням відповідного права особам, які постійно навчаються на таких територіях.

Згідно з ч.1 ст.65 Закону №796-X учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.65 Закону №796-X посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Пунктом 4 ст.14 Закону № 796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.15 Закону № 796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

11.07.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 551 Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, якою затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551).

Відповідно до п. 2 Порядку № 551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими актами законодавства.

Згідно з абз.9-10 п.11-1 Порядку № 551 видача посвідчення особі провадиться уповноваженим органом через районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації або виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центр надання адміністративних послуг.

Перевірка обґрунтованості прийняття рішень щодо видачі посвідчень здійснюється Нацсоцслужбою у порядку, визначеному Мінсоцполітики.

Отже, законом передбачено право переглянути обгрунтованість раніше виданих посвідчень і в цій частині меж владних повноважень відповідач дотримався.

Оскільки позивачу статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 встановлено згідно з посвідченням від 14.12.1993 серії НОМЕР_4 за постійне проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (Категорія 4), оскільки селище, в якому він проживав, відносилося до зони посиленого радіоекологічного контролю, зважаючи на редакцію ст. 11 Закону № 796-XII станом на 29.06.1993 - відповідно до її п.4 - для видачі такого посвідчення мали бути докази саме постійного проживання або постійної праці на таких територіях протягом 4-х років.

Як свідчасть встановлені обставини спору, на дату аварії на ЧАЕС позивач мав 17 років та відповідно до даних трудової книжки та диплому віл 15.06.1987 № НОМЕР_6 навчався у періоді 01.09.1986-15.06.1987 на денній формі в м.Сміла (поза межами вказаної зони), з 20.06.1987 до 11.11.1987 - працював на Радіоприладному заводі м.Сміла. Згідно з відомостями його військового квитка НОМЕР_7 проходив військову службу в Збройних Силах у періоді 29.11.1987-28.12.1989. Довідкою відділу реєстрації та муніципальних послуг Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 27.01.2025 підтверджено проживанння позивач у с.Калинопільз 22.01.1990 до 21.04.1998, 21.04.1998 до сьогодні. Отже, позивач постійно проживав менше 4-х років у зоні посиленого радіоекологічного контролю та отримав свідоцтво категорії 4 безпідставно.

Тому суд дійшов висновку, що відповідачі діяли у спірних правовідносинах щодо скасування вказаного посвідчення з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених чинним законом, а позовні вимоги не обґрунтовані.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 236, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ДЕПАРТАМЕНТУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, Черкаської обласної державної адміністрації про:

визнання протиправним і скасування рішення Комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян Департаменту соціального захисту населення від 27.02.2025, яке оформлене протоколом №4, в частині визнання необґрунтованою видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_2 від 14.12.1993;

зобов`язання скасувати рішення від 27.02.2025, яке оформлене протоколом №4, в частині визнання необґрунтованою видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_2 від 14.12.1993.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 13.06.2025.