Рішення № 128107011, 12.06.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 545/612/25

Провадження № 2/529/206/25

РІШЕННЯ

іменем України

12 червня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Петренко Л.Є.

з участю секретаря Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 11.02.2025 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами та понесені судові витрати.

В обгрунтування позову вказує, що між товариством та відповідачкою ОСОБА_1 03.01.2024 укладено кредитний договір № 2757, згідно умов якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 5000 грн, строком на 365 днів, які перераховані їй на платіжну карту емітовану АТ КБ «ПриватБанк» , зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 % від суми за кожен день користування.

Вказаний кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки ОСОБА_1 на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/ та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ КЛТ Кредит» перебувають у загальному доступі, будучи опубліковані на згаданому вище сайті.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 703729 направлявся відповідачці 03.01.2024 о 10:51:51 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_1 , який зазначений у Кредитному договорі.

Позивач свої кредитні зобов`язання виконав в повному обсязі, однак відповідачка ОСОБА_1 кредитні кошти та нараховані відсотки у встановлений договором строк не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 03.02.2025 становить 50625 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн, та відсотками в сумі 45625 грн., які позивач і просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1

17.02.2025 ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області справу передано для розгляду до Диканського районного суду Полтавської області.

12.03.2025 відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.04.2025 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позов у якому вказала те, що вона є дружиною військовослужбовця, який з 16.06.2023 і по даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується відповідним військовим квитком, а отже стягнення з неї заборгованості за нарахованими відсотками на користь позивача у справі не підлягає, що прямо передбачено положеннями п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист і військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, у даному відзиві ОСОБА_1 вказала, що вона також не погоджується із вимогою позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

14.04.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, який сформовано в системі «Електронний суд» у якому загалом зазначено про підтримання заявлених позовних вимог із зазначеням обставин та обгрунтувань, які викладені у самій позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

03.01.2024 між ТОВ "КЛТ Кредит" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 2757за умовами якого, відповідач отримала кредитні кошти в сумі 5000 грн, строком на 365 днів, періодичністю платежів зі сплати відсотків кожні 14 днів (а.с.13-16).

Відсоткова ставка за вказаним кредитним договором становить 2,5% від суми кредиту за кожний день користування, процентна ставка-фіксована п. 1.2 договору.

Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 703729.

Згідно умов кредитного договору, зокрема п. 1.7, кредитодавець здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_3 , що належить позичальниці. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС». Здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.

Згідно копії квитанції FONDY № 717280131 від 03.01.2024 ТОВ "КЛТ Кредит" перерахувало кошти за договором № 2757 від 03.01.2024 в розмірі 5000, 00 грн на платіжну картку НОМЕР_4 (а.с. 19).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 2757 від 03.01.2024 станом на 03.02.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 50 625грн, яка складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5000, 00 грн та заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом у розмірі 45 625грн. (а.с.19 зворот-25).

З витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://kltcredit.com.ua/прослідковується хронологія дій щодо укладення кредитного договору № 2757 від 03.01.2024 (а.с.26).

Витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://kltcredit.com.ua/ містить повну інформацію про створення анкети-заяви на кредит № 28420 з даними відповідачки ОСОБА_1 , як позичальниці (а.с.27).

З виписки по рахунку № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 , наданої АТ КБ "ПриватБанк" про рух грошових коштів за період з 03.01.2024 по 08.01.2024, підтверджується зарахування 03.01.2024 на картку 5000 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання перед ТОВ«КЛТ Кредит»не виконала в частині повернення коштів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 50 625грн., яка складається з основного боргу (тілом кредиту) в сумі5 000,00 грн. та нарахованих відсотків за період з 03.01.2024 по 02.01.202545 625грн.

Факт укладення вказаного кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 не заперечувала.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну корупцію).

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відтак, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 5000 грн., однак взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором, належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови договору, беручи до уваги визнання нею факту неповернення тіла кредиту в сумі 5000 грн., суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідачки ОСОБА_1 стосовно неправомірності нарахування відсотків за користування кредитом, так як вона є дружиною військовослужбовця, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб, виданого повторно, 14.03.2013 відповідачка уклала шлюб з ОСОБА_3 (а.с.81).

Відповідно до копії військового квитка виданого ОСОБА_3 серія НОМЕР_6 , останнього 16.06.2023 було призвано по мобілізації у Збройні Сили України, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022р.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Проте вказані зміни щодо надання вказаних пільг дружинам (чоловікам) військовослужбовців у ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули чинності з 18.05.2024.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 має (мала) статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору, та на неї з моменту набрання чинності вказаних змін, а саме з 18.05.2024 поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до неї не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 16 875 грн, які нараховані до 18.05.2025 підлягають стягненню з відповідачки, а відсотки, які нараховані після набрання чинності змін до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме з 18.05.2025 стягненню не підлягають, зважаючи на право відповідачки, як дружини військовослужбовця, на пільги, передбачені вказаним Законом.

Враховуючи викладене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 21 875 грн, що складається з тіла кредиту в розмірі 5 000 грн та відсотків в розмірі 16 875 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково а саме на 43,2%, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі пропорційній частині задоволених позовних вимог, що складає 1046,47 грн.

Також позивач просив стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 16/09/2024 від 16.09.2024, Акт приймання-передачі наданих послуг №2, Витяг з Реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг № 2, а також платіжну інструкцію. З вказаних документів вбачається, що позивачем на професійну правничу допомогу адвокату Руденку К.В. сплачено 10000 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами ч.2 ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено на 43,2%, витрати позивача понесені на професійну правничу допомогу становлять 4320 грн., які підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 144, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит»(місце знаходження: м. Київ, Солом`янська площа, 2, прим. 04, ЄДРПОУ 40076206) заборгованість за кредитним договором № 2757 від 03.01.2024 у розмірі 21 875 грн та судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 1046,47 грн. та витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4320 грн, а всього 27 241 (двадцять сім тисяч двісті сорок одна) грн 47 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуюча Л.Є. Петренко